9.4. Психологічне забезпечення роботи навчальних закладів реабілітації неповнолітніх

Демократизація та гуманізація нашого суспільства передбачають, зокрема, переосмислення навчально-переви-ховного процесу в спеціальних закладах для неповнолітніх пра­вопорушників, відмову від стереотипних форм і методів роботи. Центром виправно-виховної роботи мають стати особистість не­повнолітнього, його переконання, потреби, інтереси тощо.

Спеціальні навчально-виховні заклади створені з метою соціальної і особистішої реадаптації та реабілітації кримі­нально нестійких підлітків і юнаків. Утримання вихованців у цих установах здійснюється за статевим принципом, тобто юнаки й дівчата виховуються окремо. Наші рекомендації сто­суються вікових та індивідуальних особливостей саме осіб чо­ловічої статі.

За В. Пирожковим, відхилення поведінки неповнолітніх мо­жуть бути викликані комплексом таких об'єктивних причин:

загальносоціальних (порушення принципів демократії, со­ціальної справедливості, втрата соціальних ідеалів у молоді);

екощмічних (порушення та диспропорції у плануванні, розподілі матеріальних благ, невпевненість у завтрашньому дні);

соціально-демографічних (перехід у нову сім'ю, роз'єднання поколінь, масове втягування жінок-матерів у виробництво);

соціально-культурних (алкогольні традиції, невміння прово­дити дозвілля, нехтування національними традиціями);

соціотехнічних (наслідки НТП у вигляді міграційних про­цесів, урбанізації);

соціально-побутових;

соціально-виховних (недоліки виховної роботи в школі, ПТУ);

соціально-правових і т. д.

Названі причини являють собою глобальні проблеми суспільства, які негативно впливають на розвиток особистості молодої людини. До них також слід віднести наслідки еко­номічної кризи, труднощі переходу від тоталітарної до демо­кратичної системи, банкрутство панівної ідеології та перехід до ідеологічного плюралізму тощо.

Аналіз психологічних факторів відхилень поведінки дає мож­ливість урахувати індивідуальні, вікові та статеві особливості підлітків у процесі перевиховання в закладах реабілітації то здійснити адекватний вибір засобів педагогічного впливу.

362

Передусім слід розглянути фактори, які в сукупності скла- іддивідуально-психологічні особливості розвитку дітей гков _віку. Цей вік — важкий період психічного роз-

гігу- важкий і для самого підлітка, важкий і в роботі з ним.

І справді, в підлітковому вщі відбуваються інтенсивна пе­ребудова фізіологічної системи, бурхливий розвиток організ-^ статеве дозрівання. Ці процеси усвідомлюються і пережи-вакуться, впливаючи на формування особистості й поведінку щдлігків. Через посилене функціонування залоз внутрішньої секреції підвищується збудливість нервової системи. Тому в цей період діти нерідко виявляють підвищену дратівливість, надмірну вразливість, запальність тощо. Щоб уникнути цих проявів, дорослим у стосунках з підлітками слід бути вкрай жуйними й тактовними.

Статевий та фізичний розвиток організму підвищує інтерес підлітка до осдб протилежної статі, викликаючи появу перших романтичних потягів і почуттів. Переживання цих процесів нерідко відбувається дуже гостро, накладаючи відбиток на формування установок міжстатевої поведінки в майбутньому.

Характерним проявом статевого розвитку є так звана підліткова (юнацька) гіперсексуальність, тобто підвищена сек­суальна збудливість, яка до того ж має "експерименталь­ний" характер. Відкриваючи свої сексуальні здібності, підліток намагається дослідити їх. За даними Т. Ва-сильченка, в підлітковому віці мастурбація у хлопців є ма­совим явищем — у 15—16 років нею займається 80—90 % неповнолітніх. Реакція дорослих на такі прояви повинна бути цілком нормальною, із збереженням таємниці. Тим більше що, як свідчать сексологи, незначна мастурбація в юнацькому віці звичайно має характер саморегуляції статевої функції і не є шкідливою.

На думку дослідників сексуальності підлітків, у жодному іншому віці немає такої великої кількості випадків відхилень, близької до патології поведінки, як у 12—15 років. Дорослим необхідно мати належні знання і такт, аби відрізнити дійсні тривожні симптоми, які потребують кваліфікованої медичної Допомоги, від зовнішньо схожого на них, але цілком природ­ного для цього віку сексуального "експериментування⁵', на котрому якраз і не слід фіксувати увагу, щоб ненавмисне не ^ВДати підліткові психічної травми.

У неповнолітніх утриманців закладів реабілітації можуть постерігатися статеві девіації (відхилення), тобто негативні Рояви сексуального потягу. Вони проявляються у формі го-

363

Іі