4.3. Психологічна ситуація

Психологічна ситуація — центральне утворення, з яким має справу практикуючий психолог, надаючи реальну психологічну допомогу клієнтові. Вище вже йшлося про те, що життєва ситуація характеризує реальні зовнішні обставини та умови, в які потрапляє людина і які здійснюють певний вплив на неї. Якщо ці обставини є знайомими або типовими, не містять у собі певної проблеми, то людина діє в них стереотипно, іноді навіть автоматично, не вдаючись до аналізу та розмірковувань. Так ми діємо в типових побутових ситуаціях — у крамниці, транспорті, роблячи домашні справи тощо.

Однак навіть такі знайомі ситуації можуть тлумачитися по-різному залежно від нашого внутрішнього стану, тих психологічних проблем, що накопичуються протягом певного часу або навіть усього життя. Наприклад, доволі звичні домашні справи можуть викликати відразу та надмірну втому. Стосунки з близькими, що будувалися за звичними стереотипами, можуть раптом викликати роздратування. Таких прикладів можна навести безліч.

У подібних випадках ми намагаємось якось пояснити своє роздратування, втому, відразу тощо. Тобто починаємо тлумачити знайому до дрібниць життєву ситуацію, приписуючи їй нові, відсутні досі характеристики. Це й є свідченням того, що звична життєва ситуація стала для нас психологічною. Причини цього, як вже зазначалося, полягають у тих проблемах, котрі змушують нас вдаватися до тлумачення, осмислення та переосмислення типової життєвої ситуації.

Таким чином, до осмислення життєвої ситуації нас примушують внутрішні проблеми, які змінюють наш звичний погляд на знайомі зовнішні обставини. Однак проблему може містити й сама ситуація, що теж підштовхує до її аналізу та осмислення. Тобто сама зовнішня ситуація може бути проблемною.

Проблемна ситуація — це співвідношення обставин та умов, яке містить протиріччя і не має однозначного вирішення.

Отже, причиною виникнення психологічних ситуацій є проблема, яку містить життєва ситуація, або ж внутрішні психологічні проблеми особистості, що змінюють її ставлення до самої життєвої ситуації.

І зовнішні, і внутрішні проблеми спричиняються до осмислення ситуації, перетворення її на суто психологічну, тобто таку, що є предметом спеціального психологічного аналізу.

Ці проблеми можуть мати вигляд зовнішніх та внутрішніх перешкод, які утруднюють виконання дії, досягнення мети, задоволення потреби тощо. У ролі таких перешкод можуть виступати соціальні умови, інші люди з власними мотивами, інтересами, прагненнями. Однак із психологічного огляду більший інтерес, звичайно, становлять суб'єктивні, внутрішні перешкоди.

О. Соколова вирізняє чотири великих класи внутрішніх перешкод, що визначають різний характер смислів, які воші породжують.

Перший клас складають інші конфліктні смисли тих же самих обставин. Справа в тому, що обставини, які супроводжують реалізацію тієї чи іншої дії, можуть перешкоджати реалізації іншої дії, яка теж має велике значення для людини. Так, довге відрядження, важливе для реалізації якихось професійних задумів, може призвести до розлучення з близькими і тому набуває іншого, ^гіркого", смислу.

Другий клас перешкод складають особистісні та характерологічні риси, а також суб'єктивне уявлення людини про них. Так, якщо обставини потребують від рішучої, енергійної та нетерплячої особи прояву терплячості, акуратності та передбачливості, то її особистісні характеристики будуть переживатися як перешкоди до здійснення відповідної дії, хоча сама людина буде, скоріше за все, приписувати "перешкодний" смисл зовнішнім обставинам. Із психологічного огляду цей смисл визначається особливостями суб'єкта, оскільки іншій людині — педантичній, не схильній до швидкого прийняття рішень — ці ж обставини видадуться радше полегшуючими, фацилітуючими, ніж такими, що утруднюють діяльність.

Третій клас внутрішніх перешкод складають вищі ціннісні утворення особистості, її ідеали, ціннісні орієнтації, інтеріо-ризовані норми. Так, обставини, що у прагматичному плані є найоптимальнідпгми, водночас можуть виявитися такими, що не відповідають ціннісним орієнтаціям, яких дотримується людина.

І нарешті, четвертий клас перешкод — це негативні очікування. До них належать очікування негативних санкцій, в тому числі й просто негативної оцінки оточуючих, очікування невдач тощо. В останньому випадку мова йде не про оцінку ймовірності невдачі, а про перевагу мотивації запобігання над

5* 131

мотивацією досягнення — тобто людину більше лякають наслідки можливої невдачі, ніж приваблюють наслідки успіху. Ці очікування, залежно від їх конкретного характеру, ведуть до різного осмислення обставин. Тобто ситуація тлумачиться як така, що викликає перешкоди. Свідомо це може інтерпретуватися як "небезпечна ситуація", "ситуація, що ставить у незручне положення" тощо.

Отже, психологічна ситуація виникає, коли реальні обставини перешкоджають досягненню мети, задоволенню потреб або коли вони тлумачаться як такі, що містять певні перешкоди, проблеми тощо. Ще однією причиною виникнення психологічної ситуації є наявність внутрішніх перешкод, які є відображенням особистісних психологічних проблем людини.

Психологічні ситуації розрізняються за рівнем усвідвмлю-ваності проблем: від неусвідомлюваних, які виявляються в основному на емоційному рівні, через частково усвідомлювані — до цілком усвідомлюваних, що формулюються вербальними засобами. 1 одне із завдань психологічної допомоги — вивести психологічну ситуацію у поле свідомості, допомогти людині усвідомити та сформулювати її. Це перший крок до ефективного розв'язання складної ситуації, до ефективного виходу з неї.

Може скластися й так, що клієнт, намагаючись приховати справжній смисл ситуації, вдається до психологічного захисту, пропонуючи хибне формулювання власної проблеми. У цьому випадку завдання терапевта полягає в тому, щоб допомогти клієнтові переосмислити ситуацію, віднайти суть проблеми, а вже потім шукати засоби її проробки, що допомагають вийти із травмуючої ситуації.

Психологічні ситуації розрізняються також за тією позитивною чи негативною оцінкою, яку вони породжують у людини. Ситуації, які сприймаються як негативні, ми, за Ф. Василюком, будемо називати критичними. Це "ситуації неможливості", тобто такі, в яких людина стикається з неможливістю реалізації внутрішніх необхідностей свого життя (мотивів, прагнень, цінностей тощо).

Спільним для всіх критичних ситуацій є те, що вони потребують спеціальної внутрішньої роботи, спрямованої на подолання вказаної неможливості, відновлення втраченого смислу життя, встановлення нових смислів. Тобто в ситуації неможливості людина втрачає звичні смисли і перед нею постає "завдання на смисл", тобто на знаходження нових джерел смислу, переосмислення ситуації тощо. Це завдання розв'я-

132

зується за допомогою переживання, яке Ф. Василюк визначає як особливу діяльність, особливу роботу з відтворення смислу, загальна мета якої — підвищення осмисленості життя.

Переживання, спрямоване на відшукання смислу, може викликати й позитивні обставини життя, позитивні психологічні ситуації, які Ф. Василюк називає "ситуаціями надмож-ливостГ. Як зазначає дослідник, завдання в обох ситуаціях — не зовнішнє, а внутрішнє, смислове. Тобто до кризового стану людину можуть привести не лише негативні події, а й абсолютний успіх, який повністю реалізує життєвий задум людини, оскільки і в цьому випадку постає завдання пошуку нової мети, нового задуму та сенсу життя в цілому (Ваєилюк Ф. Е. Психология переживання. Москва, 1984. С. 30-31, 181-182).

Розв'язуючи завдання на пошук смислу, людина може віднайти його, відкрити для себе нові перспективи життя, знайти можливості та шляхи особистісного росту, а може впасти у відчай, апатію, вдатися до різноманітних видів психологічного захисту тощо. Тобто ми можемо розрізняти психологічні ситуації за тими наслідками, які вони мають для особистісного розвитку людини. Якщо їй вдалося вийти "оновленою" з кризової психологічної ситуації, творчо проробити свої проблеми, відкривши для себе нові смислові перспективи, то ми кажемо про позитивну психологічну ситуацію. Оскільки розвиткові людини сприяє не безпроблемне життя, а вміння долати перешкоди, то ми можемо вважати такі ситуації позитивними для неї. Як писав М. Мольц, "для щастя потрібна проблема плюс позиція, яка виражала б готовність відповісти на проблему дією, що веде до її розв'язання".

Негативні психологічні ситуації можуть призвести не лише до "духовного застою", а навіть до руйнування, дезінтеграції особистості Саме такі ситуації потребують спеціальної психотерапевтичної допомоги, оскільки людина сама не може відшукати сприятливий для себе вихід з них.

Таким чином, ми з'ясували, що психологічні ситуації можуть різнитися за рівнем усвідомлюваності проблем, що лежать в їхній основі, за ставленням до них людини та за тим впливом, який вони здійснюють на її особистісний розвиток.

Одначе картина буде неповною, якщо ми не визначимо, які саме за змістом проблеми найчастіше постають перед особою, спричиняючись до виникнення тих чи інших психологічних ситуацій.

Передусім, мабуть, найголовніша проблема, яка раніше чи пізніше постає перед кожною людиною, — це проблема сенсу життя та життєвої перспективи. Тобто одна з найголовніших для людини психологічних ситуацій — це екзистенційна ситуація осмислення себе, свого місця в житті, головного смислу буття.

Звичайно, завдання на пошук смислу постає перед людиною у будь-якій психологічній ситуації, але в екзистенційній ситуації воно виступає на перше місце й чітко усвідомлюється. Інакше кажучи, пошук смислу в такій ситуації стає основним мотивом дій та міркувань людини.

Важливими є й особистісні проблеми, з якими доводиться стикатися кожному. Це проблеми самоствердження та само-реалізації, самоідентифікації тощо. Тобто ще одним важливим видом психологічної ситуації є особистісна ситуація.

\ нарешті, багато проблем постає перед нами у процесі взаємодії з іншими — це сімейні та сексуальні проблеми, проблеми налагодження ділових і дружніх стосунків тощо. Отже, третій вид психологічної ситуації — це міжособистісна ситуація.

Звичайно, у реальному житті ці ситуації та проблеми, котрі вони виражають, тісно взаємопов'язані й взаємопереплетені. Складнощі у відносинах з іншими можуть бути зумовлені внутрішніми конфліктами та кризами, що переживає людина. Несприятливі міжособистісні стосунки можуть поглиблювати особистісні проблеми і т. д. Але для більш чіткого уявлення специфіки цих проблем, з'ясування їхнього психологічного змісту їх доцільно розглядати та характеризувати окремо.

Зазначимо також, що кожна з указаних ситуацій може виявлятися на різному рівні усвідомлення. Вони можуть по-різному оцінюватися людиною та справляти різний (позитивний чи негативний) вплив на неї. Це залежить як від характеру та змісту самої психологічної ситуації, так і від можливостей самої людини: чи може вона самостійно проаналізувати та осмислити ситуацію, чи використовує різноманітні механізми психологічного захисту, відходячи від проблем, висуваючи хибні оцінки, інтерпретації тощо. В останньому випадку необхідна спеціальна психологічна допомога,, яка передбачає створення особливої психотерапевтичної си-| туації, про яку йтиметься далі.

Таким чином, психологічна ситуація є відображенням реальної життєвої ситуації у смисловій сфері людини. Саме з такими ситуаціями має справу практичний психолог. Причинами ви-

П4

длкненпя психологічних ситуацій є проблема, яку містить життєва ситуація, а також внутрішні психологічні проблеми особистості, що змінюють її ставлення до самої життєвої ситуації- 1 зовнішні, і внутрішні проблеми спричинюють осмислення ситуації, перетворення її на суто психологічну, тобто таку, що є предметом спеціального психологічного аналізу.

Запитання й завдання