Методологія і методика економічного аналізу

2.11.3. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу

У практиці планування, обліку та аналізу оборотний капітал можна розподілити за такими ознаками:

залежно від функціональної ролі в процесі виробництва — обо! ротні фонди і фонди обороту;

До оборотних фондів відносяться виробничі запаси, незаверше! не виробництво, витрати майбутніх періодів.

Фонди обороту — це готова продукція, товари відвантажені, кошти;

залежно від джерел формування оборотного капіталу — власний

іпозичковий оборотний капітал. Розмір власного оборотного капіталу визначається як різниця між першим розділом пасиву балансу і пер! шим розділом активу балансу. Позичкові оборотні кошти проявляють! ся у формі банківських кредитів, а також кредиторської заборгованості; залежно від ліквідності — абсолютно ліквідні засоби, оборотні

кошти, які швидко реалізуються;

залежно від ступеня ризику вкладення капіталу:

а) оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладень: кошти, короткострокові фінансові вкладення;

б) оборотний капітал з малим ризиком вкладень: дебіторська заборгованість (за винятком сумнівної), виробничі запаси, залишки готової продукції і товарів;

в) оборотний капітал з середнім ризиком вкладень: малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, витрати май! бутніх періодів;

г) оборотний капітал з високим ризиком вкладень: сумнівна де! біторська заборгованість, заставні виробничі запаси, готова продук! ція і товари, що не користуються попитом;

залежно від речовинного складу: — предмети праці (сировина, матеріали, паливо та ін.), готова продукція і товари, кошти й засоби в розрахунках.

На тривалість перебування засобів в обороті впливають зовнішні

івнутрішні фактори. До зовнішніх факторів належать: сфера діяль! ності підприємства, галузева належність, масштаби виробництва, економічна ситуація в країні та ін.

Оборотний капітал = оборотні активи — поточні зобов’язання:

ОК = А2 — П4,

33 8

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

тобто

ОК = р. 260 ф. 1 — р. 620 ф. 1,

або

ОК = (А2 + А3) — (П4 — П5),

тобто ОК = (р. 260 ф. 1 + р. 270 ф. 1) — (р. 620 ф. 1 + р. 630 ф. 1).

Цей показник свідчить про те, наскільки господарська діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. У разі наявності на балансі довгострокових кредитів їх теж слід врахувати, адже довгострокові кредити спрямовуються на капітальні інвестиції і не повинні брати участі в поточній господарській діяльності.

Отже, формула може виглядати так:

ОК = (А2 + А3) — (П3 + П4 + П5),

тобто ОК = (р. 260 ф. 1 + р. 270 ф. 1) — (р. 480 ф. 1 + р. 620 ф. 1 + р. 630 ф. 1).

Для оцінки оборотності оборотного капіталу використовуються такі показники:

1) коефіцієнт оборотності Коб:

Коб = ОКВ ,

де: В — чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, по! слуг), тис. грн;

ОК — середній розмір оборотного капіталу, тис. грн.

Розмір коефіцієнта оборотності показує кількість оборотів, які здійснює оборотний капітал за певний період часу.

Тривалість одного обороту розраховується за формулою:

О =ОК × Д ,

В

де: О — тривалість періоду обороту оборотного капіталу, дн.; Д — звітний період, дн.

2)коефіцієнт закріплення (Кз) оборотних коштів:

Кз =ОКВ .

33 9

Методологія і методика економічного аналізу

Цей коефіцієнт показує розмір оборотних коштів на 1 грн реалі! зованої продукції.

Розраховані показники оборотності оборотних коштів подано в табл. 2.94.

Таблиця 2.94

Показники оборотності оборотних коштів

		Показники	ПопередH	Звітний	ВідхиленH
			ній період	період	ня
	1. Чистий дохід (виручка) від реаліза!		4234	4718	484
	ції продукції (робіт, послуг), тис. грн
	2.	Середні залишки всіх оборотних	3815	4383	568
	коштів, тис. грн
	3.	Коефіцієнт оборотності	1,11	1,08	–0,03
	4.	Тривалість одного обороту, дн.	324,4	334,4	10
	5. Коефіцієнти закріплення оборотних		0,9	0,93	0,03
	коштів

Як видно з даних таблиці, оборотність оборотних коштів сповіль! нилася на 0,03 обороту і склала в звітному періоді 1,08 обороту або відповідно 334,4 дні. Тривалість одного обороту збільшилася на 10 днів.

Прискорення оборотності капіталу сприяє зменшенню потреби в оборотному капіталі, приросту обсягів продукції і збільшенню одер! жуваного прибутку. В результаті цього зміцнюється фінансовий стан підприємства.

Вивільнення оборотних коштів за рахунок прискорення оборот! ності можна розрахувати за формулою:

ОК =ОК1 −ОКо Кв ,

де: ОК — розмір економії (—) або залучення (+) оборотного капі! талу;

ОК1, ОКо — середній розмір оборотного капіталу підприємства відповідно за звітний і базисний періоди;

Кв — коефіцієнт росту обсягу продукції. Отже,

ОК = 4383 — 3815 × (4718 : 4234) = 131 (тис. грн).

Але існує інша формула розрахунку прискорення оборотності:

34 0

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

ОК =(О1 −О0 ) В1одн ,

де: О1, О0 — тривалість одного обороту оборотних коштів, дн.; В1одн — одноденна реалізація продукції в звітному періоді, тис. грн.

ОК = (334,4 — 324,4) × 13,1 = 131 (тис. грн).

На підприємстві, яке аналізується, за рахунок уповільнення обо! ротності було додатково залучена в обіг 131 тис. грн.

Розмір приросту обсягу продукції за рахунок прискорення обоH ротності оборотних коштів можна визначити за формулою:

В = (Коб1 — Коб0) × ОК1, де: Коб1, Коб0 — коефіцієнти оборотності оборотних коштів відповідно

за звітний і базисний періоди. Отже,

В = (1,08 — 1,011) × 4383 = –131,5 (тис. грн).

У даному прикладі за рахунок уповільнення оборотності оборот! них коштів втрати у реалізації продукції склали 131,5 тис. грн.

Вплив оборотності оборотного капіталу на прибуток (П) мож! на розрахувати за формулою:

П = По Коб1 ,

Коб 0

де: П0 — чистий прибуток базисного періоду.

Крім показників оборотності оборотного капіталу в цілому аналі! зують оборотність матеріальних оборотних коштів окремих елементів товарно!матеріальних цінностей.

Коефіцієнт оборотності запасів (Кобз) визначається відношен! ням чистого доходу (виручки) від реалізації до середньої суми не! грошових оборотних (поточних) активів (НПА):

Кобз = НПАВ ср ,

де: НПАср — середній залишок негрошових оборотних (поточних) активів (рядки 100–150 ф. 1).

Розмір цього коефіцієнта відбиває кількість оборотів запасів і витрат підприємства.

34 1

Методологія і методика економічного аналізу

Його зменшення говорить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію. Чим вище цей показник, тим більш ліквідну струк! туру мають оборотні кошти і тим стійкіший фінансовий стан підпри! ємства.

Іноді для внутрішнього контролю цей показник варто визначити дещо іншим способом. А саме — замість величини виручки від реа! лізації використати величину собівартості реалізованої продукції.

Кобз = Собівартість реалізованої продукції ( р.040 ф.2) . НПАср

Визначений таким чином коефіцієнт оборотності запасів не буде порівнянним з середньогалузевим, але для внутрішнього аналізу він може знадобитись.

Лише таким способом (відношенням величини собівартості, що припадає на реалізацію, до середньої величини запасів) можна виз! начити не тільки коефіцієнт оборотності запасів, а й отримати дані про середню норму запасів у днях. Наприклад, якщо коефіцієнт оборотності запасів за рік, визначений з використанням у чисельни! ку величини собівартості, а не доходу з продажу, становить 3, то це означає, що підприємство для забезпечення своєї діяльності отримає запаси на три місяці наперед (12 : 3 = 4) і запаси протягом року поповнювалися три рази. Якщо ж використати в розрахунках дані про реалізацію, значення норм запасів буде невиправдано викривле! ним у бік зменшення.

Коефіцієнт оборотності готової продукції (Кобг) визначається таким чином:

Кобг = ГПВср ,

де: ГПср — середній розмір готової продукції за балансом, тис. грн.

Зростання цього коефіцієнта свідчить про збільшення попиту на продукцію, а зниження — про затоварення.

Аналіз дебіторської заборгованості особливо необхідний у пеH ріоди інфляції, коли така іммобілізація оборотних коштів стає дуже невигідною. Збільшення статей дебіторської заборгованості може бути викликане:

34 2

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

—необачною кредитною політикою підприємства стосовно по! купців, нерозбірливим вибором партнерів;

—платоспроможністю окремих споживачів;

—високими темпами нарощування обсягів продаж;

—труднощами в реалізації продукції.

Зіставлення кредиторської і дебіторської заборгованості є одним з етапів аналізу дебіторської заборгованості. Доцільно провести аналіз дебіторської заборгованості за періодами утворення, тому що три! валі неплатежі надовго вилучають засоби з господарського обороту.

Розрізняють термінову і прострочену дебіторську заборгованість. Термінова дебіторська заборгованість виникає внаслідок застосову! ваних форм розрахунків.

Прострочена дебіторська заборгованість виникає через недоліки у роботі і включає не оплачені в строк покупцями рахунки за відванта! жені товари і здані роботи; розрахунки за товари, продані в кредит і не оплачені в строк; векселі, за якими кошти не надійшли в строк, тощо.

Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використо! вуються такі показники:

1. Оборотність дебіторської заборгованості (Кдз):

Кдз = ДЗВ ,

де: ДЗ — середній розмір дебіторської заборгованості за балансом [(р.160 ф.1пп + р.160 ф.1кп) : 2], (тис. грн).

Цей показник дає можливість визначити, в скільки разів проH тягом року (або іншого періоду, який аналізують) обсяги надходH жень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок борH гових прав (дебіторів). Цей показник визначає ефективність кредитного контролю. Кредитного — з боку підприємства, адже, даючи товар з відстрочкою платежу іншим суб’єктам, підприємство фактично їх кредитує.

2.Період погашення дебіторської заборгованості:

Тдз = Т ,

Кдз

де: Тдз — тривалість погашення дебіторської заборгованості, дн.; Т — звітний період.

34 3

Методологія і методика економічного аналізу

Чим більше період погашення, тим вище ризик непогашення дебіторської заборгованості.

3. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі обоH ротних коштів:

	Пдз =	ДЗ	,
		ОК 100

де: Пдз — питома вага дебіторської заборгованості в оборотному капі! талі, %.

Чим вище цей показник, тим менш мобільною є структура май! на підприємства.

4. Частка сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборH гованості (УСДЗ):

	УСДЗ =	СЗ	,
		ДЗ 100

де: СЗ — сумнівна заборгованість, тис. грн.

Тенденція до зростання цього показника свідчить про зниження ліквідності.

З метою управління дебіторською заборгованістю необхідно по! стійно контролювати стан розрахунків з покупцями, мати широке коло споживачів, щоб зменшити ризик несплати одним або декіль! кома крупними покупцями, стежити за співвідношенням дебіторсь! кої та кредиторської заборгованості.

Усі розглянуті вище коефіцієнти характеризують ділову ак! тивність підприємства. Проте ця характеристика буде неповною, якщо не проаналізувати кредиторську заборгованість, ефективність використання основних засобів і нематеріальних активів.

Оборотність кредиторської заборгованості і середній період її погашення визначаються аналогічно вищенаведеним показникам щодо дебіторів. Але замість величини доходів з продажу береться величина закупівель, оскільки обсяги продажу не можуть порівню! ватися з борговими зобов’язаннями за отримані поставки. Дебіторсь! ка заборгованість пов’язана з обсягами продажу за цей період; кре! диторська заборгованість — з обсягами закупівель.

Чисті експлуатаційні витрати визначаються шляхом віднімання від обсягу чистої реалізації величини прибутку.

34 4

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

	Чисті	Обсяг чистої реалізації		Прибуток
	експлуаційні =		−
		( р.035 ф.2)		( р.100 ф.2).
	витрати

Валові експлуатаційні витрати визначаються шляхом додавання до чистих експлуатаційних витрат залишку виробничих запасів на кінець періоду:

Валові		Чисті		Залишок виробничих		+Товари ( р.100 ф.1);
експлуаційні	=	експлуаційні +		запасів на кінець
витрати		витрати		періоду ( р.100 ф.1)
Закупівля =		Валові	−	Елементи доданої вартості : витрати
		експлуаційні		на оплату праці, амортизація			;
		витрати		( р.240 ф.2+ р.250ф.2+ р.260ф.2)
Оборотність			Сума закупівель
кредиторської =						і ( разів).
			Середня кредиторська
заборгованості
			заборгованість

До залишків виробничих запасів на кінець періоду слід додати також залишки НЗВ і дебіторську заборгованість, яка могла утвори! тися в розрахунках з постачальниками й підрядчиками, за одержа! ними векселями, одним словом — усіх дебіторів, які виникають на балансі в зв’язку з формуванням придбаної вартості. Це пояснюєть! ся тим, що мета такого розрахунку — визначити тривалість обороту всієї поточної кредиторської заборгованості, а не тільки тієї, що по! в’язана з придбанням матеріальних запасів.

У разі, якщо показник тривалості кредиторської заборгованості хоча б на кілька днів перевищує такий же показник за дебіторами, то це означає вміння утримувати позики довше, ніж дозволяти це своїм боржникам.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу (Кобк) показує швидкість обороту власного капіталу. Його ріст відбиває підвищен! ня рівня продаж, а зниження — тенденцію до бездіяльності частини власних засобів. Розраховується за формулою:

Кобк = В , П1 ср

34 5

Методологія і методика економічного аналізу

де: П1ср — середня за звітний період величина джерел власних за! собів підприємства за балансом.

Ефективність використання основних засобів та інших необорот! них активів характеризує показник фондовіддачі (ФВ), що розрахо! вується як відношення розміру продаж до середньої вартості засобів підприємства (А1ср):

	Фв =	В	.
		А1 ср

Практика свідчить, що питома вага нематеріальних активів у майновій масі всіх активів наших підприємств дуже низька порівня! но з аналогічними показниками в країнах з розвинутою ринковою економікою. Тому практичний досвід організації обліково!аналітич! ного забезпечення управління нематеріальними об’єктами ще недо! статній і не дозволяє зробити глобальних узагальнень.

Нематеріальні активи неоднорідні за своїм складом, характером використання або експлуатації в процесі виробництва, за ступенем впливу на фінансовий стан і результати господарської діяльності. Тому необхідний диференційований підхід до їхньої оцінки. Для цього проводиться класифікація й групування нематеріальних ак! тивів за різноманітними ознаками.

Найбільш важливі — аналіз та оцінка структури нематеріальних активів за джерелами надходження, видами, за строками корисного використання, за ступенем правової захищеності, ступенем престиж! ності, ступенем ліквідності та ризику вкладень капіталу в нематері! альні об’єкти, за ступенем використання у виробництві і реалізації продукції, за напрямками вибуття тощо.

Середній строк застосування результатів інтелектуальної власності складає 5–7 років. У сучасних умовах це нормальний термін «жит! тя» промислового нововведення. Більше як 10 років — термін ко! рисного використання нематеріальних активів: право на користуван! ня землею, природними й іншими ресурсами.

В аналізі фінансового стану підприємства особливе значення мають показники ефективності використання нематеріальних об’єктів, що випереджають ступінь їхнього впливу на фінансовий стан і фінансові результати діяльності підприємства. Експерти обирають основним критерієм престижності таких нематеріальних об’єктів, як

34 6

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

спектр можливого корисного використання їхніх властивостей на рівнях: міжнародному, загальнонаціональному і галузевому.

Розрахунок ефективності використання нематеріальних активів пов’язаний з великими труднощами і потребує комплексного підходу.

Ефект від придбання підприємством права використання запа! тентованого виробничого досвіду і знань, а також «ноу!хау» може бути визначений за формулою:

ЕТ	=Т РТ −СТ		,
	К
	Т =0 (1+ Д) Т

де: РТ— вартісна оцінка результату використання ліцензійної техно! логії в т!му році;

СТ — витрати, пов’язані з використанням ліцензійної технології в т!му році;

Д — ставка дисконтування; Т — період використання ліцензії (Т = 0,1,..., к).

Остаточне рішення відносно ефективності нематеріальних активів приймається після визначення дохідності нематеріальних активів, а також проведення їх факторного аналізу. Для цього можна скорис! татися табл. 2.95.

Основним принципом управління динамікою нематеріальних активів є підвищення темпу росту виручки від реалізації продукції над темпами росту нематеріальних активів. Дохідність нематеріаль! них активів підприємства виросла на кінець року, що свідчить про

Таблиця 2.95

		Умовне	На	На
	Показники	познаH	початок	кінець
		чення	року	року
1.	Нематеріальні активи, тис. грн	НА	228	108
2.	Чистий дохід (виручка) від реалізації
продукції (робіт, послуг), тис. грн		В	4234	4718
3.	Чистий прибуток, тис. грн	Пб	829	713
4.	Дохідність нематеріальних активів,
тис. грн(Пб : НА)		ДНА	3,64	6,6
5.	Оборотність нематеріальних активів,
оборот (В : НА)		ОНА	18,6	43,7
6.	Рентабельність продаж, % (Пб : В)	Рп	19,6	15,1

34 7

Методологія і методика економічного аналізу

підвищення ефективності використання нематеріальних активів до кінця звітного року.

Основними факторами росту дохідності є прискорення оборот! ності нематеріальних активів і підвищення рентабельності продаж.

Вплив кожного фактора можна проаналізувати за такою методи! кою: слід перетворити формулу дохідності нематеріальних активів (ДНА) за допомогою методів факторного моделювання:

= Пб В ДНА НА НА ;

ДНА(Р ) = РП ОНА (ПР ) .

де: ДНА(Р) — вплив зниження рентабельності продаж на дохідність нематеріальних активів, тис. грн;

Рп — зниження рентабельності продаж, %; ОНА(ПР) — оборотність нематеріальних активів на початок року,

оборот.

ДНА(Р) = (— 4,5) × 18,6 : 100 = –0,84 (тис. грн).

За рахунок зниження рентабельності продаж на 4,5 % доходність нематеріальних активів зменшилася на 0,84 тис. грн.

ДНА(О) = РП(КР) × ОНА,

де: ДНА(О) — вплив оборотності нематеріальних активів на їх до! ходність, тис. грн;

РП (КР) — рентабельність продаж на кінець року, %; ОНА — зниження оборотності нематеріальних активів, оборот

ДНА(О) = 15,1 × 25,1 : 100 = 3,79 (тис. грн)

За рахунок росту показника оборотності нематеріальних активів доходність нематеріальних активів збільшилася на 3,79 тис. грн. Загальний вплив двох факторів складає:

ДНА = ДНА(Р) + ДНА(О),

ДНА = –0,84 + 3,79 = 2,95 (тис. грн).

Сума впливів факторів приблизно дорівнює відхиленню за по! казником, що аналізується.

34 8