51.Мета дезінфекції зерна,найбільш поширені дезінфектанти,норми витрат та способи дезінфекції.

Боротьба зі шкідниками запасів має велике значення в загальному комплексі заходів по забезпеченню якісного та кількісного збереження зерна та продуктів його переробки.Дезінфекція перешкоджає поширенню грибних і бактеріальних хвороб, також ураженню шкідниками(ко­ма­хами, кліщами, ми­шо­подібними гри­зу­нами).

При митті зерна перед замочуванням застосовують дезінфікуючі засоби:

кальциновану соду,хлорне вапно, пероксид водню та ін.

На 1 т зерна витрачають , стандартно , 300 г (містить 33% активного хлору) хлорного вапна 1,5-3 кг негашеного вапна (СаО)], або 200-300 мл концентрованої сірчаної кислоти, або КМп04 з розрахунку 10-15 г на 1 м3 .Для дезінфекції застосовують також 0,15%-ний розчин лугу (№ ОН).

Окрім хім.. речовин користуються новітніми методами як обробка ультрафіолетом та ультразвуком.

46.Коли виникає самозігрівання зерна. Його причини та шляхи запобігання. Що таке післязбиральне дозрівання?

Самозігрівання і злежування зернової маси. Явище підвищення темпе­ратури зернової маси внаслідок протікання в ній фізіологічних процесів і низької теплопровідності називають самозігріванням. Це явище дуже розпов­сюджене в природі і може виникнути в зерні при зберіганні на токах, зернос­ховищах, при перевезенні вагонами та суднами. При самозігріванні темпера­тура зерна іноді підвищується до (55...75)⁰ С, що приводить до погіршення якості або повного псування зерна. Самозігрівання виникає в результаті ак­тивної життєдіяльності зерен основної культури, насіння сміттєвих рослин, бур’янів, мікроорганізмів, комах і кліщів. Насіння засмічувачів (бур’янів) і шкідники беруть побічну участь в самозігріванні. Самозігрівання явище ком­плексне, яке обумовлено підсиленим диханням самого зерна та мікроорганізмів зернової маси.

Види самозігрівання. В залежності від стану зернової маси і умов зберігання самозігрівання може виникнути в різних місцях. Відрізняють гніздове і пластове або шарове і суцільне самозігрівання. Гніздове може ви­никнути в будь-якому місці через зволоження цього місця з будь-якої причи­ни: попадання води через отвір в даху, недостатня гідроізоляція стінки складу, тощо, тобто при порушенні правил розміщення, нагляду та зберігання зерна.

Пластове самозігрівання може виникнути в зерновій масі при зберіганні її в складах, елеваторах, бунтах. В залежності від розташування гріющогося пласта відрізняють верхове, низове та вертикально-пластове самозігрівання. Із назви видів самозігрівання, виходить, що пласт (шар) гріющогося зерна може знаходитися у верхньому, нижньому і боковому пластах насипу.

Суцільне самозігрівання виникає внаслідок інших видів зволоження і з’являється при зберіганні зерна з високою вологістю та значним вмістом домішок, особливо недозрілих частин зерен та рослин.

Для того щоб уникнути самозігрівання потрібно зберігати зерно у сухому і охолодженому місці.

Післязбиральне достигання зерна. При збиранні врожаю скошують та обмолочують рослини, що мають зерно різної стиглості. У валках дещо при­скорюється його достигання, але не повністю. Частина зерна залишається не­достиглим. Тому в перший період після збирання в ньому відбуваються про­цеси достигання, що сприяє підвищенню життєздатності насіння, його схо­жості та енергії проростання. В основі цього лежить ряд біохімічних процесів. Комплекс процесів, що відбуваються в цей час у зерні і сприяють поліпшенню посівних і технологічних якостей, - називають післязбиральним достиганням.

Для проходження цього процесу потрібні певний рівень вологи, темпера­тури та аерації. Найкраще цей процес відбувається при вологості нижче кри­тичної, температурі (15...30)°С та оптимальному доступу повітря.. Для цього можна використовувати повітряно-сонячне сушіння, особливо невеликих партій зерна. За сприятливих умов зерно основних злакових культур достигає протягом одного-двох місяців.

В цілому перший період зберігання зернової маси нового врожаю за ак­тивністю й різноманітністю процесів, що відбуваються в зерні, найбільш складний.