1. Первинний прийом

Характеризуючи консультування просвітницько-рекомен­даційного характеру, ми говорили про завдання психолога під час контакту з клієнтом у ході запису і першої зустрічі. Фа^к" тично ці завдання залишаються актуальними і для консульту­вання власне психологічного характеру. Однак тепер психоло орієнтується не на діагностичне обстеження клієнта (хоча це може відбуватися в ході консультування), а на більш ^п0^ осмислення його труднощів та їх подолання через включений

278

самого клієнта в активну роботу з самопізнання і побудови _яструктивних висновків. Конкретно це може виглядати так: здійснивши протягом годинної роботи з клієнтом необхідний обсяг Дій (вислуховування клієнта, визначення проблеми, здійснення певного корекційного впливу і т. п.) і пе­ресвідчившись, що клієнт бажає продовжити зустрічі з приво­ду обговорюваної ситуації, психолог разом з клієнтом визна­чається стосовно цілей і завдань подальшої роботи і пропонує клієнтові до наступної зустрічі виконати домашнє завдання, зміст якого відповідає його проблемі

2. Подальша робота з клієнтом

У ході наступних зустрічей (їх може бути дві-три, а у разі сімейного консультування — до п'яти-шести) розглядаються виконані домашні завдання з тим, аби краще зрозуміти, що саме робить клієнт для існування своїх труднощів; застосову­ються спеціальні вправи й завдання, спрямовані на прояс­нення почуттів і переживань клієнта, а отже, на більш глибо­ке розуміння ним себе і власної поведінки; обговорюються і програються можливі альтернативні варіанти поведінки клієнта у стосунках з оточуючими людьми.

Усі ці та інші засоби впливу, які може використовувати на повторних зустрічах психолог-консультант у відповідності з проблемою клієнта та особливостями його особистості, мають на меті, по-перше, якомога повнішу реалізацію загальних завдань психологічного консультування (вислуховування клієнта і надання йому емоційної підтримки; орієнтація його на прийняття відповідальності за свою життєву ситуацію; розширення його уявлень про себе і оточуючих людей); по-ДРУге, через реалізацію цих завдань — підвищення готовності клієнта до змін своєї поведінки; по-третє, ґрунтовну підго­товку його до цих змін через планування не лише стра­тегічних шляхів, а й негайних конкретних кроків.

3. Завершення роботи

Заключний етап роботи з клієнтом може організовуватись ** окремий епізод однієї з робочих зустрічей, або як окрема зустріч. У будь-якому випадку завершаль-^ етап має містити в собі два моменти: а) психолог підби-^^ загальний підсумок усієї роботи з клієнтом, акцентуючи сягне ^ ^И Р^{сновних} аспектах, прийнятих рішеннях, до-^ннях клієнта (якщо такі є), мотивує його на подальші

279

2. За якими суттєвими ознаками відрізняється психологгоц консультування від інших видів психологічної допомоги? ^С

3. Назвіть загальні завдання психологічного консультування

4. Схарактеризуйте принципи психологічного консультування

5. Які види психологічного консультування Ви можете назвати?

6. Що являє собою разова консультація?

7. Опишіть алгоритм проведення разової консультації власне психологічного характеру.

8. Що таке короткострокове консультування, які його види?

9. Схарактеризуйте послідовність дій психолога у ході корот­ кострокового консультування просвітницько-рекоменда­ ційного характеру. Сформулюйте завдання психолога на кожному з етапів роботи.

10. Якими є орієнтовна послідовність дій психолога та завдан­ня кожного етапу роботи при короткостроковому консуль­туванні власне психологічного характеру?

Основи возрастно-психологического консультирования / Под ред. А Г. Лидерса. Москва, 1991.

Основи консультативної психології: Аналіз сучасних кон-депцій. Київ, 1992.

Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И. В. Дуб-ровиной. Москва, 1991.

Семья в психологической консультацію: Опит и проблеми психологического консультирования / Под ред. А. А. Бо-далева, В. В. Столина. Москва, 1989.

Скотт Дж. Г. Конфликтьі, пуга их преодоления. Киев, 1991.

Цапкин В. Н. Единство и многообразие психотерапевтиче-ского опита // Моск. психотерапевт, журнал. 1992. № 2.

Зйдемимер 3. Г, Юстицкий В. В. Семейная психотерапия. Ленинград, 1990.

Весу/аг Я. ЗкіШ Гог ейесіїуе соттипісаііоп. Ие\у Уогк, 1974.

Мипго Е. А., МапіИеі Р. /., 8та11 /. /. Соип8еШп§: А зкіік ар-ргоасЬ. Меікиеп, 1983.

Ко$ег$ С. С1кп1-сепіегс<1 іЬегару. Возіоп, 1965.

Література

282

Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. Москва, 1995.

Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологиче-ское консультирование. Москва, 1993.

Атватер Н. Я вас слушаю... Москва, 1988.

Бурменская Г. В., Караванова О. А., Лидерс А. Г. Возрастно-

психологическое консультирование. Москва, 1990.

Васьковская С. В., Горностай П. П. Психологическое кон­сультирование: Ситуационньїе задачи. Киев, 1996.

Горностай П. П., Васьковская С. В. Теория и практика

психологического консультирования: Проблемний подход.

Киев, 1995.

Журнал практикующего психолога. 1995. № 1.

Маслоу А. Самоактуализация // Психология личностя.

Тексти. Москва, 1982.

Мзй Р. Искусство психологического консультироваяия-

Москва, 1994.

Овчарова Р. В. Справочная книга школьного психолога.

Москва, 1993.