Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

2.9. АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

2.9.1. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції

Перебудова господарського механізму, перехід до ринкових відно! син роблять особливо актуальною проблему раціонального витра! чання всіх видів ресурсів, докорінного поліпшення управління вит! ратами для забезпечення стійкої конкурентоспроможності продукції.

Під час аналізу використовуються такі показники:

—валові витрати;

—повна собівартість продукції в цілому та за елементами, каль! куляційні статті витрат;

—витрати на одну гривню товарної продукції;

—собівартість окремих видів продукції;

—окремі статті витрат.

Аналіз собівартості продукції — це:

—об’єктивна оцінка виконання плану собівартості продукції в цілому по підприємству і окремих видах продукції;

—вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових у розрізі статей, а також за окремими видами і групами про% дукції;

—пошук резервів зниження собівартості продукції, розробка відпо% відних заходів щодо їх використання;

—забезпечення центрів відповідальності необхідною аналітичною інформацією щодо оперативного управління формуванням со% бівартості продукції;

—розробка оптимальної величини планових витрат, планових та нормативних калькуляцій на окремі вироби та види продукції.

Під час аналізу використовують дані звіту про собівартість про! дукції, звіту про фінансово!майновий стан підприємства, звіту з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції по окремих видах продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку (дані синтетич! ного та аналітичного обліку витрат), матеріали ревізій і спеціальних обстежень.

Управління собівартістю продукції є комплексним процесом, про! відне місце в якому посідають облік і аналіз витрат на виробництво.

Попри численні публікації з проблем аналізу собівартості про! дукції, сформовані різноманітні методики, ще й зараз відчувається

24 1

Методологія і методика економічного аналізу

гостра потреба у побудові нової моделі аналітичних досліджень, яка б відповідала сучасним завданням управління собівартістю продукції.

Мета аналізу собівартості продукції полягає в інформаційно! му забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів оптимі! зації витрат, обґрунтуванні управлінських рішень. Для досягнення цієї мети здійснюється аналіз на основі принципів системного, ком! плексного і кібернетичного підходів.

В основі системного підходу лежить дослідження об’єктів як си! стеми, розкриття їхньої цінності, виявлення багатьох типів зв’язків, зведення їх в єдину теоретичну систему.

Системний підхід до аналізу собівартості передбачає:

—виявлення місця і ролі показника собівартості в оцінці досяг! нутої ефективності виробництва;

—розробку принципової схеми аналізу на основі класифікації факторів і резервів зниження собівартості продукції;

—визначення методів вимірювання факторів і резервів знижен! ня собівартості продукції;

—встановлення основних напрямів мобілізації виявлених резервів раціонального використання виробничих ресурсів у поточно! му і перспективному плануванні собівартості продукції.

Комплексний підхід означає вивчення об’єктів як системи з точки зору формування інформації з метою прийняття управлінських рішень.

Комплексний підхід збігається з системним підходом лише сто! совно вивчення окремих аспектів, окремих показників. Їхня динаміка і прогноз на перспективу не збігаються, коли йдеться про аналізова! ний об’єкт загалом. Тоді комплексний підхід виступає як принцип системного підходу. Він означає узгодження й одночасне досліджен! ня у взаємозв’язку різних аспектів господарської діяльності на ос! нові вивчення системи показників з метою отримання кінцевих ре! зультатів, визначення і вимірювання факторів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, отриман! ня інформації для обґрунтування управлінських рішень.

Комплексність економічного аналізу виявляється в трьох напря! мах: по!перше, в процесі аналізу враховуються не лише економічні, а й технічні, соціальні, технологічні та інші фактори; по!друге, в більш тісному зв’язку його цілей і завдань з цілями управління; по!третє, в його багаторівневому аспекті.

24 2

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Кібернетичний підхід передбачає розгляд об’єктів як системи, що складається з елементарних перетворювачів інформації.

При кібернетичному підході аналіз підпорядкований цілям син! тезу економічної системи і її вдосконаленню, економіко!математичні методи аналізу збігаються із системним дослідженням економіки та управління об’єктом.

Враховуючи управлінський аспект аналізу собівартості продукції, виділяємо його аналітичні оцінки, пов’язані з пошуком резервів вит! рат та можливостями їх мобілізації. Для цього визначимо по! слідовність аналізу. На першому етапі визначається загальний рівень виконання кошторису (стандартних) витрат в розрізі економічних елементів, на другому — оцінка відхилень від стандартних прямих витрат, на третьому — аналіз виконання бюджету (кошторису) на! кладних витрат, на четвертому — аналіз собівартості (калькуляції) окремих виробів, на п’ятому етапі необхідно дати оцінку впливу зміни собівартості продукції на кінцеві виробничо!фінансові результати діяльності підприємства.

Для аналізу резервів зниження собівартості продукції витрати класифікують у такий спосіб:

—прямі та непрямі;

—постійні та змінні.

Перша класифікація застосовується з метою оцінки витрат на певний вид продукції; друга — для аналізу збитковості та оптимі! зації структури продукції, що виробляється.

пов’язані з виробництвом окремих видів Прямі витрати продукції, на собівартість яких вони

можуть бути віднесені безпосередньо.

Непрямі витрати

Змінні витрати

пов’язані з виробництвом кількох видів продукції і відносяться до кожного виду продукції за певним принципом.

залежать від обсягу виробництва і про! дажу продукції. В основному це прямі витрати ресурсів на виробництво і реа! лізацію продукції (пряма заробітна пла! та, витрата сировини, матеріалів, пали! ва, електроенергії тощо).

24 3

Методологія і методика економічного аналізу

не залежать від динаміки обсягу вироб! Постійні витрати ництва і продажу продукції. Це аморти!

зація, орендна плата, заробітна плата об! слуговуючого персоналу на погодинних умовах оплати й ін., витрати, пов’язані з керуванням і організацією виробництва, тощо.

Підприємству більш вигідно, щоб на одиницю продукції припадала менша сума постійних витрат, що є можливим при досягненні макси! муму вироблення продукції на наявних виробничих потужностях. Якщо при спаді виробництва продукції перемінні витрати скорочуються про! порційно, то сума постійних витрат не змінюється, що призводить до зростання собівартості продукції та зменшення суми прибутку.

Для ефективного управління процесом формування собівартості продукції важливим є правильне визначення суми постійних і змін! них витрат. З цією метою використовуються різні методи: алгебраїч% ний, графічний, статистичний, заснований на кореляційно%регресив% ному аналізі, селективний, побудований на змістовному аналізі кожної статті й елементу витрат.

Аналіз собівартості продукції зазвичай починають з вивчення повної собівартості продукції в цілому і за основними елементами витрат (табл. 2.61).

Таблиця 2.61

Фактична структура витрат на виробництво продукції за звітний рік

	Елементи витрат	Сума, тис. грн			Структура витрат, %
		план	факт	+, –	план	факт	+, –
	Матеріальні витрати	28 168	31 746	+3 578	36,14	37,72	+1,58
	Заробітна плата	20 500	21 465	+965	26,30	25,50	–0,80
	Відрахування в фонд	6 150	6 440	+290	7,89	7,63	–0,24
	соціального захисту
	Амортизація основ!	3 150	3 500	+350	4,04	4,16	+0,12
	них засобів
	Інші витрати	19 984	21 017	+1033	25,63	24,97	–0,66
	Повна собівартість	77 952	84 168	+6 216	100,0	100,0	–
	У тому числі:
	змінні витрати	54 567	59 338	+4 771	70,0	70,5	+0,50
	постійні витрати	23 385	24 830	+1 445	30,0	29,5	–0,50

24 4

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

37,7%	Матеріальні витрати
25,0%	Зарплата і відрахування
	на соціальне страхування
	Амортизація
33,15%	Інші витрати

4,16%

Рис. 2.13. Фактична структура витрат на виробництво продукції за звітний рік

Загальна сума витрат (Ззаг ) може змінитися через:

—обсяг випуску продукції в цілому по підприємству (VВПзаг);

—її структуру (Удi);

—рівень змінних витрат на одиницю продукції (Вi);

—суму постійних витрат на весь випуск продукції (А)

Ззаг = ∑(VВПзаг ×Уді ×Ві ) + А .

Для розрахунку впливу цих факторів дані наведені в табл. 2.61.

Зданих табл. 2.61 видно, що:

—у зв’язку з перевиконанням плану по випуску продукції в умов!

но!натуральному вираженні на 2,6 % (КВП = 1,026) сума вит! рат зросла на 1420 тис. грн (76 372 — 77 952);

—за рахунок зміни структури випуску продукції сума витрат також зросла на 1 268 тис. грн (80 640 — 79 372). Це свідчить про те, що в загальному випуску продукції збільшилася част! ка витратомістської продукції;

—через підвищення рівня питомих змінних витрат перевитра! та витрат на виробництво продукції склала 2 083 тис. грн (82 723 — 80 640);

—постійні витрати зросли порівняно з планом на 1 445 тис. грн.

—(84 168 — 82 723), що також стало однією з причин збільшен! ня загальної суми витрат.

Таким чином, загальна сума витрат вище за планову на 6 216 тис. грн (84 168 — 77 952), або на 8 %, у тому числі: за рахунок перевиконання

24 5