4. Карта особистості дорослої людини

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО КОРИСТУВАННЯ

Практикуючому психологові майже завжди потрібно спиратися в» вичерпну психологічну характеристику клієнта, аби кваліфцмвадо розв'язувати його особистісні проблеми. Знання такої характеристик! вже само по собі може сприяти розкриттю чинників виникнення осо. бистісних проблем та шляхів їх подолання. В інших випадках ґрунтов­на психологічна характеристика дає змогу прогнозувати та запобігати виникненню вказаних проблем, формувати практичні рекомендації для оптимізацїї діяльності та поведінки людини.

Для складання психологічної характеристики доцільно орієнтува­тися на всебічне уявлення про особистість, тобто на її психологічну структуру. З цією метою ми пропонували використовувати тривимірну психологічну структуру особистості (див. підрозділ 3.1). На її основі розроблена так звана карта особистості дорослої людини, що наводить­ся нижче. Карта створена шляхом конкретизації зазначених у загаль-нопсихологічній структурі функцій, процесів та якостей у відповідності з вимогами до особистості з боку загальноприйнятого у суспільстві типу поведінки та діяльності громадянина.

Подібні карти вже здавна використовувались у практичній психо­логічній роботі. У цьому зв'язку можна згадати опитувальний лист ди­ректора Берлінського інституту прикладної психології О. Лшмана, що застосовувався у 20-х роках при складанні психологічної характеристи­ки професіоналів, та карту особистості К. Платанова, яка розглядалась як важлива складова загальної службової характеристики людини, по­ряд з її медичною та педагогічною характеристиками (див.: Ллато-нов К. К. Вопросьі психологаи труда. Москва, 1970. С. 228—249).

Пропонована нами карта являє собою систематизований перелік психічних якостей та здібностей особистості, необхідних для сучасної дорослої людини — члена суспільства, що прямує шляхом реформ до демократизації, ринкових відносин тощо. Карта не охоплює спеціаль­них здібностей, лише обмежуючись їх переліком. З цією метою можуть бути розроблені відповідні карти особистості фахівців, тобто кла­сифікації здібностей, наприклад, до науково-технічної, управлінської діяльності і т. д.

Побудова карти має певні особливості. Так, за рівнем узагальнення — конкретизації поняттєвого апарату вона відповідає 3—5 етапам, пр° які йдеться у підрозділі 3.1. Тобто користувач цієї карти може прадю-вати на кожному з цих рівнів, вибираючи з них найбільш зручний для себе. Однак найповніша психологічна характеристика складається тоді, коли робота починається з 5-го рівня і далі характеристика поступово узагальнюється при переході відповідно до 4-го та 3-го рівнів.

Дім заповнення карти треба попередньо зібрати численні психо­логічні дані, використовуючи для цього різноманітні джерела та мето­ди. Це можуть бути особисті документи, відгуки та думки близьких і знайомих даної людини, результати її поведінки та діяльності, опитУ"

510

оточуючих і самої людини, бесіди, систематичне планомірне ваяяя _еВНЯ у різних умовах, тестування, експеримент тощо. ^£Я°ч^ оання попередніх психологічних даних потребує досить трива-

су та великого обсягу пізнавальної та психодіагностичної робо-^"^ака робота має складний комплексний характер і тому впорядко-

¹⁸' г-яме на засадах використання згаданої психологічної структури иується їда»'

°^С°Так бесіда й цілеспрямоване спостереження мають здійснюватися но'ві попередньо складеної програми — шляхом використання всіх "* ° пунктів карти (5-й рівень узагальнення — конкретизації) і додат­ 28-ми пунктів (див. у IV частиш карти перелік спеціальних здібно- і бі 4 і

х 28ми у (

І^гей) Однак можна працювати і з більш узагальненим 4-м рівнем конкре­тизації, який у карті позначений нумерацією властивостей від А-1 до Є-33, тобто включає 33 пункти. Ще легше (але з утратою конкретної інформації) працювати на 3-му рівні, який містить усього 7 щцструктур (від А до Є), (^зауважити, що в кожному з цих випадків слід не випускати з поля зору п'ять компонентів діяльнішого виміру структури особистості (див. "Заключну частину" карти, розділ II).

Зазначимо, що отримання психологічних даних щодо тієї чи іншої підструктури особистості передбачає використання різних методів. Так, дані про якості та здібності, що належать до підструктур спілкування, спрямованості, характеру, самосвідомості, інтелекту, радимо отримува­ти переважно за допомогою тестів та опитувальників. Психофізіо­логічні дані про темперамент краще за все здобувати на основі викори­стання експериментального методу Б. Цуканова, підсилюючи їх резуль­татами опитування за стандартизованими тестами. Відомості про якості, що належать до підструктури досвіду, доцільно отримувати на основі вивчення документів, продуктів діяльності та поведінки, а також шляхом спостереження. В усіх випадках слід дублювати психологічні відомості за допомогою декількох методів, аби працювати далі по мож­ливості з об'єктивними даними.

Важливим методом збирання психологічних даних для складання карти особистості можна вважати комплексну психодіагностику якостей особистості, один із варіантів якої наведений у книжці.

Усю отриману таким чином психологічну інформацію доцільно інтегрувати в єдину систему оцінок за методом узагальнення незалеж­них характеристик, який був запропонований К. Платановим (указ, праця, с. 48—52). Згідно з цим методом обчислюється відносна оцінка прояву кожної якості цілісної психологічної характеристики особис­тості, що формується на основі інтеграції оцінок, здобутих з різних Джерел і за допомогою різних методів.

оці^^{ься поміт}»о, ^^Л^^{ШЬСЯ слабко}>

^{6ути №}Р°^айко оцінена, про неї нічого сказати — ставиться

^слабко> випадково, трапляється дуже рідко, вона

511

якпг ~^ОМУ варіанті використовується п'ятибальна система оцінки »«етяеи за певною схемою (від +2 до -2 балів). Так, якщо якість <*Ь>ттсть, здібність) особистості: _На оці^^{Ється поміт}»о, систематично, є характерною для людини, во-

не виявлялася зовсім і ніколи — оцінюється як -1;

не виявляється, і сама людина налаштована проти неї, не вважає доцільне її формувати у собі — оцінюється як -2.

Заповнена таким чином карта особистості характеризує неповторне сполучення соціальяо-психологічних та індивідуально-психологічних якостей людини, тобто її соціальність та індивідуальність, що розкри­ваються у "Заключній частиш" карти. У цій частиш названий аспект психологічної характеристики розкладається на три виміри: соціально-психолого-індивідуальний, діяльніший та віковий. Додатково оціню­ються спеціальні здібності людини. У завершальному V розділі заключ­ної частини формується загальна характеристика особистості та ц індивідуальності, виявляються наявні та прогнозуються можливі осо­би стісні проблеми, намічаються шляхи їх подолання, складаються відповідні рекомендації та конкретна програма психологічної роботи з людиною, якщо така потрібна.

ШАЛЬНО-ПСИХОЛОГО-ЩДИВІДУАЛЬНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ

А. Соціально-осихологічш якості особистості, що виявляються у спілкуванні з іншими людьми

А-1. Здатність до усної комунікації та діалогу

1 Потреба в усній комунікації, діалозі з людьми

' здатність до отримання інформації в ході усного спілкування, діало­ гу з людьми

Я Здатність до адекватного розуміння смислу інформації, що здобута в усному спілкуванні та діалозі

4. Здатність до усного самовираження у спілкуванні з людьми, до мо­ нологу (повідомлення, доповіді тощо)

5. Почуття поваги до партнера в ході усного спілкування

Рік, число, місяць народження

КАРТА ОСОБИСТОСТІ №

Прізвище_

Ім'я

. По-батькові

Стать

Освіта (що, коли закінчив, фах)Посада

. Стаж роботи

Місце роботи

Стан здоров'я (вказати діагноз хвороби, якщо є)

Ставлення до здоров'я (хвороби)

Умови роботи

Умови у сім'ї

Матеріальні умови (заробітна платня, тип квартири тощо) Додаткові дані

А-2. Здатність до письмового спілкування (літературна форма комунікації)

6. Потреба у новій інформації, що викладена у літературній формі (книга, статті, листи, інструкції тощо)

7. Здатність до пошуку та вивчення нової інформації, що наведена у книгах, пресі, листах, офіційних документах тощо)

8. Здатність до розуміння та практичного використання інформації, що викладена у літературній формі

9. Здатність до письмового викладу своїх думок у вигляді нотаток, листів, тез, статей, розповідей, віршів тощо

10. Любов до читання книжок, статей у періодичній пресі тощо

Інші

_І

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНОВИЩА ОСОБИСТОСТІ У СУСПІЛЬСТВІ

сусп

[ІЛЬСїЯ

• становище в колективі (соціометрична та референтометрична харак­ теристика становища у виробничому колективі, референтні групи та особистості тощо)

• громадянська позиція стосовно головних подій та явищ навколиш­ нього середовища . ——•

• соціальні ролі у сімейному й трудовому колективах____

• рангова характеристика особистості у колективі, (авторитет, престиж, імідж тощо)

А-3. Здатність до розуміння партнера зі спілкування (перцептивні здібності)

Потреба у розумінні іншої людини-партнера зі спілкування_

*• Здатність до причинного пояснення вчинків інших людей, тобто до

приписування їм певних думок, мотивів почуттів

• Датність до усвідомлення того, як людина сприймається партнером

¹ спілкування, та врахування цього у поведінці (рефлексія)

Датність до створення образу партнера зі спілкування, до кла­сифікації притаманних йому особливостей спілкування (стерео-тишзація)

чуття емпатії, співчуття у ході спілкування з партнером

512

513

А-4. Здатність до взаемо^ї з іншими людами (інтерактивні здібності)

16. Потреба у взаємодії з іншими людьми __^

17. Знання соціальних норм, зразків, ролей, щорегламентуїоп. взаємодію та взаємовідносини у колективі

18. Здатність до адекватних рольових очікувань у взаємодії з їартаГ ром

19. Здатність до соціального контролю рольової поведінки в ході взаємодії

20. Почуття такту у взаємодії з партнером

Інші

Б. Спрямованість особистості Б-5. Пізнавальна спрямованість як компонент духовності

21. Потреба у постійному розширенні свого світогляду, у пізнанні нав­ колишнього світу та власної суті

22. Орієнтація на пошук нових знань, ідей, на створення власної кар- тини світу '

23. Схильність до аналізу фактів та подій, до формування власної дум­ ки щодо будь-яких питань життя

24. Прагнення дійти до суті складних проблем життя, поведінки людей, соціальних та природних явищ_

25. Любов до істини

Інші

Б-6. Гуманістична спрямованість як компонент духовності особистості

26. Потреба в альтруїзмі, бажання приносити добро, користь своєю діяльністю та поведінкою іншим людям і суспільству в цілому

27. Орієнтація на пошук гуманістичних ідеалів

28. Схильність до постановки гуманістичних, альтруїстичних цілей у власному житті, поведінці та діяльності

29. Прагнення домагатися гуманістичних результатів у своєму житп, поведінці та діяльності ___—

30. Почуття гуманізму, альтруїзму, дійова любов до людей

Інші

ння досягати значущих результатів у професійній діяльності

35. Позитивне діяльності. Інші

емоційне самопочуття при виконанні професійної

Б-8. Економічна спрямованість

О обистісна зацікавленість в економічно ефективній індивідуальній

³ діяльності та діяльності установи, де працює

Орієнтація на пошук нової економічної інформації, ефективних економічних важелів і стимулів

38. Схильність до врахування економічних чинників у процесі прий­ няття рішень__ _ _ —

39. Прагнення до досягнення значних економічних результатів у влас­ ній ДІЯЛЬНОСТІ . __ —

40. Почуття господарності, хазяїна власної долі__

Б-9. Творча спрямованість

41. Бажання здійснювати творчу діяльність —

42. Інтерес до творчих пошуків нових знань, фактів, закономірностей

43. Схильність до творчої активності за будь-яких обставин

44. Прагнення досягати нових творчих результатів у поведінці та діяль­ ності .

45. Любов до творчої праці

Інші