Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

2.6. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

2.6.1. Задачі аналізу і загальна оцінка стану основних фондів

Одним з найважливіших факторів виробництва на промислових під! приємствах є наявність основних фондів і ефективне їх використання.

Випуск продукції, зниження її собівартості багато в чому зале! жать від ефективності використання основних виробничих фондів.

Останнім часом спостерігається небажана тенденція до знижен! ня фондовіддачі. Щоб її уникнути, необхідно раціонально викорис! товувати виробничий потенціал, широко впроваджувати нові висо! копродуктивні технології, удосконалювати структуру та вчасно обновляти фонди. Особлива увага повинна бути приділена скоро! ченню термінів освоєння проектних потужностей, збільшенню коефі! цієнта змінності роботи устаткування.

Аналіз використання основних фондів і виробничих потужнос! тей дозволяє:

—оцінити структуру основних фондів, її відповідність оптималь! ним параметрам виробництва;

—вивчити темпи, форми і методи відновлення основних фондів та їх відповідність сучасним вимогам виробництва;

—оцінити використання парку наявного устаткування, рівня його екстенсивного й інтенсивного завантаження;

—оцінити рівень використання діючих потужностей;

—виявити внутрішні виробничі резерви росту ефективності використання основних фондів.

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання то! варів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально!культурних функцій, очіку! ваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні виробничі фонди оцінюють за:

—первинною вартістю;

—переоціненою вартістю;

—ліквідаційною вартістю.

Первинна вартість — історична (фактична) собівартість необо! ротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості

14 5

Методологія і методика економічного аналізу

інших активів, оплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Основні засоби класифікуються за такими групами: І. Основні засоби

—земельні ділянки;

—капітальні витрати на поліпшення земель;

—будинки, споруди та передавальні пристрої;

—машини та обладнання;

—транспортні засоби;

—інструменти, прилади, інвентар (меблі);

—робоча і продуктивна худоба;

—багаторічні насадження;

—інші основні засоби.

ІІ. Інші необоротні матеріальні активи

—бібліотечні фонди;

—малоцінні необоротні матеріальні активи;

—тимчасові (нетитульні) споруди;

—природні ресурси;

—інвентарна тара;

—предмети прокату.

Підприємства можуть встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання, та якщо вартість його може бути достовірно визначена.

Для визначення змін, що відбуваються в складі основних про! мислово!виробничих фондів, необхідно проаналізувати їх струк! туру. Структура основних фондів визначається специфікою галузі і характеризує виробничо!технічні особливості підприємства. Аналіз структури виробничих фондів можна зробити за допомо! гою табл. 2.24.

При аналізі структури фондів визначається співвідношення ак! тивної і пасивної частин. Активна частина фондів безпосередньо

впливає на предмети праці. Пасивну частину складають фонди, що створюють умови для здійснення процесу виробництва. Підви!

14 6

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Таблиця 2.24

Аналіз структури основних виробничих фондів

		На початок		Поточний рік, тис. грн
		базисного року
	Найменування
				на поH	наH		на кіH
	основних фондів	сума,	питома			вибуH
				чаток	дійшH		нець роH
		тис. грн	вага, %	року	ло	ло	ку
	Основні засоби, усього	80000	100	90000	6000	700	95300
	у тому числі:
	– будинки, споруди та	40000	50,00	46000	2000	200	47800
	передавальні пристрої
	– машини та обладнання	29500	36,87	32400	3400	330	35470
	транспортні засоби	1000	1,25	1000	100	40	1060
	інструменти, прилади	500	0,63	600	100	60	640
	(меблі), інвентар
	Інші основні засоби	9000	11,25	10000	400	70	10330
	Всього активна частина	45000	56,25	50000	4000	500	53500
	основних фондів

щення питомої ваги машин і обладнання характеризує прогре! сивність структури основних фондів, зростання технічної оснаще! ності підприємства.

Згідно з даними табл. 2.24 у складі основних фондів велику ча! стину складає активна, котра має тенденцію росту до базисного року порівняно з загальним приростом основних фондів.

У результаті питома вага активної частини основних фондів збільшилися з 56,25 % у базисному році до 55,55 % в аналізовано! му. Використовуючи дані аналітичного обліку про джерела збільшення і причини вибуття основних фондів, складається ба! ланс їх руху. Баланс дає змогу проаналізувати фактори, що впли! нули як на збільшення, так і на причини вибуття основних фондів за видами.

Важливе значення для загальної характеристики руху основних фондів мають відповідні коефіцієнти (табл. 2.25).

При аналізі стану устаткування оцінюють його фізичний і мо! ральний знос. Фізичний знос характеризується поступовим зношу! ванням окремих елементів основних фондів під впливом експлуа! тації, особливостей технологічних процесів, ступеня завантаження устаткування, рівня кваліфікації робітників, якості ремонтів.

14 7

			Методологія і методика економічного аналізу
				Таблиця 2.25
	Характеристика руху основних фондів
ПоказH	Умовні
	позначенH			Порядок числення
ники
	ня
Віднов!	Кон		вартість введених основних фондів (Зввед)
лення			вартість основних фондів на кінець періоду (Зкін)
Вибуття	Квиб		вартість вибулих основних фондів (Звиб)
			вартість основних фондів на початок періоду (Зпоч				)
Прирос!			[вартість введених основних фондів (Зввед)] – [вар!
	Кпр		тість вибулих основних фондів (Звиб)]
ту
			вартість основних фондів на кінець періоду (Зкін)
				вартість зносу (Ззн)
Зносу	Кзн		балансова вартість основних фондів на визначену
				дату (Зп)
Придат!	Кприд			залишкова вартість (Зп – Зізн)
				балансова вартість (Зп)
ності

Коефіцієнт фізичного зносу може бути визначений за форму! лами:

КФ.З. =	Т	Ф	;	КФ.З. = НРЕН	ТФ	; К	= А		Т	Ф	,
					100
	Т Н					Ф.З.	РЕН		Ф

де: ТФ, ТН — період служби устаткування, роки (фактичний і норма! тивний);

НРЕН — річна норма амортизації на реновацію, %; АРЕН — річна сума амортизації на реновацію, грн;

Ф — середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.

Моральний знос устаткування виникає під впливом створення нових ефективних засобів праці, внаслідок чого знижується соціаль! на й економічна ефективність старої техніки.

Коефіцієнт морального зносу можна розрахувати за такими формулами:

14 8

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

ОН −ОС

Р

−

Р

Н

С

ФН −ФС

КМ .З.

=

=

Ф

−

Ф

;

К

Н

С

,

ОС

М .З.

Р

С

ФС

ФС

де: ОН, ОС — обсяг випуску продукції на новому і старому устатку! ванні, грн;

ФН, ФС — середньорічна вартість нового і старого устаткування, грн; РН, РС — прибуток від реалізації продукції, виробленої на новому

і старому устаткуванні, грн.

Віковий склад устаткування встановлюється за допомогою його групування за термінами функціонування. Аналіз вікового складу устаткування можна зробити за допомогою табл. 2.26.

Таблиця 2.26

Аналіз вікового складу устаткування

	Встановлено устаткування на
Найменування	кінець періоду у роках роботи				Усього	Питома
устаткування	до 5	від 5	від 10	понад		вага, %
		до 10	до 20	20
А	30	50	5	10	95	24,61
Б	2	3	2	2	9	2,33
В	20	15	20	10	65	16,84
Г	10	15	5	2	32	8,29
...	...	...	...	...	...	...
Інші	60	70	30	25	185	47,93
Разом	122	153	62	49	386	100
Число одиниць кож!
ної інтервальної гру!	31,61	39,64	16,06	12,69	100
пи у % до підсумку

Середній вік устаткування встановлюється за формулою:

ВC = ∑іС Ч , де: іс — середина інтервалу, років;

Ч — число одиниць устаткування кожної інтервальної групи в частках одиниці до підсумку.

14 9

Методологія і методика економічного аналізу

Середини інтервалів визначаються за формулою:

іС = МВ + МН ,

2

де: МВ — верхня межа інтервалу, років; МН — нижня межа інтервалу, років.

Тоді по кожній інтервальній групі одержимо:

IГР

=

0 + 5

= 2,5 ,

IIГР =

5 + 10

= 7,5 ,

2

2

IIIГР

=

10 + 20

= 15,

IVГР

=

20 + 30

= 25 .

2

2

Середній вік устаткування дорівнює:

(2,5×0,3161)+(7,5×0,3964)+(15×0,1606)+(25×0,1269) = 12,5 (року). Отриманий результат свідчить про те, що на підприємстві вста!

новлене застаріле устаткування. Значну питому вагу має устаткуван! ня віком понад 20 років.

Задача

Визначити середній вік устаткування у цеху за такими даними про кількість і вік встановленого устаткування в механічному цеху заводу.

		Встановлене устаткуH
	Найменування устатH	вання на кінець року					Питома вага
		до 5	5–10	10–	понад	Всього	встановлен.
	кування
		років	років	20	20		устаткування
				років	років
	Конвеєри	25	49	6	8	86	12,8
	Крани з/д	1	2	1	1	5	0,72
	Верстати	1	13	19	8	61	8,87
	металорізальні
	Електронавантажувач	7	15	7	6	35	5,1
	Інші види	64	78	31	26	199	28,9
	Всього	223	240	126	98	687	100
	Число одиниць устат!
	кування кожної	32,45	34,95	18,34	14,26	100
	інтервальної групи в %
	до підсумку
15 0

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Розв’язування

Визначимо середній вік устаткування. Встановимо середини інтервалів:

X ′ = (XB + XH ) ,

2

де: ХВ, ХН — верхня і нижня межі.

По кожній інтервальній групі одержимо: I (5 + 0) / 2 = 2,5;

II (5 + 10)/ 2 = 7,5;

III(10+ 20)/ 2 = 15;

IV (20 + 30)/ 2 = 25.

Середній вік устаткування визначимо за формулою: x = ∑ x ′ d ,

де: x′ — середина інтервалу;

d — число одиниць устаткування в кожній інтервальній групі в частках до підсумку.

х = 2,5×0,3245 + 7,5×0,3495 + 15×0,1834 + 25×0,1426 = 9,76 років ≈ ≈ 10 років.

Розв’язування на ПК

1. Створіть електронну таблицю і введіть в неї вихідні дані*.

Найменування	Встановлене устаH				ВсьоH	Питома	Середній
	ткування на кінець					вага встан.
устаткування		року			го	устаткуH	вік устатH
							кування
	5	10	20	30		вання
Конвеєри	25	49	6	8
Крани з/д	1	2	1	1
Верстати металорізальні	1	13	19	8
Електронавантажувач	7	15	7	6
Інші види	64	78	31	26
Всього
Число одиниць устатку!
вання кожної інтерваль!
ної групи в % до підсумку
Середина інтервалу

* Передбачається, що верхній лівий елемент таблиці введений у вічко А3.

15 1

Методологія і методика економічного аналізу

2.За допомогою інструменту автопідсумовування розрахуйте стовпець і рядок Всього*.

3.Розрахуйте стовпець Питома вага встан. устаткування як відношення кількості даного устаткування до загальної кількості устаткування**.

4.Розрахуйте рядок Число одиниць устаткування кожної інтер% вальної групи в % до підсумку як відношення загальної кількості ус! таткування в даній інтервальній групі до загальної кількості устат! кування***.

5.Розрахуйте середину інтервалу років. Для стовпця 30 форму! лою =(E4+D4)/2 і скопіюйте її в стовпці зліва, використовуючи ав! тозаповнення****.

6.Розрахуйте Середній вік устаткування, використовуючи фун! кцію СУММДОБУТОК***** з категорії математичних, а як аргу! менти діапазон Встановлене устаткування розділений на кількість даного устаткування і діапазон Середина інтервалу. Таким чином, для Конвеєрів розрахункова формула у вічку Н5****** матиме виг! ляд:

=СУММДОБУТОК(B5:E5/F5;$B$13:$E$13)*******.

Висновок

У результаті аналізу встановлено, що середній вік устаткування складає ≈ 10 років. Це критичне значення. Слід звернути увагу на те, що значну питому вагу займає устаткування, встановлене понад 20 років тому.

* Не забудьте, що перед застосуванням інструменту автопідсумовування активне повинне бути вічко, в якому з’явиться значення суми.

**=F5/$F$10 (для конвеєрів).

***=B10/$F$10 (для інтервалу 0–5 років).

****Зверніть увагу, що в стовпці 5 у формулі стоїть посилання на пусте вічко А4, яке сприймається формулою як 0.

*****x = ∑(x′ d) .d

****** Передбачається, що верхній лівий елемент таблиці введений у вічко А3.

******* Абсолютна адресація в посиланні на Середину інтервалу $B$13:$E$13 зроблена для можливості автозаповнення стовпця Середній вік устаткування (діапазон вічок Н5:Н10).

15 2

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Задача

Проаналізувати наявність, рух і динаміку основних фондів за даними таблиці:

	Основні фонди	Наявність на поч. року, грн	Надходження		Вибуло за		Наявність на кінець року, грн (гр. 1 + 2–4)	Перевищення надхоH дження над вибуттям, грн (гр. 2–4)	Темп зростання, % (гр.6 : 1*100)
			за рік, грн		рік, грн
			Всього	в т.ч. введено в дію	Всього	в т.ч. ліквідоH вано
	1. Промислово!
	вироб. фонди	3284269	36459	36459	14695	5725	3306033	21764	100,7
	(ПВФ)
	в т.ч. активна	1681128	13122	13122	9960	5252	1684290	3162	100,2
	частина ПВФ
	2. Невироб.	–	–	–	–	–	–	–	–
	основні фонди
	Всього	3284269	36459	36459	14695	5725	3306033	21764	100,7

Розв’язування на ПК

Створіть електронну таблицю і введіть в неї початкові дані й формули.

Основніфонди	Наявністьна поч. року,грн	Надходження за		Вибуло за рік, грн		Наявністьна кіH року,нець грн	Перевищення надходженнянад вибуттям,грн	зростання,Темп %
		Всього	введеHт.ч.в діювно	Всього	ліквіHт.ч.в довано
		рік, грн
1. Промислово!						=B5+C5!
виробничі фо!	3284269	36459	36459	14695	5725		=C5!E5	=G5/B5
нди (ПВФ)						E5
в т.ч. активна	1681128	13122	13122	9960	5252	=B6+C6!	=C6!E6	=G6/B6
частина ПВФ						E6
2. Невиробничі	–	–	–	–	–
основні фонди
Всього	=СУММ	=СУММ	=СУММ	=СУММ	=СУММ	=B8+C8!	=C8!E8	=G8/B8
	(B5:B7)	(C5:C7)	(D5:D7)	(E5:E7)	(F5:F7)	E8

Висновок

З проведених розрахунків видно, що промислово!виробничі фон! ди збільшилися за рік на 21764 грн, або на 0,7 %. Це збільшення

15 3

Методологія і методика економічного аналізу

склалося під впливом їх надходження на 36459 грн (і введення на таку ж величину) і вибуття на 14695 грн (зокрема було ліквідовано на 5725 грн).

При аналізі забезпеченості підприємства основними фондами порівнюють наявні основні фонди з плановою потребою в них як у цілому, так і по основних видах. Аналізується наявність невстанов! леного устаткування і визначається дійсна потреба в ньому.

Все устаткування поділяють на:

—наявне;

—встановлене;

—діюче.

До наявного належить все устаткування на підприємстві неза! лежно від того, де воно знаходиться (в цеху, на складі) й у якому стані.

Встановлене устаткування — це змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться в цехах.

Діюче устаткування — це усе фактично працююче в звітному періоді устаткування (незалежно від часу його роботи).

На підставі цих даних розраховуються коефіцієнти:

—використання наявного устаткування — визначається як відношення діючого устаткування до його наявності;

—використання встановленого устаткування — обчислюється як відношення кількості діючого устаткування до встановле! ного.

Приріст основних фондів може здійснюватися не лише вве! денням в експлуатацію нових основних фондів, а й їх модерніза! цією.

Модернізація здійснюється за рахунок засобів, призначених на капітальний ремонт з амортизаційного фонду і, як правило, співпа! дає з капітальним ремонтом устаткування. Модернізація устатку! вання підвищує його продуктивність, знижує собівартість виробів, що випускаються. Перш ніж розробити план модернізації, необхід! но визначити ефективність модернізації верстата порівняно з ефек! тивністю нової моделі цього верстата і його застарілого екземпляра (табл. 2.27).

15 4