Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
модуль 2.docx
Скачиваний:
117
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
222.38 Кб
Скачать

95. Колориметричні методи аналізу, що ґрунтуються на законі Бугера.

Дати визначення термінів пропускання світла, коефіцієнт пропускання, поглинання світла, інтенсивність забарвлення, оптична густина.

Формула, за допомогою якої пов’язуються між собою інтенсивність забарвлення і оптична густина розчину.

Які фактори впливають на інтенсивність світла, що пройшло крізь забарвлення розчину, і чому вона зменшується?

Кількісний аналіз по світопоглинанню розділяють на 3 основні групи: візуальна колориметрія, фотоелектроколориметрія, спектрофотометрія.

Пропускання світла – або прозорість розчину характеризує відношення I:I0=T. Величина пропускання може змінюватись від 0. коли розчин повністю поглинає світло (І=0), до 1 для розчинів, що не поглинають світло (I=I0). Іноді пропускання виражають у %. Величина Т, віднесена до товщини шару l=1см назив. коефіцієнтом пропускання.

Поглинання світла характеризується величиною, оберненою пропусканню(I:I0) і служить мірою інтенсивності забарвлення. Десятковий логарифм цього відношення називається оптичною густиною:

D=lg (I:I0) = -lgT.

Величина опт.густини змінюється від 0 до ∞.

При проходженні світла через речовину, частина його енергії переходить у внутрішню енергію речовини,а інтенсивність світла зменшується, тобто світло поглинається в речовині. Згідно закону Бугера, інтенсивність світла, що зменшується в поглинаючій речовині , пропорційна інтенсивності вхідного в розчин світла, товщині шару розчину і концентрації розчину, що поглинає світло.

94. Написати рівняння реакції, яка визначає ступінь визначення загальної кислотності. Чому при аналізі використовують 0,01 або 0,1 н розчини, а не 1н?Техніка визначення кислотності молока, зрілої бражки, хлібопекарських дріжджів, борошна, пива, вина та спирту. Розрахувати загальну кислотність: Щоб визначити загальну кислотність продукту, певний його об’єм або наважку титрують розчинами кислоти або лугу, результати виражають у % CaO і обчислюють за формулою:

К=T*V*100/н,

де К- кислотність продукту, % CaO; Т- титр кислоти або лугу (щодо CaO), що використовується для титрування, г/см3; V- об’єм кислоти або лугу, витрачені на титрування, см3; н- наважка продукту. У тому разі, якщо для титрування використовують не наважку продукту, а певний його об’єм, то знаменник формули буде V1d, де V1 – об’єм продукту, взятий для титрування, см3; d – густина продукту, г/см3

Кислотність дріжджів: наважка 10г дріжджів + 50 см3 дист.води, переміш. до одержання однорідної маси і титрують 0,1н розчином NaOH в присутності індикатора фенолфталеїн до появи рожевого забарвлення.

Кислотність борошна: наважка борошна масою 5,00 г, переводять її в конічну колбу місткістю 200 см3 і додають 50 см3 дистильованої води. Суміш розмішують до одержання рівномірної суспензії і залишають на 15 хв. для екстрагування в розчин водорозчинних сполук. Далі додають 5 кр. фенолфталеїну і титрують розчином 0,1н розчином NaOH до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв.

Кислотність пива: аналогічно попереднім методам, за винятком: беруть 50 мл сусла у конічну колбу на 150-200 мл. Як індикатор використовують червоний фенолфталеїн.

Кислотність молока: аналогічно пиву, індикатор - фенолфталеїн.

Кислотність бражки: 20 мл сусла, каплями додають 0,1н розчин лугу. Через кожні 4-5 кр. лугу скл.паличкою вносять каплю титрованої рідини на фарф.пластинку, додають каплю індикатора бромтимолового синього і спостеріг. за забарвленням. Кінець титрування – поява синьо-зеленого забарвлення.

Кислотність вина: 10мл вина, 25-30 дист води. Індикатор – бром тимоловий синій.

а) К=1,2*100/5*10 = 2,4 (град) - кислотність борошна

б) x= (21,2*100)/(50*100) = 0,424 мл 1н розчину лугу на 100мл сусла

в) х=8,2/20 = 0,410 – кислотність зрілої бражки

96. Сутність методу стандартних серій і де він виконується?Техніка визначення вмісту альдегідів за м-дом Молера.Чому вміс спирту не повинен перевищувати 50% об. Метод заснований на порівнянні інтенсивності окраски розчину з невідомою концентрацією з окраскою ряду стандартних розчинів різних концентрацій. Порівнянні проводять в однакових циліндрах із прозорого безкольорового скла з рівним об’ємом досліджуваного і стандартного розчину.Цим м-дом визначають вміст деяких домішок в спиртах і горілці. Метод Молера: Аналізуємий спирт розбавляють до об’ємної частки 50 % дистильованою водою.Далі в інші чотири пробірки по 10 см3 типового розчину, який відповідає тому чи іншому вмісту оцтового альдегіду. Пробірки поміщають у водяну баню і витримують при температурі 20 ±0,5о С протягом 10 хв. Далі у кожну пробірку додають по 2 см3 фуксинсірчистого реактиву 1(реактиву Молера). Пробірки закривають прошліфованими корками, перемішують вміст і витримують при температурі 20 ±0,5о С протягом 20 хв. Після цього порівнюють забарвлення розчинів.

Якщо зразок спирту, що аналізується, забарвлений інтенсивніше, ніж типовий, то роблять висновок, що спирт не задовольняє вимогам стандарту. Але якщо забарвлення однакове або менше, спирт вважають стандартним за вмістом альдегідів.Спирт не повинен перевищувати 50% об. тому що еталонні розчини, які використовують,представляють собою оцтовий альдегід, який розчинений у 50%-му безсивушному і безальдегідному спирті.

97. Суть м-ду колориметричного титрування і де він використовується?Методика побудови калібровочного графіка. Техніка визначення забарвлення пива.

М-тод заклечається в тому, що зафарбований стандартний розчин дод-ся до визначеного об’єму дист води до колориметричної рівності з дослідженим зафарбованим розчином, взятим такого ж об’єму. М-д викор-ся для визначення кольору пива, квасу і різних солодів. Колір прийнято виражати в мл на 0.1 н. розчину йоду, який використовують у якості стандартного розчину. Техніка вихначення забар пива: пиво звільнюють від СО2, прозоре пиво фільтрують через філтр папер. Темне пиво розводять в співвідношенні 1:3 в циліндрі.В два однакових хімічних стакана з безбарвного скла V150-200 мл відмірятю в один 100мл пива, в інший-100мл дист води.В стакан з водою добавляють 0.1 н. розчин йоду, поки вода не зрівняється з кольором пива при розгляданні на білому фоні як збоку так і зверху. Колір виражають в мл 0.1 н. розчину йоду на 100 мл пива.

Для побудови калібровочного графіка виконують розведення пива в різних концентраціях, внаслідок чого визначають їх оптичні густини на ФЕК.на основі отриманих даних будують граік. На осі абсцис концентрації розчинів, на осі ординат – оптичні густини розчинів.

Визначити забарвленість пива при колориметричному титруванні 50 мл на аналіз витрачено 0.4 мл0.1 н.розчину йоду Колір пива становить 0.4*2=0.8 мл на 0.1н. розчину йоду на 100мл.