Розділ I. Методологічні основи економічного аналізу

будуть процедури. Частина їх використовує один і той же метод збору даних (кількісний аналіз), але різну техніку (по підприємству, по цеху, по ділянці, бригаді і конкретних робітниках), інша частина може вирізнятися особливістю методу або технічних прийомів, які не ви! користовуються в інших процедурах.

1.7. ПРОГРАМА ПРИКЛАДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ЇЇ СПЕЦИФІКА

Програма дослідження — це загальна концепція, систематизова! ний виклад теоретико!методологічних посилань відповідно до основ! них цілей дослідження та гіпотез аналізу з визначенням правил про! цедур і логічної послідовності операцій щодо їхньої перевірки.

Зміст і структура програми економічного аналізу залежать від загальної спрямованості, тобто від головної мети дослідницької діяль! ності. Згідно з такою точкою зору можна виділити два типи дослід! жень.

1.ТеоретикоHприкладні, мета котрих сприяти розв’язанню тех! ніко!економічних і соціальних проблем шляхом розробки нових підходів стосовно їх вивчення, інтерпретації і пояснення, більш по! глибленого і всебічного, ніж раніше.

2.Прикладні дослідження спрямовані на практичне розв’язання чітко сформованих економічних проблем з метою визначення конк! ретних способів дій і заходів у певні терміни. Це дослідження (аналіз) виконується за прямим замовленням органів управління (технічно! го контролю, заробітної плати, енергетичної, екологічної служб тощо), відповідальних за результати діяльності в конкретній галузі вироб! ництва та соціальної політики підприємства. Теоретичні підходи, які вже розроблені в економіці, реалізуються в аналізі у конкретному втіленні їх у конкретні види діяльності людей. Безпосереднім їхнім результатом повинна бути розробка системи заходів для впровад! ження у практику.

Програма економічного аналізу вибудовується відповідно до виз! начених цілей. Але не треба забувати, що якою б конкретною не була мета дослідження, його загальна спрямованість повинна відповідати практичним завданням розвитку колективу підприємства, суспіль! ства в цілому.

3 3

Методологія і методика економічного аналізу

Чим вищий рівень досконалості програми, тим гарантія успіху вірогідніша.

У ідеальному випадку програма теоретико!прикладного дослід! ження складається з таких елементів (схема 1.5).

Програма та робочий план економічного дослідження — це єди! ний документ, який узгоджується із замовником і повинен бути ним схвалений.

	•	формування проблеми
	• визначення проблеми та предмета
		дослідження
	• визначення мети і задач дослід!
		ження
Методологічний	•
розділ		уточнення та інтерпретація основ!
програми		них понять
	•	попередній системний аналіз
		об’єкта дослідження
	•	розробка робочих гіпотез
	•	принциповий стратегічний план
		аналізу
Процедурний	•
розділ		обгрунтування системи виборки
програми		чинників
	•	проектування основних процедур
		збору та аналізу вихідних даних

Схема 1.5. Елементи програми теоретико!прикладного дослідження

3 4

Розділ I. Методологічні основи економічного аналізу

Посилаючись на наукові праці В. О. Ядова, можна виділити такі основні елементи програми:

1.Чітке формування задач дослідження з обов’язковим передH баченням практичного результату. Обґрунтовується актуальність конкретних проблем, які перешкоджають нормальному функціону! ванню та розвитку даного об’єкта.

Очікувані результати описують в термінології можливих управ! лінських рішень з визначенням їхньої спрямованості: для таких цілей,

увигляді таких!то документів і для таких!то органів управління.

2.Короткий зміст науковоHпрактичного обґрунтування проблеH ми і можливих способів її розв’язання. У цьому розділі програми уточнюються основні поняття, перелік структурних підрозділів об’єк! та аналізу, техніко!економічних процесів виробництва, а також при! чини, які негативно впливають на нормальне функціонування сис! теми господарювання об’єкта.

3.У методичному розділі програми пропонуються обсяги, мето! ди накопичення даних та способи їх обробки. Але головним завдан! ням цього розділу є обґрунтування ресурсних витрат, необхідних і доцільних для проведення дослідження (економічного аналізу).

4.Робочий план дослідження — це складовий розділ програми. У ньому постійно визначаються терміни проведення роботи, фіксу! ються виконавці, подається кошторис витрат (збір, обробка даних, транспортні видатки, чисельність і заробітна плата науковців!аспі! рантів тощо).

На відміну від програми прикладного дослідження, котра може бути самостійною публікацією, програма економічного досліджен! ня — це короткий робочий документ обсягом у декілька сторінок. Але вона може мати і більш об’ємні додатки, що стосуються основ! них розділів.

Організація конкретної аналітичної роботи (економічного аналі! зу) перш за все потребує відповідного і чіткого взаєморозуміння між «замовником» і «виконавцем», тому що коли мета і задачі аналізу не погоджені належним чином, наслідки можуть бути небажаними — замовник може засумніватися у вірогідності і корисності кінцевих результатів дослідження. Ці сумніви можуть бути цілком обґрунто! ваними, але трапляються випадки, коли замовника неправильно інформують про певний рівень системи господарювання об’єкта, що аналізується.

3 5

Методологія і методика економічного аналізу

Служби економічного аналізу підпорядковані безпосередньо уп! равлінському органу (заступнику директора з економічних питань) і отримують від нього чіткі завдання щодо економічного аналізу (або через начальника планового відділу). Економіст!аналітик як експерт повинен критично ставитися до справи. Наприклад, керівництво підприємства, схвильоване соціальною напругою робітників з при! воду низького рівня оплати праці, ставить перед економістами!ана! літиками вимогу з’ясувати впливові причини і розробити заходи стосовно підвищення рівня оплати праці. Але в результаті аналізу може виявитися, що рівень заробітної плати на даному підприємстві якраз знаходиться в рамках середнього рівня зарплатні в галузі, ре! гіону і не є гострою проблемою. Більш важливими проблемами мо! жуть стати комунальні платежі, соціально!психологічний клімат тощо. Аналітик повинен постійно аналізувати техніко!економічний стан об’єкта, ранжирувати значущість проблем, що виникають, інформу! вати керівництво про перспективний досвід інших підприємств і тим самим сприяти оптимальному плануванню виконуваних досліджень в галузі економічного аналізу.

Треба мати на увазі, що прикладні дослідження можуть прово! дитися на рік по 10–15 разів. Тоді нема потреби кожен раз розроб! ляти програму за класичною схемою. Адже у структурних підрозд! ілах підприємства є вагома інформація, бухгалтерська звітність, статистичні дані тощо.

Таким чином, уточнивши завдання аналізу, треба задуматись, чи не достатньо цієї інформації, а якщо так, то тоді якої недостатньо? Це суттєво скоротить терміни роботи: дозволить сконцентрувати зусилля на аналізі проблем і розробці конкретних заходів.

Важливим організаційним питанням є гарантія зберегти довіру керівників підрозділів (від директора до майстра), до яких Ви звер! таєтесь. Не варто нехтувати такими важливим каналом підтримки довіри до економічних досліджень, як багатотиражна газета, місцеве радіомовлення, виступи керівництва підприємства на загальних збо! рах, оперативка тощо.

Бувають випадки, коли економічне дослідження закінчується не зовсім ефективно тому, що його автори допускають помилки в по! будові і поданні звіту замовнику. Типові помилки заключаються в тому, що домінуюча увага приділена техніці проведення досліджен! ня. Заключний звіт повинен бути максимально стислим, концентру!

3 6

Розділ I. Методологічні основи економічного аналізу

вати увагу на висновках і рекомендаціях, котрі безпосередньо стосу! ються реалізації пропонованих заходів.

Доцільна така структура звіту:

1.Чітке формулювання задач дослідження з вказівкою його за! мовника.

2.Подати інформацію про терміни проведення дослідження, об’єк! ти і джерела інформації.

3.Основні висновки, тобто пріоритетні результати, які вказують на місце проблем і фактори, що їх спонукають. Доцільно навести життєві статистичні дані, які не потребують особливих пояснень, а ілюструють найбільш суттєві положення, не треба включати у звіт пояснення коефіцієнтів, кореляційних матриць, факторних статис! тик тощо. Як і в тексті програми, так і у звіті потрібно уникати спеці! альної (іноземної) термінології, а використовувати загальнодоступ! ну мову.

4.Які рішення пропонуються, який економічний (соціальний) ефект їхньої реалізації, способи контролю та відповідальні служби (особи) за їхнє втілення або зацікавлені в них.

5.До звіту додати анотацію з конкретними посиланнями на роз! діли, додатки основного тексту.

Основні поради виконавцям аналізу

1.У своїй повсякденній діяльності аналітик виходить із загаль! них інтересів суспільства.

2.Аналітик проявляє професійну компетентність, наукову чесність

ікоректність на всіх етапах дослідження.

3.Виходячи з ідеалів досягнення істини, аналітик особливу ува! гу приділяє максимальній вірогідності і надійності інформації та вис! новкам (розрахункам), які робляться на основі розрахунків.

4.Економіст!аналітик не повинен допустити, щоб під час аналізу проблем, процесів його особисті інтереси або інші впливи перешкод! жали встановленню істини.

5.Дослідник несе особисту відповідальність за результати, отри! мані ним на базі програм і методик інших науковців, а також за використання чужих ідей або результатів у своєму дослідженні.

6.Обов’язком дослідника є базування не тільки на ідеї і резуль! тати своїх безпосередніх попередників в науці, а й знання, отримані з інших сфер науки.

3 7