Методологія і методика економічного аналізу

2.8.4. Аналіз трудомісткості виробничої програми

		Між трудомісткістю і про!
			Трудомісткість продукції це
	дуктивністю праці існує зворот!
			кількість робочого часу у лю)
	на залежність. Вплив зміни тру!
			дино)годинах, за який виготов)
	домісткості на продуктивність
			ляють одиницю продукції чи
	праці робітника можна просте!
			виконують певну роботу у на)
	жити, використовуючи показ!
			туральному чи вартісному об)
	ник питомої трудомісткості в
			численні.
	розрахунку на 1 тис. грн про!
	дукції.
		Аналіз трудомісткості наведено у табл. 2.56.			Таблиця 2.56
		Аналіз трудомісткості
			Базисний	Звітний		Зміни
		Показники				показника,
			2005 р.	2006 р.
						%
		Товарна продукція в порівняльних	28217,97	22305,58		79,05
		цінах, тис. грн
		Загальне число відпрацьованих	10561,1	10165,5		96,25
		робітниками людино!годин
		Витрати праці на одну тис. грн,	0,3743	0,4557		121,7
		годин
		Середньогодинна продуктивність	2,672	2,194		82,13
		праці одного робітника, грн/люд.

Дані таблиці свідчать, що питома трудомісткість збільшилася порівняно з 2002 р. на 21,7 % (100 — 121,7), тоді як середньогодинна продуктивність одного робітника знизилась на 17,87 % (100 — 82,13). Це відбулося під впливом двох факторів: зміни рівня трудових вит! рат і ступеня виконання норм виробітку. За рахунок збільшення трудомісткості продукції відбулося зниження годинного виробітку на 27,7 % (21,7 × 100) : (100 — 21,7), виконання норм залишилося прак! тично на тому ж рівні.

Аналіз трудомісткості виробничої програми проведемо за допо! могою даних табл. 2.57.

Згідно з даними таблиці загальна трудомісткість виробничої про! грами порівняно з базисним періодом знизилася на 395,592 тис. нормо/год. Однак таке зниження обумовлене зміною обсягу випус!

23 6

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Таблиця 2.57

Аналіз трудомісткості виробничої програми

Формалізований

Значення,

Показники тис. норH запис

мо/год

	1. Трудомісткість виробничої про!	n
		∑ti0 qi0		10561,104
	грами попереднього року
		i=1
	2. Базисна трудомісткість фактично	n
		∑ti0 qi1		8348,432
	випущеної продукції
		i=1
	3. Фактична трудомісткість виробни!	n
		∑ti1 qi1		10165,512
	чої програми
		i=1
		n
	4 Загальна зміна трудомісткості ви!	∑ti1	qi1 –
	робничої програми (ряд. 3 – ряд. 1), у	i=1		–395,592
		n
	тому числі:
		– ∑ti0 qi0
		i=1
		n
	а) за рахунок зміни обсягу випущеної	∑ti0	qi1 –
		i=1		–2212,672
	продукції	n
		– ∑ti0 qi0
		i=1
		n
	б) за рахунок зміни трудомісткості	∑ti1	qi1 –
		i=1		+1817,08
	конкретних виробів	n
		– ∑ti0 qi1
		i=1

ку продукції на 2212,672 тис. нормо/год, тоді як трудомісткість кон! кретних виробів виросла на 1817,08 тис. нормо/год.

Відхилення фактичної трудомісткості виробництва продукції від базисної виникло як наслідок впливу багатьох факторів, насамперед виконання плану організаційно!технічних заходів, зміни рівня меха! нізації та автоматизації виробництва кожного виду робіт, рівня коо! перування, структури, асортименту тощо.

23 7

Методологія і методика економічного аналізу

Аналіз плану організаційно!технічних заходів дозволяє встано! вити заходи, виконані не повною мірою чи з порушенням термінів, не виконані взагалі та по кожному з них розрахувати зміну трудо! місткості і продуктивності праці. Зниження (підвищення) трудо! місткості по кожному заходу розраховується добутком різниці між трудомісткістю одиниці кожного виду продукції до і після його впро! вадження на відхилення між фактичним та базовим обсягом випус! ку продукції.

2.8.5. Аналіз формування і використання фонду заробітної плати

До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємства на оплату праці незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Витрати на оплату праці (фонд оплати праці) складаються з фон! ду основної заробітної плати і фонду додаткової заробітної плати.

Аналіз складу і структури фонду заробітної плати робітників полягає у визначенні питомої ваги кожного виду доплат у загально! му фонді оплати праці (табл. 2.58).

			Таблиця 2.58
	Аналіз складу і структури фонду заробітної
	плати робітників за 2006 рік
		Сума,		У відсотках
	Показники
		тис. грн		до підсумку
	1. Фонд основної зарплати робітників, всього:	2726,585		69,15
	– оплата за розцінками, тарифними ставка!	1600,464		40,59
	ми і посадовими окладами
	– оплата цілоденних простоїв	104,095		2,64
	– нагородження за стаж роботи і вислугу років	–		–
	2. Фонд додаткової зарплати, у тому числі зао!	1216,418		30,85
	хочення:
	– за виробничі результати	1165,551		29,56
	– за підсумками роботи за рік	–		–
	– інші заохочення	426,633		10,82
	Всього на оплату праці (ряд. 1 + ряд. 2)	3943,00		100
23 8

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

При цьому встановлюється частка виплат, пов’язаних як з неза! безпеченістю підприємства кадрами необхідних професій і кваліфі! кованої підготовки (доплати за різницю розрядів, робіт), з виконан! ням працівниками невластивих їм функцій (оплата верстатників, залучених на будівельні роботи), так і з удосконаленням організації виробництва й праці: доплати за сумісництво професій, заміщення посад та ін.

Особливу увагу приділяють виявленню усіх видів невиробничих виплат і втрат, що спричиняють зростання собівартості продукції. Згідно з даними табл. 2.58 це оплата цілозмінних і внутрізмінних простоїв, вимушених прогулів (104,095 тис. грн, або 2,64 % до суми фонду заробітної плати). Оцінку ефективності використання засобів оплати праці проведемо за даними табл. 2.59, де коефіцієнт комп! лексних результатів господарської діяльності підприємства (КІ) роз! раховується як добуток коефіцієнтів зростання показників оцінки ефективності господарювання, потім порівнюється з коефіцієнтом росту середньої заробітної плати одного працюючого (Кд). При

Таблиця 2.59

Оцінка ефективності використання засобів на оплату праці

	Показники	Базисний	Звітний	Темп
		рік	рік	зміни, %
	Обсяг продукції в порівнянних цінах,	28217,97	22305,98	79,05
	тис. грн
	Вироблення продукції на одного пра!	3,95	3,85	97,47
	цюючого, тис. грн
	Фондовіддача, грн	26,7	21,1	79,03
	Матеріаловіддача, грн	1,4	1,5	107,1
	Оборотність оборотних засобів, число	3,96	32,3	101,9
	оборотів
	Рентабельність, %	31,7	32,3	101,9
	Коефіцієнт комплексних результатів
	господарської діяльності підприємства	×	×	0,668
	(КI) (ряд. 1×ряд. 2×ряд. 3×ряд. 4×
	×ряд. 5×ряд. 6)
	Середня заробітна плата одного пра!	168,0	245,0	145,83
	цюючого (Кд), грн
	Ефективність використання засобів на	×	×	0,4581
	оплату праці (ДО1/Кд).

23 9

Методологія і методика економічного аналізу

значенні оцінки ефективності більше одиниці система вважається ефективною.

Як показують дані таблиці, система використання засобів на опла! ту праці неефективна, вона не зацікавлює працівників у зростанні матеріало! і фондовіддачі, прискоренні обороту оборотних коштів.

Зростання зарплати (на 45,83 %) не забезпечує поліпшення рівня результатів господарської діяльності.

Для зниження витрат на одиницю продукції, зростання прибут! ку і рентабельності необхідно, щоб збільшення продуктивності праці випереджало збільшення заробітної плати. Щоб перевірити, чи вит! римується співвідношення, скористаємося даними табл. 2.60.

Таблиця 2.60

Аналіз відповідності темпів росту продуктивності праці і зарплати

	Показники	Базисний	Звітний	Темп
		рік	рік	зміни, %
	Товарна продукція в порівнянних цінах,	28217,97	22305,98	79.05
	тис. грн
	Фонд заробітної плати, тис. грн	485,3	558,35	115,05
	Середньооблікова чисельність працюю!	7136	5798	81,25
	чих, чол.
	Продуктивність праці одного працюю!	3,95	3,85	97,47
	чого, тис. грн
	Середня заробітна плата одного пра!	168,0	245	145,83
	цюючого, грн

Зтаблиці видно, що темп росту продуктивності праці порівняно

з2002 р. знизився на 2,53 %, а середня заробітна плата одного пра! цюючого збільшилася на 45,83 %. Такого не повинно бути, тому що заробітна плата збільшується не за рахунок інтенсивності праці, а за рахунок підвищення цін на продукцію, що випускається.

Таким чином, для забезпечення зниження витрат на одиницю продукції, зростання прибутку і рентабельності на підприємстві не! обхідно, щоб зростання продуктивності праці випереджало підвищен! ня заробітної плати.

У висновку аналізу використання виробничих ресурсів визначаєть! ся комплектний резерв, що є мінімальним резервом, забезпеченим трьома видами ресурсів — основними, матеріальними і трудовими.

24 0