- •Вступ
- •1.1. Економіка і економічний склад мислення
- •1.2. Поняття та значення економічного аналізу
- •1.3. Види аналізу господарської діяльності. Основні принципи проведення аналізу господарювання
- •1.5. Методологія економічних досліджень
- •1.6. Методи, техніка, процедури економічного дослідження
- •1.7. Програма прикладного економічного аналізу та її специфіка
- •1.8. Проблема, об’єкт, предмет аналізу
- •1.9. Визначення мети і задач економічного аналізу
- •1.10. Формулювання робочих гіпотез
- •1.11. Інформаційна база та аспекти вірогідності інформації
- •2.1. Способи обробки економічної інформації
- •2.1.1. Спосіб порівняння
- •2.1.2. Способи розрахунку впливу чинників
- •2.1.3. Способи приведення показників до порівнюваного вигляду
- •2.1.4. Використання відносних і середніх величин
- •2.2. Способи відображення аналітичної інформації
- •2.2.1. Спосіб групування
- •2.2.2. Балансовий спосіб
- •2.2.3. Спосіб табличного відображення аналітичних даних
- •2.2.4. Використання графічного способу
- •2.3. Способи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі
- •2.3.1. Спосіб ланцюгової підстановки
- •2.3.2. Індексний метод
- •2.3.3. Спосіб абсолютних та відносних різниць
- •2.3.4. Спосіб логарифмування
- •2.4. Теоретичні аспекти вивчення стохастичних (кореляційних) взаємозв’язків в економічному аналізі
- •2.5. Аналіз виробництва продукції (робіт, послуг)
- •2.5.2. Завдання аналізу випуску продукції. Показники, які характеризують обсяг виробничої програми
- •2.5.3. Аналіз обсягу, асортименту і структури продукції
- •2.5.4. Аналіз якості виготовленої продукції
- •2.5.5. Аналіз ритмічності роботи підприємства
- •2.5.6. Аналіз реалізації продукції
- •2.6. Аналіз використання виробничих фондів
- •2.6.1. Задачі аналізу і загальна оцінка стану основних фондів
- •2.6.2. Показники ефективності використання основних фондів
- •2.6.3. Екстенсивне й інтенсивне використання устаткування
- •2.6.4. Аналіз використання виробничих потужностей
- •2.7. Аналіз виробничих ресурсів підприємства
- •2.7.2. Аналіз використання матеріальних ресурсів у виробництві
- •2.7.3. Факторний аналіз матеріаломісткості продукції
- •2.7.4. Аналіз відходів у виробництві
- •2.7.5. Аналіз нормативної бази витрат матеріалів
- •2.8. Аналіз трудових показників
- •2.8.2. Аналіз використання робочого часу
- •2.8.3. Факторний аналіз продуктивності праці
- •2.8.4. Аналіз трудомісткості виробничої програми
- •2.8.5. Аналіз формування і використання фонду заробітної плати
- •2.9. Аналіз витрат на виробництво продукції
- •2.9.1. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції
- •2.9.2. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції
- •2.9.3. Аналіз витрат за елементами витрат та калькуляційними статтями
- •2.9.5. Аналіз собівартості окремих видів продукції
- •2.9.6. Оперативний аналіз собівартості продукції
- •2.10. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- •2.10.1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- •2.10.2. Аналіз показників рентабельності підприємства
- •2.11. Аналіз фінансового стану підприємства
- •2.11.1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства
- •2.11.2. Аналіз ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
- •2.11.3. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу
- •2.11.4. Аналіз грошових потоків
- •2.11.5. Аналіз оборотності оборотних засобів підприємства та дебіторської заборгованості
- •2.11.6. Аналіз підприємницького ризику
- •2.11.7. Оцінка потенційного банкрутства підприємства
- •2.11.8. Аналіз дивідендної політики
- •2.11.9. Вплив операцій з цінними паперами на фінансовий стан підприємства
- •Література
- •Додатки
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
2.3. СПОСОБИ ВИМІРУ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ У ДЕТЕРМІНОВАНОМУ АНАЛІЗІ
2.3.1. Спосіб ланцюгової підстановки
Найважливішим методологічним питанням в АГД є визначення величини впливу окремих факторів на приріст результативних по! казників. У детермінованому аналізі для цього використовуються такі способи: ланцюгової підстановки, індексний, абсолютних різниць,
відносних різниць, пропорційного розподілу й інтегральний метод.
Перших чотири способи ґрунтуються на методі елімінування. Цей метод базується на тому,
що усі фактори змінюються неза! лежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші зали! шаються без зміни, потім зміню! ються два, потім три і т.д. при не! змінності інших. Це дозволяє
визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного по! казника окремо.
Найбільш універсальним є спосіб ланцюгової підстановки. Він використовується для розрахунку впливу факторів у всіх типах де! термінованих факторних моделей: адитивних, мультиплікативних, кратних і змішаних (комбінованих). Застосування цього способу доз! воляє визначити вплив окремих факторів на зміну величини резуль! тативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну в звітному періоді. З цією метою визначають ряд умов! них величин результативного показника, що враховують зміну од! ного, потім двох, трьох і т.д. факторів, припускаючи, що інші не змінюються. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того чи іншого фактора дозволяє елімінуватися від впливу усіх факторів, крім одного, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника.
Порядок застосування цього способу розглянемо за даними табл. 2.9.
Як нам уже відомо, обсяг валової продукції (ВП) залежить від двох основних факторів першого рівня: чисельності робітників (ЧР) і серед! ньорічного виробітку (РВ). Маємо двофакторну мультиплікативну
8 7
Методологія і методика економічного аналізу
Таблиця 2.9
Дані для факторного аналізу обсягу валової продукції
Показник |
Умовна |
План |
Факт |
+, – |
Виконання |
|
позначка |
плану, % |
|||||
|
|
|
|
|||
Валова продукція, |
ВП |
160,0 |
240,0 |
+80,0 |
150,0 |
|
млн грн |
||||||
|
|
|
|
|
||
Середньорічна чисель! |
ЧР |
100 |
120 |
+20 |
120,0 |
|
ність робітників, чол. |
||||||
|
|
|
|
|
||
Відпрацьовано всіма |
|
|
|
|
|
|
робітниками за рік: |
|
|
|
|
|
|
днів |
D |
25000 |
30720 |
+5720 |
122,9 |
|
годин |
t |
200000 |
233472 |
+33472 |
116,7 |
|
Середньорічний ви! |
|
|
|
|
|
|
робіток на одного |
РВ |
1,60 |
2,0 |
+0,4 |
125,0 |
|
робітника, млн грн |
|
|
|
|
|
|
Кількість відпрацьо! |
|
|
|
|
|
|
ваних днів одним |
Дн |
250 |
256 |
+6 |
102,4 |
|
робітником за рік, дн. |
|
|
|
|
|
|
Середньоденний ви! |
|
|
|
|
|
|
робіток продукції |
ДВ |
6,40 |
7,81 |
+1,41 |
122,1 |
|
одним робітником, |
||||||
|
|
|
|
|
||
тис. грн |
|
|
|
|
|
|
Середня тривалість |
Т |
8 |
7,6 |
–0,4 |
95 |
|
робочого дня, годин |
||||||
|
|
|
|
|
||
Средньогодинний |
CВ |
80 |
102,79 |
+22,79 |
128,5 |
|
виробіток, тис. грн |
||||||
|
|
|
|
|
модель: ВП = ЧР ×РВ. Алгоритм розрахунку способом ланцюгової підстановки для цієї моделі:
ВПпл = ЧРпл ×РВпл = 100×1,6 = 160 (млн грн); ВПум = ЧРф ×РВпл =120×1,6 = 192 (млн грн); ВПф = ЧРф ×РВф = 120×2,0 = 240 (млн грн).
Як бачимо, другий показник валової продукції відрізняється від першого тим, що при його розрахунку взята фактична чисельність робітників замість запланованої. Середньорічний виробіток продукції одним робітником у першому та другому випадку плановий. Зна! чить, за рахунок збільшення кількості робітників випуск продукції збільшився на 32 тис. грн (192 — 160).
8 8
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Третій показник відрізняється від другого тим, що при розрахун! ку його величини виробіток робітників прийнятий на фактичному рівні замість планового. Кількість же працівників в обох випадках фактична. Звідси за рахунок підвищення продуктивності праці об! сяг валової продукції збільшився на 48 тис. грн (240 — 192).
Таким чином, перевиконання плану по обсягу валової продукції є результатом впливу таких факторів:
а) збільшення чисельності робітників |
+ 32 млн грн, |
б) підвищення рівня продуктивності праці |
+ 48 тис. грн, |
Разом: |
+ 80 тис. грн, |
Алгебраїчна сума впливу факторів обов’язково повинна дорівню! вати загальному приросту результативного показника:
ВПЧР + ВПРВ = ВПзаг.
Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки в роз! рахунках. Для наочності результати аналізу наведені в табл. 2.10.
Таблиця 2.10
Результати факторного аналізу валової продукції
Показник
Цех 1
Цех 2
І т.д.
Усього
Чисельність |
Річний |
Валова продукH |
Відхилення від |
|||||||
виробіток, |
||||||||||
працюючих |
ція, млрд грн |
плану |
|
|||||||
|
|
млн грн |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
у т.ч. за |
||
план |
факт |
план |
факт |
план |
ум. |
факт |
усього |
рахунок |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
ЧР |
РВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
200 |
220 |
180 |
210 |
36 |
39,6 |
46,2 |
+10,2 |
+3,6 |
+6,6 |
|
370 |
400 |
150 |
165 |
55,5 |
60,0 |
66,0 |
+10,5 |
+4,5 |
+6,0 |
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
1000 |
1200 |
160 |
200 |
160 |
192 |
240 |
+80 |
+32 |
+48 |
Якщо потрібно визначити вплив трьох факторів, то розраховуєть! ся не один, а два умовних додаткових показники, тобто кількість умовних показників є на одиницю меншою від кількості факторів. Проілюструємо це на чотирьохфакторній моделі валової продукції:
ВП = ЧР × Д × Т × СВ.
Вихідні дані для рішення задачі наведені в табл. 2.9:
8 9
Методологія і методика економічного аналізу
ВПпл =ЧРпл × Дпл ×Тпл ×СВпл =100×250 ×8×80 =160 (млн грн), ВПум1 =ЧРф × Дпл ×Т пл ×СВпл =120×250×8×80=192(млн грн),
ВПум2 =ЧРф × Дф ×Тпл ×СВпл =120×256×8×80 =196,608 (млн грн), ВПум3 =ЧРф × Дф ×Тф ×СВпл =120×256×7,6×80 =186,778 (млн грн), ВПф =ЧРф × Дф ×Тф ×СВф =120×256×7,6×102,796 = 240 (млн грн).
План випуску продукції в цілому перевиконаний на 80 млн грн (240 — 160), у тому числі за рахунок зміни:
а) чисельності робітників
ВПчр = ВПум1 − ВПпл =192 −160 = +32 ; б) кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік
ВПд = ВПум2 − ВПум1 =196,608 −192 = +46,08 ; в) середньої тривалості робочого дня
ВПт = ВПум3 − ВПум2 =186,778 −196,608 = −9, 83 ; г) середньогодинного виробітку
ВПсв = ВПФ − ВПум3 =240 −186,778 = +53, 2 .
Усього: 79978 ≈ + 80000 млн грн (розходження за рахунок ок! руглень).
Використовуючи спосіб ланцюгової підстановки, варто дотри! муватися такої послідовності розрахунків: у першу чергу врахову! вати зміну кількісних, а потім якісних показників. Якщо ж є трохи кількісних і кілька якісних показників, то спочатку варто змінити величину факторів першого рівня підпорядкування, а потім ниж! чого. У приведеному прикладі обсяг виробництва продукції зале! жить від чотирьох факторів: чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів одним робітником, тривалості робочого дня і средньогодинного виробітку. Кількість робітників у даному випад! ку — фактор першого рівня підпорядкування, кількість відпрацьо! ваних днів — другого рівня, тривалість робочого дня і среднього! динний виробіток — фактори третього рівня. Це й обумовило послідовність розміщення факторів у моделі і відповідно послі! довність їхнього дослідження.
9 0