Методологія і методика економічного аналізу
2.1.2. Способи розрахунку впливу чинників
Особливої уваги заслуговують багатомірні порівняння, що не! обхідні в аналізі для комплексної оцінки результатів господарюван! ня виробничих підрозділів, підприємств і т.ін. Така задача виникає завжди, коли треба дати узагальнюючу порівняльну оцінку резуль! татів господарювання декількох підприємств.
Комплексна оцінка господарської діяльності — це характеристи! ка діяльності підприємства, отримана в результаті вивчення сукуп! ності показників, які визначають більшість економічних процесів і містять узагальнюючі дані про результати виробництва. Очевидно, що чим більше показників буде використано для комплексної оцін! ки, тим точнішими будуть висновки аналізу. Але прямувати до цієї мети потрібно обережно, тому що збільшення кількості показників ускладнює розрахунки комплексної оцінки.
Задача комплексної оцінки за територіальною ознакою зараз вирішується у двох напрямках. Перший — це розробка узагальне) ного (синтетичного) або інтегрального показника, який втілює найбільш вагомі аспекти господарської діяльності. Досягнення цієї мети цінне тим, що в результаті проектується одержання єдиного показника, що автоматично вирішує задачу оцінки результатів гос! подарювання: перше місце займає підприємство з найбільшим (най! меншим) значенням показника, друге — підприємство, що має ниж! чий результат, і т.д. Такий інтегральний показник поки не знайдений, а численні дослідження констатують складність його розробки.
Складність господарської діяльності не дозволяє вирішити про! блему й іншого способу — вибрати з числа результативних показ! ників, що узагальнюють, якийсь один у якості інтегрованого. Наприк! лад, підприємство може мати кращий результат за сумою отриманого прибутку за рахунок кон’юнктурних чинників при зменшенні обся! гу виробництва продукції. Візьмемо інший випадок: підприємство перевиконало план виробництва продукції, але при цьому збільши! лася собівартість продукції, зменшилася сума прибутку.
Оцінка результатів діяльності підприємств здійснюється за ком! плексом показників. У зв’язку з цим задача ускладнюється, оскіль! ки субординація підприємств за різними показниками буде неодна! ковою. Наприклад, за обсягом продуктивності праці підприємство може посідати перше місце, за собівартістю продукції — третє, а за рівнем рентабельності — п’яте і т.д.
6 6
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Другий напрямок комплексної оцінки — розробка алгоритмів обчислювальних процедур, які б забезпечували однозначну оцінку результатів господарської діяльності.
Найбільш перспективним підходом є використання методики багатомірного порівняльного аналізу.
2.1.3. Способи приведення показників до порівнюваного вигляду
Якісну оцінку явищ і предметів доцільно проводити за допомо! гою порівняння.
Важливою умовою, якої потрібно додержуватися при аналізі, є необхідність забезпечення порівнюваності показників, оскільки по! рівнювати можна тільки якісно однорідні розміри. При цьому важ! ливо враховувати такі вимоги:
—порівнюваність вихідних умов виробництва (технічних, при! родних, кліматичних і т.ін.);
—єдність об’ємних, вартісних, якісних, структурних чинників;
—однаковість часу, за який були обчислені порівнювані показ! ники;
—єдність методики обчислення показників і їхнього складу.
Розглянемо конкретні при! клади. Невідповідність об’єм! ного чинника може значно по! гіршити оцінку діяльності підприємства щодо зниження витрат на виробництво вало! вої продукції (Kз). Якщо порівняти фактичну суму вит! рат (Vфi ×Сфi) із плановою (Vплi ×Сплi), то різниця цих по! казників обумовлена не тільки
зміною собівартості окремих видів продукції, а й і змінами в обсязі виробництва продукції (табл. 2.4).
К= ∑(Vфi ×Cфi ) = 33000 ×100% = 94,8% .
З∑(Vфi ×Cплi ) 34800
6 7
Методологія і методика економічного аналізу
Таблиця 2.4
Нейтралізація впливу об’ємного чинника на суму витрат підприємства
|
|
|
Собівартість |
|
|
|
|
Сума витрат на фактичний |
||||||||
|
Вид |
одиниці проH |
|
Фактичний обH |
|
|||||||||||
|
|
|
обсяг виробництва, тис. грн |
|||||||||||||
|
продукH |
дукції, тис. грн |
|
сяг виробництва |
|
|||||||||||
|
ції |
план |
|
факт |
|
продукції, шт. |
|
за плановою |
|
за фактичною |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
собівартістю |
|
собівартістю |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
А |
18 |
|
17 |
|
1200 |
|
21600,0 |
|
20400,0 |
|
|||||
|
В |
22 |
|
21 |
|
600 |
|
13 200,0 |
|
12 600,0 |
|
|||||
|
і т.д. |
… |
|
… |
|
… |
|
… |
|
… |
||||||
|
Разом |
|
40,0 |
|
|
38,0 |
|
|
1800 |
|
|
34800,0 |
|
|
33000,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Така проблема виникає і при оцінці змін в обсязі валової про! дукції. Тут через використання різноманітних вартісних вимірювачів (порівнювані та планові ціни, а також ті, що діють у звітному періоді тощо) обсяг виробництва продукції може виявитися непорівняним.
Для нейтралізації впливу вартісного чинника достатньо визначи! ти такий умовний показник валової продукції: (Уфi ×Цплi). Зістав! лення його з плановим показником (Уплi ×Цплi) забезпечить повну об’єктивність оцінки (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Нейтралізація впливу вартісного чинника на обсяг виробництва продукції
|
|
План |
|
Факт |
|
Фактичний обсяг за |
|||
Вид продукції |
|
|
|
плановими цінами |
|||||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кількість, шт. |
ціна од., грн |
сума, грн |
кількість, шт. |
ціна од. грн |
сума, грн |
кількість, шт. |
ціна од. грн |
сума, грн |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
1000 |
28,2 |
28200 |
1100 |
29,1 |
29100 |
1100 |
28,2 |
31020 |
Б |
500 |
37,0 |
18500 |
600 |
38,2 |
22920 |
600 |
38,0 |
22200 |
В |
2000 |
20,0 |
40000 |
2000 |
22,0 |
44000 |
2000 |
20,0 |
40000 |
і т.д. |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
Всього: |
– |
– |
543010 |
– |
– |
576100 |
– |
– |
579200 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 8
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
У нашому випадку дійсний приріст обсягу виробництва валової продукції дорівнює 6,7 %:
ВП% = 579200 −543010 ×100% =6,7% . 543010
Для нейтралізації впливу якісного чинника частіше всього об! сяг отриманої продукції приводять до стандартної якості, відповідно зменшуючи або збільшуючи її кількість. Типовий приклад — базис! на жирність молока (табл. 2.6).
|
|
|
Таблиця 2.6 |
|
Нейтралізація впливу якості молока на обсяг його |
||||
виробництва і собівартість |
|
|
||
|
|
|
|
|
Показник |
Базисний |
Звітний |
Звітний рік до |
|
рік |
рік |
базисного, % |
|
|
|
|
|||
Витрати на виробництво молока, |
15,0 |
22,5 |
150,0 |
|
тис. грн |
|
|||
|
|
|
|
|
Жирність молока, % |
3,5 |
3,3 |
94,3 |
|
Базисна жирність, % |
3,4 |
3,4 |
– |
|
Обсяги виробництва молока: |
|
|
|
|
– за фактичною жирністю, ц |
25000 |
30000 |
120,0 |
|
– за базисною жирністю, ц |
25735 |
29117 |
113,1 |
|
Собівартість 1 ц молока, тис. грн: |
|
|
|
|
– за фактичною жирністю |
600 |
750 |
125,0 |
|
– за базисною жирністю |
583 |
780 |
133,8 |
|
Як видно з даних таблиці, показники, визначені з урахуванням жирності молока, істотно відрізняються від показників, визначених без нейтралізації якісного чинника: обсяг виробництва молока за фактичною жирністю вище планового на 20 %, а в перерахунку на базисну жирність — на 13,1 %. Фактичний рівень собівартості 1ц молока при фактичній його жирності складає 660 тис. грн, а в пере! рахунку на базисну — 680 тис. грн. У першому випадку вона вище планової на 10 %, а в другому — на 16,6 %.
У тих випадках, коли відсутній базисний показник якості і воно визначається розподілом отриманої продукції за сортами (наприк! лад, угодованістю тварини), то проблема нейтралізації якісних від! мінностей може бути вирішена як нейтралізація структурного
чинника.
6 9
Методологія і методика економічного аналізу
Розглянемо методику рішення цієї задачі. Коли враховують струк! туру, то формула валової продукції має вигляд:
ВП = ∑(Vзаг. ×Удi ×Zі ) ,
де: Удi — питома вага i!го виду продукції в загальному обсязі, %; Vзаг. — загальний обсяг виробництва продукції.
Для досягнення порівняності варто використовувати однакові ціни, наприклад, планові (Zпл). Далі обсяг продукції як за планом, так і фактично потрібно визначити в однаковому складі. Останній утворюється шляхом розподілу фактичного загального обсягу про! дукції за видами відповідно до планової структури. Зіставлення от! риманих у такий спосіб показників валової продукції після виклю! чення впливу структурного і вартісного чинників дозволяє правильно оцінити приріст обсягу продукції (табл. 2.7).
∑(Vзагпл ×УДплi ×Zплi )i∑(Vзагф ×УДплi ×Zплi ) .
Якщо не звертати уваги на зміни в складі виготовленої продукції, то плановий приріст обсягу виробництва дорівнюватиме:
ВП% = |
5400 −5500 |
= −1,82% |
. |
|
|
5500 |
|
||||
|
|
|
|
||
|
|
|
Таблиця 2.7 |
||
Обсяг і структура виробництва продукції |
|
||||
|
|
|
|
|
|
Вид продукції |
|
Шуби |
Всього |
||
Показник |
|
натуральні |
штучні |
||
|
|
||||
Ціна, тис. грн |
|
12000 |
2000 |
– |
|
Обсяг виробництва, шт.: |
|
|
|
|
|
– за планом |
|
300 |
200 |
500 |
|
– фактично |
|
400 |
200 |
600 |
|
Структура виробництва, %: |
|
|
|
|
|
– за планом |
|
60 |
40 |
100 |
|
– фактично |
|
66,7 |
33,3 |
100 |
|
Фактичний обсяг за плановою структу! |
400 |
200 |
600 |
||
рою, шт. |
|
||||
|
|
|
|
||
Плановий обсяг продукції за плановими |
3600,0 |
400,0 |
4000,0 |
||
цінами і плановою структурою, тис. грн |
|||||
|
|
|
|||
Фактичний обсяг за плановими цінами |
|
|
|
||
та структурою: |
|
|
|
|
|
– плановий, тис. грн |
|
3200 |
1200 |
4400 |
|
– фактичний, тис грн |
|
4800 |
600 |
5400 |
|
7 0
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Насправді він складає:
ВП% = 4400 −5500 = −20% . 5500
Коли показники, що порівнюються, охоплюють різні проміжки часу, тоді цю невідповідність легко подолати шляхом коригування. Якщо ж вони взяті на різні моменти часу, то порівняність може бути досягнута тільки шляхом заміни одного з показників.
Порівняність показників у ряді випадків може бути досягнута, якщо замість абсолютних розмірів узяти середні або відносні. Не
можна, наприклад, порівнювати такі абсолютні показники різних КСП, як обсяг виробництва продукції, вартість основних засобів, суму прибутку тощо без урахування їхньої земельної площі. Але якщо замість абсолютних показників брати відносні, наприклад ви! робництво продукції на 100 га сільськогосподарської площі, тоді їх можна порівнювати.
У деяких випадках для забезпечення порівняності показників використовуються поправні коефіцієнти.
Особливої уваги потребує методична невідповідність показників. Наприклад, фондовіддача може бути обчислена за всією сумою ос! новних фондів, за основними виробничими фондами. Тому, не пере! віривши тотожності методики розрахунку показників за планом і звітом поточного року, а також за минулі періоди, можна дати не! правильну оцінку динаміки, оскільки в основу зміни досліджувано! го показника буде покладене розходження у способі його розрахун! ку. Щоб забезпечити вірогідність висновків, необхідно домогтися тотожності показників за методикою їхнього розрахунку.
Дуже важливо також при порівнянні показників забезпечити їхню порівнюваність за різними ознаками (природно!кліматич!
ними умовами тощо). Особли! во це актуально для сільського господарства.
Не можна також припус! кати, щоб порівнювані показ! ники були неоднорідні за складом витрат, кількості, що враховуються, об’єктів тощо.
7 1