- •Вступ
- •1.1. Економіка і економічний склад мислення
- •1.2. Поняття та значення економічного аналізу
- •1.3. Види аналізу господарської діяльності. Основні принципи проведення аналізу господарювання
- •1.5. Методологія економічних досліджень
- •1.6. Методи, техніка, процедури економічного дослідження
- •1.7. Програма прикладного економічного аналізу та її специфіка
- •1.8. Проблема, об’єкт, предмет аналізу
- •1.9. Визначення мети і задач економічного аналізу
- •1.10. Формулювання робочих гіпотез
- •1.11. Інформаційна база та аспекти вірогідності інформації
- •2.1. Способи обробки економічної інформації
- •2.1.1. Спосіб порівняння
- •2.1.2. Способи розрахунку впливу чинників
- •2.1.3. Способи приведення показників до порівнюваного вигляду
- •2.1.4. Використання відносних і середніх величин
- •2.2. Способи відображення аналітичної інформації
- •2.2.1. Спосіб групування
- •2.2.2. Балансовий спосіб
- •2.2.3. Спосіб табличного відображення аналітичних даних
- •2.2.4. Використання графічного способу
- •2.3. Способи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі
- •2.3.1. Спосіб ланцюгової підстановки
- •2.3.2. Індексний метод
- •2.3.3. Спосіб абсолютних та відносних різниць
- •2.3.4. Спосіб логарифмування
- •2.4. Теоретичні аспекти вивчення стохастичних (кореляційних) взаємозв’язків в економічному аналізі
- •2.5. Аналіз виробництва продукції (робіт, послуг)
- •2.5.2. Завдання аналізу випуску продукції. Показники, які характеризують обсяг виробничої програми
- •2.5.3. Аналіз обсягу, асортименту і структури продукції
- •2.5.4. Аналіз якості виготовленої продукції
- •2.5.5. Аналіз ритмічності роботи підприємства
- •2.5.6. Аналіз реалізації продукції
- •2.6. Аналіз використання виробничих фондів
- •2.6.1. Задачі аналізу і загальна оцінка стану основних фондів
- •2.6.2. Показники ефективності використання основних фондів
- •2.6.3. Екстенсивне й інтенсивне використання устаткування
- •2.6.4. Аналіз використання виробничих потужностей
- •2.7. Аналіз виробничих ресурсів підприємства
- •2.7.2. Аналіз використання матеріальних ресурсів у виробництві
- •2.7.3. Факторний аналіз матеріаломісткості продукції
- •2.7.4. Аналіз відходів у виробництві
- •2.7.5. Аналіз нормативної бази витрат матеріалів
- •2.8. Аналіз трудових показників
- •2.8.2. Аналіз використання робочого часу
- •2.8.3. Факторний аналіз продуктивності праці
- •2.8.4. Аналіз трудомісткості виробничої програми
- •2.8.5. Аналіз формування і використання фонду заробітної плати
- •2.9. Аналіз витрат на виробництво продукції
- •2.9.1. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції
- •2.9.2. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції
- •2.9.3. Аналіз витрат за елементами витрат та калькуляційними статтями
- •2.9.5. Аналіз собівартості окремих видів продукції
- •2.9.6. Оперативний аналіз собівартості продукції
- •2.10. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- •2.10.1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- •2.10.2. Аналіз показників рентабельності підприємства
- •2.11. Аналіз фінансового стану підприємства
- •2.11.1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства
- •2.11.2. Аналіз ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
- •2.11.3. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу
- •2.11.4. Аналіз грошових потоків
- •2.11.5. Аналіз оборотності оборотних засобів підприємства та дебіторської заборгованості
- •2.11.6. Аналіз підприємницького ризику
- •2.11.7. Оцінка потенційного банкрутства підприємства
- •2.11.8. Аналіз дивідендної політики
- •2.11.9. Вплив операцій з цінними паперами на фінансовий стан підприємства
- •Література
- •Додатки
Розділ I. Методологічні основи економічного аналізу
1.2. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. Термін «аналіз» походить від грецького слова «аnаlisys», що в перекладі означає «розділяю», «розчленовую». Таким чином, аналіз у вузькому розумінні є розчленовуванням явища або предмета на складові частини (елементи) для їхнього вивчення. Наприклад, щоб зрозуміти сутність собівартості продукції, необхідно знати не тільки те, з яких елементів вона складається, а й від чого залежить її розмір за кожною статтею витрат. Чим детальніше буде диференційований приріст собівартості за елементами і чинниками, тим глибше ми будемо знати економічне явище й більш ефективно управляти про! цесом формування собівартості продукції.
Сучасна діалектика виходить із єдності аналізу і синтезу як нау! кових методів пізнання дійсності. Лише ця єдність забезпечує нау! кове дослідження явищ у всебічному діалектичному зв’язку.
Основні види аналізу подані на схемі 1.1.
Без аналізу неможлива свідома діяльність людей. Характеризую! чи історичну межу виникнення аналізу, Ф. Енгельс писав: «Уже роз! бивання горіха є початком аналізу» [23].
У результаті діяльності люди поступово розширювали взаємовід! носини з природним середовищем і тим самим збагачували свої уявлення про різноманітні об’єкти і явища.
Потрібно розрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на макрорівні, і конкретно —
Фізичний
Хімічний
Види
аналізу
Математичний
Статистичний
Економічний |
|
|
|
Інші |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Схема 1.1. Основні види аналізу
1 5
Методологія і методика економічного аналізу
економічний на мікрорівні — аналіз господарської діяльності (АГД),
який застосовується у вивченні економіки окремих підприємств. Економічний аналіз сформувався в результаті диференціації сус!
пільних наук. Раніше функції економічного аналізу (коли вони були не такими вагомими) розглядалися в межах існуючих на той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. Тоді з’явилися перші найпростіші засоби аналі! тичного дослідження.
Сучасний стан економічного аналізу можна охарактеризувати як достатньо розроблену в теоретичному плані науку. Водночас наука пе! ребуває в стані розвитку. Проводяться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяє оп! тимізувати управлінські рішення. Відбувається процес упровадження теоретичних досягнень вітчизняної і закордонної науки в практику.
Перспективи розвитку АГД в теоретичному напрямку тісно по! в’язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, ста! тистики, бухгалтерського обліку тощо. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. Що стосується перспектив приклад! ного характеру, то економічний аналіз поступово посідає головне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, що відбу! ваються в нашому суспільстві.
Сьогодні економічний аналіз посідає важливе місце серед еконо! мічних наук. Його розглядають як одну із функцій управління ви! робництвом. Місце аналізу в системі управління спрощено можна відобразити на схемі 1.2.
Відомо, що система управління складається з таких основних взаємозалежних функцій: планування, обліку, аналізу і прийняття управлінських рішень.
Методологічна раціональність прийняття рішень покликана шу! кати такі прийоми розв’язання проблем, котрі б добре «вписувались» у три вимірники: минуле, сучасне і майбутнє.
Можна погодитися із З. Миколайчук [18], що під час розв’язан! ня певних проблем ми звертаємося у минуле, щоб здобути відпові! дну інформацію про ситуацію, у якій виникла та чи інша проблема, а також для з’ясування її причин і джерел. Потім, спираючись на готові приклади або на творчий підхід, можна сформулювати варі! анти реорганізаційних змін не тільки щодо сучасної діяльності, а й стратегічних, і, більш того, програмувати прийоми майбутніх спірних
1 6
Розділ I. Методологічні основи економічного аналізу |
|||
|
Ресурси |
Керівна |
Продукція, послуги |
|
система |
||
|
|
|
|
зв’язок |
Планування |
|
Облік |
|
Керована |
|
|
Зворотний |
|
|
|
|
система |
|
|
Управлінські |
|
Аналіз |
|
|
|
||
|
рішення |
|
|
|
Схема 1.2. Місце економічного аналізу в системі управління |
рішень. Осмислення таким чином дій у проблемних ситуаціях при! водить нас до прийняття методологічно!раціональних рішень, до налагодження процесу переходу від минулого до майбутнього. Тоді можна стверджувати, що виявлення причин виникнення проблем і рішень в минулому, а також розуміння можливості виникнення про! блем у майбутньому дадуть нам інформацію, достатню для прий! няття ефективних управлінських рішень. Фундаментальним, мето! дичним аспектом таких процесів є можливість підходити до справи креативно, тобто вести творчий пошук нових шляхів подолання будь! яких можливих проблем на всіх фазах життя певної організації (підприємства). Але не треба забувати, що «людина не в змозі мис! лити а ні відповідно до апріорної моделі раціональності, а ні взагалі за якоюсь абсолютною моделлю, оскільки вона не здатна передбачи! ти зразу всі можливі варіанти розведення тієї чи іншої проблеми»[19].
Людині властиво шукати не оптимум, а сатисфакцію, тобто вдо! волення [61]. Сутність такого методу прийняття рішень витікає з того факту, що у практичній діяльності варіанти «задоволення» виника! ють тоді, коли є набір критеріїв, які окреслюють мінімальні умови якої!небудь задовільної альтернативи, в той час коли ця сама альтер! натива відповідала б усім критеріям, або навіть домінувала над ними. Треба пам’ятати, що основним суб’єктом управління є людина, від якої
1 7
Методологія і методика економічного аналізу
насамперед залежить функціонування організації й хід усіх подій у ній. А функціонування організації забезпечує стійкий взаємозв’язок між її підсистемами, відділами, групами, ланками; між робітниками, задіяними в цьому процесі як всередині системи, так і поза нею.
Система управління виробництвом потребує інформації не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, а й про тенденції і характер змін, що відбуваються в економіці підприє! мства. Осмислення, розуміння інформації досягаються за допо) могою економічного аналізу. Первинна інформація в процесі анал! ізу проходить аналітичне опрацювання: проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з даними за минулі відрізки часу з показниками інших підприємств і середньогалузевими; визначаєть! ся вплив різних чинників на розмір результативних показ!
ників; виявляються хиби, по! милки, невикористані можли! вості, перспективи тощо.
На основі результатів аналізу розробляються й обґрунтовуються управлінські рішення. Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробництвом, за! безпечує його об’єктивність і ефективність.
Велика роль приділяється аналізу у визначенні і використанні резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє ощад! ливому використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передо! вого досвіду, організації праці, новітньої техніки і технології вироб! ництва, попередженню зайвих витрат, різних хиб у роботі тощо. Результатом цього є зміцнення економіки підприємства, підвищен! ня ефективності виробництва.
Жодний організаційний, технічний і технологічний захід не по! винен здійснюватися доти, поки не обґрунтована його економічна доцільність. Недооцінка ролі економічного аналізу, помилки в пла!
нах і управлінських діях у су! часних умовах завдають дош! кульних витрат. І навпаки, ті підприємства, на котрих сер! йозно ставляться до економіч! ного аналізу, мають високу еко! номічну ефективність.
1 8