Методологія і методика економічного аналізу

2.7.2. Аналіз використання матеріальних ресурсів у виробництві

В умовах ринкових відносин зниження матеріальних витрат стає одним з найважливіших напрямків збільшення прибутку підприємств.

Підвищенню ефективності використання матеріальних ресурсів сприяє впровадження нових технологій, удосконалення управління, зокрема систематичний економічний аналіз матеріальних та енерге! тичних витрат.

Аналіз використання матеріальних ресурсів повинен:

—визначити дійсне становище щодо витрат матеріальних ре! сурсів на підприємстві;

—розкрити причини і умови, внаслідок яких був досягнутий певний рівень у витрачанні цих ресурсів;

—намітити шляхи подальшої роботи щодо виправлення недоліків

іекономного використання матеріалів, сировини, палива, енергії.

До узагальнюючих показників витрачених матеріалів належать:

—матеріаловіддача;

—матеріаломісткість;

—коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробниц! тва і матеріальних витрат;

—питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції.

Матеріаловіддача визначається відношенням вартості виробленої продукції до суми матеріальних витрат.

Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції відносно вартості кожної гривні спожитих мате! ріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т.ін.).

Матеріаломісткість продукції розраховується відношенням суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції.

Вона показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично припадає на виробництво одиниці продукції.

Розрізняють такі показники матеріаломісткості:

а) окремі показники матеріаломісткості (сировиномісткість, ме! таломісткість, паливомісткість, енергомісткість та ін.);

б) питома матеріаломісткість, яка поділяється на параметричну і конструктивну. Параметрична обчислюється за основними парамет! рами, що характеризують ефективність експлуатації виробу.

18 2

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Питома матеріаломісткість визначається відношенням суми витрачених матеріалів на одиницю технічного параметру з урахуH ванням її споживчих властивостей.

Конструктивна матеріаломісткість розраховується як відношенH ня чистої ваги виробу до певних одиниць технічних параметрів.

Різниця між параметричною і конструктивною матеріаломістH кістю показує втрати матеріалів при виробництві виробів;

в) відносна матеріаломісткість — це відношення конструктивної матеріаломісткості до коефіцієнта використання матеріалів. Цей показ! ник дозволяє перевірити рівень прогресивності норм витрат матеріалів.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробниц) тва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат.

Він характеризує у відносному значенні динаміку матеріаловід! дачі і одночасно розкриває чинники її зростання.

Коефіцієнт матеріальних витрат — це відношення фактич) ної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції.

Він показує, наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрати порівняно з встанов! леними нормами. Якщо коефіцієнт більше одиниці, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщо менше одиниці, то матеріальні ресурси використову! валися економно.

Деякі показники матеріаломісткості застосовуються для харак! теристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиномісткість, металомісткість, паливомісткість, енер! гомісткість й інші), а також характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни).

Задача

На основі мультиплікативної моделі встановити вплив чинників на величину загальної матеріаломісткості і встановити розмір резер! ву зниження матеріаломісткості за такими даними:

18 3

Методологія і методика економічного аналізу

	Показник	Базисний рік	Звітний рік
	1. Матеріальні витрати, тис. грн (МВ)	220180	220210
	2. Діючий фонд робочого часу, лю!	1302600	1302583
	дино!дні (Дф)
	3. Трудові витрати, тис. грн (ТВ)	16530	16512
	4. Випуск товарної продукції, тис. грн	255163	263139
	(ВП)

Розв’язування

Мультиплікативну модель матеріаломісткості можна зобразити так:

Мм = МВ/ВП = МВ/ТВ * ТВ/Дф * Дф/ВП .

На підставі одержаної моделі виробимо розрахунки в таблиці.

		Показники	Базисний	Звітний	Індекс
			рік	рік
	1.	Співвідношення МВ і витрат живої	13,32	13,34	1,0015
	праці на випуск продукції (МВ/ТВ)
	2.	Інтенсивність використовування	0,0127	0,0127	1,00
	живої праці (ТВ/Дф)
	3.	Час виготовлення одиниці вартості	5,105	4,950	0,9696
	продукції (Дф/ВП)
	4.	Рівень Мм (Мв/ВП)	0,8629	0,8369	0,9699

Щоб встановити розмір резерву зниження матеріаломісткості, в моделі необхідно замість чинників з індексом більше одиниці підста! вити їх значення, що мали місце в базисному періоді. За умови по! вернення даних чинників в колишній стан їх індекс рівний одиниці, а загальний (розрахунковий) індекс Мм при цьому складе:

ІМм (розрахунковий) = 1*1*0,9696 = 0,9696.

А індекс матеріаломісткості фактичний знаходимо відношенням матеріаломісткості фактичної до матеріаломісткості за планом.

ІМм (фактичний) = 0,9699.

Резерв зниження матеріаломісткості визначимо за формулою: R = ((ІМм (рас.)/ІМм (ф.)) — 1) × 100 %;

R = ((0,9696/0,9699) × 100 %) ~= 99,96 %.

18 4

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Розв’язування на ПК

Створіть електронну таблицю і введіть в неї вихідні дані та фор! мули*.

	Показник	Базисний	Звітний	Індекс
		рік	рік
	1. Матеріальні витрати, тис. грн	220180	220210
	(МВ)
	2. Діючий фонд робочого часу,	1302600	1302583
	людино!дні (Дф)
	3. Трудові витрати, тис. грн (ТВ)	16530	16512
	4. Випуск товарної продукції,	255163	263139
	тис. грн (ВП)
	1. Співвідношення МВ і витрат
	живої праці на випуск продукції	=B4/B6	=C4/C6	=C9/B9
	(МВ/ТВ)
	2. Інтенсивність використову!	=B6/B5	=C6/C5	=C10/B10
	вання живої праці (ТВ/Дф)
	3. Час виготовлення одиниці	=B5/B7	=C5/C7	=C11/B11
	вартості продукції (Дф/ВП)
	4. Рівень Мм (Мв/ВП)	=B4/B7	=C4/C7	=C12/B12
	Індекс матеріаломісткості розра!	=ДОБУТОК
	хунковий ІМм (розрахунковий)	(ЯКЩО
		(D9:D11>1;1;
		D9:D11))
	Індекс матеріаломісткості фак!	=D12
	тичний ІМм (фактичний)
	Резерв зниження матеріаломіст!	=1!B15/B16
	кості R

Примітка: Формула для розрахунку Індексу матеріаломісткості роз% рахункового ІМм (розрахунковий) вводиться особливим чином, оскільки в ній використовуються складені функції і посилання на масив D9:D11.

—Викликається майстер функції ДОБУТОК з категорії мате! матичних;

* Передбачається, що верхній лівий елемент таблиці введений у вічко А3.

18 5

Норма витрат

Методологія і методика економічного аналізу

—у параметр Число 1 із списку функцій, що знаходиться зліва в рядку формул, викликається функція ЯКЩО:

—у параметр Логічний вираз вводиться діапазон індексів і умова (D9:D11>1);

—у параметр Значення_якщо_вірно вводиться 1;

—у параметр Значення_якщо_невірно вводиться діапазон індексів D9:D11;

—для введення формули масиву необхідно натиснути OK або клавішу Enter, утримуючи Ctrl і Shift (у рядку формул вираз, що вводиться, буде знаходитися у фігурних дужках).

!!!Порівняйте результати, одержані на ПК, і одержані при округ! ленні проміжних значень.

Висновок

На підставі одержаних розрахунків визначили, що резерв зни! ження матеріаломісткості складає 0,04 %.

Питома матеріаломісткість може бути виражена як у вартісному обчисленні, так і в натуральному або умовно!натуральному (відно! шення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на ви! робництво i!го виду продукції до кількості випущеної продукції цьо! го виду).

Показником використання матеріальних ресурсів у виробництві

єкоефіцієнт використання матеріалів:

=Чиста вага деталі ,

К

Норма витрат

де: К — коефіцієнт використання матеріалів.

Аналогічно визначається коефіцієнт втрат (Квтрат) і коефіцієнт технологічних відходів (Ктехнологічних відходів):

Квтрат = Маса витрат , Норма витрат

Ктехнологічних відходів = Маса технологічних відходів .

18 6

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Розрахунок інтегрального коефіцієнта використання предметів праці (Кінтегральний) здійснюється за формулою:

Кінтегральний = 1 — Квтрат — Ктехнологічних відходів.

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їх дина! міку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Вплив матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції можна визначити з різним ступенем деталізації. Чинниками першо! го рівня є зміна суми використаних матеріальних ресурсів і ефек! тивності їх використання:

ВП = МВ МО ,

ВП = МВ ,

ММ

де: ВП — випуск продукції; МВ — витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції; МО — матеріаловіддача; ММ — матеріаломісткість.

Для розрахунку впливу чинників на обсяг випуску продукції за першою моделлю можна застосовувати прийоми ланцюгової підста! новки або інтегральний метод.

Якщо відомо, за рахунок чого змінилася матеріаловіддача (мате! ріаломісткість), то неважко підрахувати, як змінився випуск про! дукції.

Для цього необхідно приріст матеріаловіддачі за рахунок іHго чинника помножити на фактичну суму матеріальних витрат.

Зміну обсягу виробництва продукції за рахунок матеріаломіст! кості визначаємо за допомогою прийому ланцюгових підстановок.

Більш детальний аналіз можна зробити відносно кожного виду матеріальних ресурсів. При цьому використовується така модель випуску продукції:

ВПі	=	ЗСі ± Зі −ВХі	,
		ПВі

де: ВПі — випуск продукції з i!гo виду сировини; 3Сі — кількість заготовленої сировини i!гo виду;

18 7

Методологія і методика економічного аналізу

Зі — зміна перехідних залишків сировини; ВХі — відходи сировини;

ПВі — витрати i!гo виду сировини на одиницю продукції.

Для розрахунку впливу цих чинників використовується спосіб ланцюгової підстановки, показаний у табл. 2.39, або абсолютних різниць, показаний у табл. 2.40.

Таблиця 2.39

Аналіз ефективності використання сировини на випуск газети

	Показники	Початок	Кінець	ВідхиH
		місяця	місяця	лення
	Кількість заготовленої сировини, кг	125	130	+5
	Зміна залишків, що переходять з	+20	–4	–24
	періоду в період, кг
	Відходи сировини, кг	1,5	1,7	+0,2
	Витрати сировини на виробництво	103,5	132,3	+28,8
	продукції, кг
	Витрати сировини на виробництво	0,08625	0,08535	–0,00089
	одиниці продукції, кг
	Кількість випущеної продукції, шт.	1200	1550	+350

Таблиця 2.40

Розрахунок впливу чинників на випуск газети способом

абсолютних різниць

Алгоритм

Розрахунок

Обсяг

Чинник

впливу,

розрахунку

впливу

шт.

Кількість заготов!

(ЗСф–ЗСпл)/ПВпл

(130–125)/0,08625

58

леної сировини

Зміна залишків

–(Зф–Зпл)/ПВпл

–(–4–20)/0,08625

278

Зміна кількості від!

–(ВХ

–ВХ

пл

)/ПВ

пл

–(1,7–1,5)/0,08625

–2

ходів

ф

Зміна питомих витрат

–(ПВ –ПВ )ВП /ПВ

–(0,08535–0,08625)

16

ф

пл

ф пл

1550/0,08625

Всього

+350

ВПпл

=

125 −20 −1,5

=1200 (шт.) ;

0,08625

18 8

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

ВПум1

ВПум2

ВПум3

ВПф

=	130 −20 −1,5						=1258
		0,08625
=		130 +4 −1,5			=1536
			0,08625
=		130 +4 −1,7				=1534
			0,08625
=		130 +4 −1,7			=1550
		0,08535

(шт.) ;

(шт.) ;

(шт.) ;

(шт.).

Загальна зміна обсягу випуску продукції:

ВПзаг = 1550 — 1200 = 350 (шт.), в тому числі за рахунок зміни:

а) маси заготовленої сировини

ВПзс = 1258 — 1200 = +58 (шт.); б) перехідних залишків сировини

ВПз = 1536 — 1258 = +278 (шт.); в) відходів сировини

ВПвх = 1534 — 1536 = –2 (шт.); г) питомої витрати сировини

ВПпв = 1550 — 1534 = +16 (шт.).

Таким чином, план по випуску газети перевиконаний в основно! му за рахунок збільшення маси заготовленої сировини і великої кількості перехідних залишків. Внаслідок надпланових відходів си! ровини випуск продукції зменшився на 2 шт.

За такою моделлю можна розрахувати й резерви зростання ви! пуску продукції за рахунок збільшення кількості сировини, скоро! чення її відходів і витрат на одиницю продукції.

Зменшити витрати сировини на виробництво одиниці продукції можна шляхом спрощення конструкції виробів, удосконалення техH ніки і технології виробництва, заготівлі більш якісної сировини і зменшення її втрат під час зберігання, недопущення браку, максиH мального використання відходів тощо.

18 9