Методологія і методика економічного аналізу
Школа |
1950 |
Її основною характеристикою є заміна |
|
кількісного |
|
||
сьогодення |
словесних міркувань і описового ана! |
||
підходу |
|||
лізу моделями, символами і кількісни! |
|||
|
|
||
|
|
ми значеннями. Вчені цього наукового |
|
|
|
напряму передбачають пошук з більшості рішень тих, що будуть оптимальними. Представники цієї школи розгляда! ють управління як процес логічний і такий, що піддається формалізації, тобто його можна висловити математично. Саме кількісна школа в управлінні стимулювала залучен! ня положень теорії кібернетики — галузей науки, що син! тезують, інтегрують складні явища, — до управління. Ідея Друкера про те, що управління має починатися з розроб! лення цілей і потім переходити до визначення функцій, системи взаємодії, і процесу, стала революційним починан! ням в управлінні, докорінно змінила його логіку.
Представники цієї школи практично ставляться до ідей шко! ли людських відносин. На думку Друкера менеджер пови! нен дбати про досягнення економічних цілей і про клієнтів, а не про створення «радості для робітників». Водночас він вважає, що відносини на роботі грунтуються на взаємній повазі, відстоює ідеї самоврядування трудового колективу.
На превеликий жаль, у 30!х рр. XX ст. дослідження в галузі на! уки управління в СРСР були призупинені, всі попередні етапи роз! витку радянської управлінської думки були визнані як безплідні, схоластичні вправи, як гра в абстракції і схеми тощо.
1.5. МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Методологія — це система принципів наукового дослідження; вчення про науковий метод пізнання законів природи за допомогою сукупності методів дослідження, що застосовуються в будь!якій науці відповідно до специфіки об’єкта її пізнання.
Саме методологія визначає, якою мірою отримана інформація може слугувати реальною та надійною основою економічних знань.
З формальної точки зору методологія пов’язана з операціями, за допомогою яких формується пізнання. Таким чином, «методологія» — це сукупність дослідницьких процедур, техніки та методів, у тому
2 8
Розділ I. Методологічні основи економічного аналізу
числі і прийоми збору й обробки техніко!економічних, екологічних і соціальних даних.
Змістове розуміння методології виходить з того, що за її допоH могою реалізується евристична (пошукова) функція предметної галузі дослідження.
Різні системи теоретичних знань мають сенс тоді, коли вони не тільки пояснюють предметну галузь, а й одночасно є інструментом пошуку нових знань для побудови відповідних економічних моде! лей. Економічна теорія формулює принципи й закони, що відбива! ють об’єктивність розвитку економіки. У той же час вона є методом подальшого проникнення у ще не вивчені сфери системи господа! рювання на базі знань, перевірених практикою. «Всякая наука — прикладная логика», — писав Гегель.
Усучасній літературі можна знайти трактування трьох основних функцій теорії, що орієнтують, класифікують та передбачають. Пер! ша спрямовує зусилля аналітика на збір даних, друга — на встанов! лення залежностей, третя — допомагає систематизувати факти, за! лежності шляхом виявлення логічних, математичних залежностей, а не випадковості.
Укласичній науці об’єкт дослідження розглядається як «некая данность», яка не залежить ані від дослідника, ані від інструмента! рію пізнання. Загальнонаукові принципи розробляються в логіці і методології наукового дослідження, є, таким чином, результатом просування загальної наукової методології.
Один із загальнонаукових принципів вимагає визначення стійкості, інваріантності в різноманітних господарських зв’язках, їх змінах та залежностях.
Як застосовується цей принцип на практиці? Наприклад, під час дослідження змін продуктивності праці необхідно визначити «ядро», найвпливовіші фактори. Треба мати на увазі, що для кожної істо! ричної епохи притаманне своє ядро факторів. За однією з класифі! кацій виділяємо найвпливовіші показники: технічного, технологіч! ного, економічного, екологічного та соціального спрямування.
Загальне методологічне правило, про яке йде мова, спрямовує до порядку дій, за якого в аналізі повинні бути передбачені процедури, які сприяють розглядати загальну структуру чинників у різноманіт! ності їх проявів.
Можна виділити три типи конкретних ситуацій.
2 9
Методологія і методика економічного аналізу
Перша — проектуюча (уявлення ситуації). Її особливість в тім, що дослідник (аналітик) абстрагується від впливу конкретних зов! нішніх і внутрішніх чинників.
Тоді передбачувана математична модель буде мати вигляд:
у = 0,02 + 0,2х1 + 0,3х2 + 0,15х3 + 0,1х4 + 0,1х5 + 0,03х6 . Другий тип ситуації — реальна урівноважена, в якій врахову!
ються конкретні господарські процеси, операції (позитивні, нега! тивні), тобто в реальному варіанті.
Тепер наша модель може мати такий вигляд:
у = 0,03 + 0,2х1 + 0,19х2 + 0,35х3 + 0,1х4 + 0,08х5 + 0,05х6 . Третій тип ситуації — кризовий стан, банкрутство, соціальний
вибух тощо. В такій ситуації знаходиться система господарювання, яка не задовольняє ні суспільство, ні конкретних робітників. За та! ких умов необхідно визначити поріг, тобто кордон, за яким форму! ються такі відносини.
Втакій ситуації наша математична модель може виглядати так:
у= 0,02 + 0,2х1 + 0,07х2 + 0,1х3 + 0,1х4 + 0,35х5 + 0,16х6 . Порівняння даних у трьох описаних ситуаціях підтверджує, що
деякі одні сфери формування чинників притаманні всім трьом ситу! аціям, інші — специфічні тільки для однієї.
Для реалізації другого важливого методологічного принципу — процесуального підходу доцільно розглядати показники в динаміці. Тому що в одному періоді (році, 3–5 роках) домінуючим інтеграль! ним показником був рівень технології, в іншому — стан основних виробничих фондів, і т.д.
1.6. МЕТОДИ, ТЕХНІКА, ПРОЦЕДУРИ ЕКОНОМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
На відміну від методології методи і процедури дослідження — це система більшHменш формалізованих правил формування, обH робки і аналізу інформації. Але й тут методологія відіграє важлиH ву роль, перш за все у виборі тих чи інших прийомів для вивчення поставленої проблеми.
Ні вітчизняна, ні зарубіжна практика не дають чіткого визначен! ня прийомів дослідження. Одну і ту саму систему дій деякі автори
3 0
Розділ I. Методологічні основи економічного аналізу
називають методами, другі — технікою, треті — процедурами або ме! тодикою, а інколи і методологією.
У нашому випадку ці положення викладені у схемі 1.4.
МЕТОД
Основний спосіб збору інформації, її оброб! ки і аналізу кінцевих результатів (логарифміч! ний, відносних величин тощо).
Загальнонаукові |
КонкретноHнаукові |
методи |
методи |
Методи, що викоH |
|
|
|
|
|
||
ристовуються на |
|
|
|
|
|
||
емпіричному рівні |
|
Порівняння |
|
|
Статистичного аналізу |
||
дослідження |
|
Вимірювання |
|
|
Анкетування |
||
|
|
|
|
Експеримент |
|
|
Експертних оцінок |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Спостереження |
|
|
Делфи |
|
|
|
|
|
|
|
|
Монографічний аналіз |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Графічний |
Методики, що викоH |
|
|
|||||
|
|
|
Кореляційно! |
||||
ристовуються на |
|
Аналіз і синтез |
|
||||
|
|
регресійний аналіз |
|||||
теоретичному та |
|
|
|||||
|
Генетичний |
|
Багатофакторні моделі |
||||
емпіричному рівнях |
|
||||||
Гіпотетичний |
|
|
|||||
дослідження |
|
|
|
||||
|
Історичний |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Логічний |
|
|
||
|
Аналогія та моделювання |
|
|
||||
|
Індукція та дедукція |
|
|
||||
|
Абстрагування та конкретизація |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Схема 1.4. Методи економічного дослідження
ТЕХНІКА
Сукупність спеціальних прийомів щодо оптимізації і ефективного використання відпо! відних методів аналізу.
3 1
Методологія і методика економічного аналізу
МЕТОДИКА
Поняття, в котрому сконцентровані тех! нічні прийоми, пов’язані з певним методом дос! лідження, операції, їх послідовність і взаємо! зв’язок.
Наприклад, під час накопичення даних аналітик розробляє таб! лиці та інструкції щодо їхнього заповнення відповідними службами підприємства. В нашому випадку таблиці з техніко!економічними показниками — це інструмент, а інструкція розрахунків показників — це методика.
ПРОЦЕДУРА
Послідовність всіх операцій, що складають загальну систему дій і способів організації еко! номічного аналізу.
Тобто це інтегроване поняття, яке стосується системи прийомів збору і обробки техніко!економічної інформації.
Наприклад, аналіз формування господарського механізму під! приємства і розробка ефективної системи управління витратами структурних підрозділів складається приблизно із 60 процедур. Кож! на з них — це ніби закінчене мініатюрне емпіричне дослідження, але яке органічно складає загальну теоретико!методологічну програму. Так, одна із процедур присвячена опису підсистеми «виробництво». Використаємо для цього мінімальний набір параметрів: ПП — про! дуктивність праці і ЧР — чисельність працівників. Тоді випуск про! дукції ВП, очевидно, визначиться залежністю:
ВП = ПП × ЧР.
У цьому контексті визначаємо два основних фактори — людсь! кий і технологічний (складовими останнього є інтенсивний і екстен! сивний елементи), людський фактор, у свою чергу, є складним по! няттям. Він впливає на кінцевий результат (ВП) рівнем диференціації в оплаті праці, силою матеріальних стимулів (тобто «цінністю гро! шей»), а також змінами середнього рівня оплати праці при відповід! них змінах продуктивності праці. Аналіз вищепереліченого — це і
3 2