Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
прокопенко.pdf
Скачиваний:
87
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
2.78 Mб
Скачать

Методологія і методика економічного аналізу

Витрати на тару і пакувальні матеріали залежать від їхньої кількості і вартості. Кількість у свою чергу пов’язана з обсягом відван! таженої продукції і нормою витрати пакувального матеріалу на оди! ницю продукції. Економія на пакувальних матеріалах не завжди бажана, тому що красиве, естетично привабливе упакування — один з факторів підвищення попиту на продукцію. Збільшення витрат на цю статтю окупається збільшенням обсягу продажів. Це стосується і витрат на рекламу, вивчення ринків збуту та інші маркетингові дослідження.

У висновку аналізу непрямих витрат підраховуються резервні можливості скорочення і розробляються конкретні рекомендації з їхнього освоєння.

2.9.5. Аналіз собівартості окремих видів продукції

Для більш глибокого вивчення причин зміни собівартості про! дукції аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівню! ють фактичний рівень витрат на одиницю продукції з плановим і даними минулих років у цілому і за статтями витрат.

Залежність собівартості одиниці продукції від даних факторів показана на рис. 2.16.

С

Змінні витрати

Постійні витрати

VBП

Рис 2.16. Залежність собівартості одиниці продукції від обсягу її виробництва

26 6

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Вплив факторів першого порядку на зміну рівня собівартості одиниці продукції вивчають за допомогою факторної моделі:

Ci =

Аi

+ Bi

,

VВПi

 

 

 

де: Сi собівартість i%го виду продукції;

Аi сума постійних витрат, віднесена на i%й вид продукції; Вi сума перемінних витрат на одиницю i%го виду продукції;

VВПi обсяг випуску i!го виду продукції у фізичних одиницях.

Використовуючи цю модель і дані табл. 2.74, зробимо розраху! нок впливу факторів на зміну собівартості виробу А методом лан! цюгової підстановки:

Спл

=

 

 

 

 

 

Апл

 

+ Впл

=

6912000

 

+ 2800

= 4000 грн;

 

VВПпл

 

5760

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сум1

=

 

 

 

 

 

Апл

 

+ Впл =

6912000

+ 2800

= 4171,4 грн;

VВПф

 

5040

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сум

 

=

 

 

Аф

 

 

+ Впл

=

 

7056000

+ 2800

= 4200 грн;

2

VВПф

 

5040

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сум2

=

 

 

Аф

 

 

+ Вф =

7056000

 

+ 3100

= 4500 грн.

 

VВПф

 

5040

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.74

Вихідні дані для факторного аналізу собівартості виробу А

Показник

За планом

Фактично

Відхилення

від плану

 

 

 

Обсяг виробництва, одиниць.

5760

5040

–720

Сума постійних витрат, тис. грн

6912

7056

+144

Сума змінних затрат на одини!

 

 

 

цю продукції, грн

2800

3100

+300

Собівартість одиниці продукції,

 

 

 

грн

4000

4500

+500

26 7

Методологія і методика економічного аналізу

Загальна зміна собівартості одиниці продукції складає:

заг = Сф — Спл = 4500 — 4000 = +500 грн, у тому числі за рахунок зміни а) обсягу виробництва продукції:

VПВ = Сум1 — Спл = 4171,4 — 4000 = +171,4 грн; б) суми постійних витрат:

а = Сум2 — Сум1 = 4200 — 4171,4 = +28,6 грн; в) суми питомих перемінних витрат:

b = Сф — Сум2 = 4500 — 4200 = +300 грн. Аналогічні розрахунки роблять по кожному виду продукції

(табл. 2.75).

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.75

 

Аналіз собівартості окремих видів продукції

 

 

Вид

Обсяг випуску продукції,

Постійні виH

Змінні витрати

 

 

ум. одиниць

 

трати, тис. грн

на одиницю, грн

 

продукції

 

 

 

 

план

факт

план

факт

план

факт

 

A

5760

5040

6912

7056

2800

3100

 

Б

5600

5544

7840

8981

3600

3500

 

В

2743

3168

6035

6209

3500

3600

 

Г

1920

2688

4078

5392

3750

3744

 

 

Собівартість одиниці продукції,

Зміна собівартості, грн

 

Вид

загаH

 

 

 

 

 

грн

 

у тому числі за рахунок

 

продукції

 

 

льна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

план

умов. 1

умов. 2

факт

 

VВП

А

Вi

 

A

4000

4171,4

4200

4500

+500

+171,4

+28,6

+300

 

Б

5000

5014,0

5220

5120

+120

+14,0

+106,0

+100

 

В

5700

5400,0

5460

5560

–140

–300,0

+60,0

+100

 

Г

5874

5270,0

5750

5750

–124

–604,0

+486,0

–6

 

Ця ж модель може бути використана і для прогнозування рівня собівартості й фінансових результатів. Припустимо, що в наступно! му році очікується спад виробництва на 20 % через відсутність пла! тоспроможного попиту на дану продукцію. Питомі змінні витрати залишаються на тому ж рівні. Постійні витрати можуть скоротитися тільки на 5 %. За таких умов собівартість 1 одиниці продукції складе:

C =

7056000 ×0,95

+3100 =

6703200

+3100 = 4762,5 грн,

5040 ×0,8

4032

 

 

 

що на 262,5 грн перевищує показники звітного року.

26 8

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

Таблиця 2.76

Аналіз собівартості виробу А за статтями витрат

 

Витрати на одиниH

Структура витрат,

Стаття витрат

цю продукції, грн

 

%

 

 

план

факт

 

план

факт

 

Сировина та матеріали

1440

1640

+200

36,00

36,44

+0,44

Паливо та енергія

450

537

+87

11,25

11,93

+0,68

Зарплата виробничих праців!

 

 

 

 

 

 

ників

775

825

+50

19,38

18,33

–1,05

Відрахування на соціальне та

 

 

 

 

 

 

медичне страхування

300

327

+27

7,50

7,27

–0,23

Витрати на утримання та екс!

 

 

 

 

 

 

плуатацію обладнання

390

445

+55

9,75

9,89

+0,14

Загальновиробничі витрати

270

260

–10

6,75

5,78

–0,97

Загальногосподарські витрати

225

236

+11

5,62

5,24

–0,38

Збитки від браку

30

+30

0,68

+0,68

Інші виробничі витрати

75

90

+15

1,88

2,00

+0,12

Комерційні витрати

75

110

+35

1,87

2,44

+0,57

Всього

4000

4500

500

100

100

Потім більш детально вивчають собівартість одиниці продукції за кожною статтею витрат, для чого фактичні дані порівнюють із плановими чи даними за минулі періоди (табл. 2.76).

Наведені дані показують, що перевитрата коштів відбулася по всіх статтях за винятком загальновиробничих витрат. Особливо значною є перевитрата по матеріальних витратах і енергії на технологічні цілі.

Алогічні розрахунки робляться по кожному виду продукції. Ви! явлені відхилення є об’єктом факторного аналізу.

2.9.6. Оперативний аналіз собівартості продукції

Важливу роль у зниженні собівартості продукції відіграє опера! тивний економічний аналіз. За його допомогою своєчасно оцінюються господарські ситуації з формування собівартості продукції, що ви! пускається, виявляються негативні впливи та недоліки у роботі, внут! рішньогосподарські резерви покращання використання виробничих ресурсів та оперативно приймаються управлінські рішення щодо усунення негативних причин та мобілізації резервів зниження со! бівартості продукції. Кілька разів на місяць (як правило, через 5–10

26 9

Методологія і методика економічного аналізу

днів) складається відомість відхилень собівартості продукції, де вка! зуються причини відхилень та їх розміри на день і з початку місяця.

При оперативному аналізі витрат матеріалів використовують дані оперативного обліку руху матеріалів і дані табельного обліку. Опе! ративний аналіз витрат матеріалів включає постійний контроль за наявністю необхідних запасів матеріалів на складах і контроль за дотриманням стандартів витрат, що дає змогу своєчасно вживати відповідних заходів. Для аналізу забезпечення матеріалами може використовуватися відомість наявності матеріалів на початок кож! ного дня, яка ведеться по кожному виду сировини, матеріалів, за! куплених напівфабрикатів.

Важливою умовою дотримання стандартів на оплату праці на підприємстві і в його структурних підрозділах є забезпечення що! денного контролю та оперативного аналізу її витрачання для всіх категорій персоналу і видів оплати праці.

Залежно від обсягу виробництва фонд заробітної плати поділяєть! ся на постійну і змінну частини, яким переважно відповідає годинна та відрядна форми оплати праці.

Годинний фонд пропорційно залежить від чисельності персона! лу, відпрацьованого кожним працівником часу, і оплати праці за одиницю часу. При щоденній зміні чисельності персоналу відповід! но змінюється годиний фонд заробітної плати. Тому щоденний кон! троль за зміною чисельності кожної категорії персоналу, який пере! буває на погодинній оплаті, дає змогу визначити відхилення від стандартного фонду зарплати для кожного структурного підрозділу та підприємства загалом.

Відхилення визначається як добуток абсолютної зміни чисельності кожної категорії персоналу на їх стандартну середньоденну заробітну плату. Далі з’ясовують причини зміни чисельності кожної категорії персоналу і розробляють заходи щодо регулювання ситуації.

Оперативний контроль за витратами на додаткову оплату праці здійснюється в момент її нарахування з дотриманням чинних на підприємстві положень.

Найчастіше виділяють такі порушення:

доплати, пов’язані з відхиленням від нормальних умов вироб% ництва: невідповідність матеріалів, заготовок технічним умо% вам; невідповідність припусків, які викликають необхідність

27 0

Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу

додаткової обробки; підвищена твердість металу; нестан% дартність, заміни; невідповідність інструментів, устаткуван% ня; незадовільна наладка устаткування; невідповідність розря% ду робіт розряду робітників; виправлення дефектів при складанні або випробуванні;

доплати за понадурочні роботи, за роботу в нічний час;

оплата простоїв;

оплата браку та його виправлення не з вини робітника та інше.

Організація оперативного контролю й аналізу за витрачанням

відрядного фонду заробітної плати має деякі особливості. Складність полягає в тому, що продуктивність на початок періоду, що аналі! зується, відрізняється від стандартної для даного періоду, що суттє! во впливає на відхилення фактично нарахованої зарплати від її стан! дартного денного фонду. Щоб визначити вплив цієї відмінності, фактичну трудомісткість кожного виду продукції зіставляють зі стан! дартною для періоду, що аналізується, у структурних підрозділах і отриманий результат множать на щоденний випуск продукції.

Інформація про ці відхилення дає можливість вжити заходів щодо підвищення ефективності виробництва, спрямованих на зниження трудомісткості продукції.

Оперативний контроль і аналіз змін чинних норм часу та розці! нок і відхилень від них здійснюється за даними первинних доку! ментів: повідомлень про зміну норм, доплатних листків та інших, які групуються за певні проміжки часу з урахуванням обсягів вироб! ництва, залежно від причин і винуватців. Далі відхилення сумують наростаючим підсумком.

Оперативний аналіз собівартості продукції передбачає також численні оптимізаційні розрахунки, які становлять інформаційну базу оперативного управління. Це, насамперед: мінімізація витрат дефі! цитних видів сировини і матеріалів. Такі оптимізаційні розрахунки проводять за допомогою таблиць абсолютної чутливості до застосу! вання замінників, матричних моделей.

27 1