- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
22.2 Розрахунок плоских пасів
(на прикладі передачі з відкритою схемою)
Розрахунок ведеться по допустимому корисному напруженню [σt], що враховує як міцність паса, так і його тягову спроможність, через те що величина [σt] визначається на основі кривих ковзання.
Умова міцності паса
σt= Ft/ вδ≤[σt] (22.2.1)
Для того, щоб врахувати при розрахункові і тягову спроможність паса (окрім міцності), виразимо σt через коефіцієнт тягової спроможності паса φкр для цього залежність для φ виразимо через напруження:
φ=Ft/2F0== σt/2 σ0, (22.2.2)
Якщо при цьому ми використаємо значення φкр, то це і буде [σt] в рівнянні (22.2.2) буде фігурувати допустиме напруження, тобто:
φкр= [σt]/2σ0, (22.2.3)
звідси
[σt]=2 σ0 φкр (22.2.4)
це - математична (теоретична) модель процесу.
Залежність (22.2.4) вирішує проблему тільки принципово, теоретично.
Далі переходять до розрахункового допустимого корисного напруження:
[σt]р=[σt]о·Сv·Сα·Сo·Сp (22.2.6)
Сv, Сα, Сo, Сp - коефіцієнти, що враховують реальні умови роботи передачі: відповідно лінійну швидкість пасу, кут обхвату, вид схеми передачі та її розташування, режими роботи передачі.
Сv=0,7...1,0 Сα=0,9...1,2 Сo=0,8...1,0 Сp=0,4...0,9
Далі з (22.2.1) при відомому [σt]р визначають вδ= Ft/[σt]р,
де Ft=2·Т1/Д1 - колове зусилля;при цьому D1=(1100...1300) 3√N1/n1 (формула проф. Саверіна), потужність N1 кВт, та кількість обертів n1 за хвилину задається.
D2=D1·u(1- εк).
а далі визначають всі інші параметри передачі ( α1, загальну довжину паса ℓ, міжосьову відстань, зусилля на вали передачі та ін.)
22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
Клинові паси стандартизовані по розмірах поперечного перерізу та довжині і випускаються у вигляді нескінченної стрічки(не потребують зшивання або склеювання, як плоскі).Кожний певний переріз клинового паса, що виготовляється, позначається літерою слов’янського алфавіту. Випускаються паси з перерізами :О,А,Б,В,Г,Д,Е(в порядку збільшенні розмірів).
Розрахунок ведеться також на основі кривих ковзання(по тяговій спроможності паса), але табличним способом.
В залежності від величини потужності N(кВт), або крутного моменту Т(Н·м), що передається ,по таблиці вибирають переріз паса(часто в таблиці може вказуватись не один, а два або навіть три варіанти перерізу для однієї й тієї ж потужності крутного моменту; розрахунок ведеться по всіх рекомендованих розрахунках одночасно).
Кількість пасів Z визначається для дійсної передачі(яка розраховується ) з урахуванням коефіцієнтів навантаження:
де N1-потужність на валу ведучого шківа, кВт;
N0- потужність, що передається одним пасом, кВт;
Cα- коефіцієнт, що враховує вплив кута обхвату;
Cp- коефіцієнт режиму роботи.
Коефіцієнти беруться з таблиці.
Далі по таблицях залежно від вибраної літери, що шифрує певний переріз паса, вибирається діаметр ведучого шківа Д1, потім через U - діаметр Д2 і т.д.