2.3. Неокласична теорія менеджменту

Неокласична теорія менеджменту - концептуальний підхід, у центрі якого перебуває людський фактор, що включає відносини між людьми у процесі роботи. Заснована на концепціях психології й соціології.

Основні представники	Ключові положення	Внесок
Школа людських відносин (1930-1950)
Х'юго Манстерберг (1863-1916)	Автор теорії виробничої психології. Використання наукового вивчення поведінки людей на роботі (психологічні тести) задля підвищення продуктивності праці й відповідного коригування.	Підвищення продукти-вності праці шляхом наукового аналізу умов роботи й оптимального співвідношення індиві-дуальних навичок і здатності вимогам, що пред'являються до виконання роботи.
Мері Паркер Фоллет (1868-1933)	Автор концепції наділення владою. Розгляд організації з погляду взаємин групи й індивідуума. Групова діяльність на робочому місці як засіб досягнення ефективності виробництва.	Розробка фундаментальних принципів координації діяльності.
Честер Барнард (1896-1961)	Концепції організації як відкритої системи, неформальної організації, прийняття влади.	Визначення організації як відкритої соціальної системи. Визначення значення неформальної організації. Визначення балансу влади. Визна-чення функцій керівника як лідера організації.
Елтон Мейо (1880-1949)	Хоторнські дослідження - серія експериментів з вивчення продуктивності праці	Застосування прийомів управління міжособис-тісними відносинами задля підвищення ступеню задоволеності й продуктивності праці.
Абрахам Маслоу (1908-1964	Теорія ієрархії потреб	Ідентифікація потреб й визначення потреб як фактора мотивування діяльності людей.

Неокласична теорія менеджменту .

Школа організаційної поведінки (біхевіористська школа)

Школа організаційної поведінки (біхевіористська школа) - концептуальний підхід до управління, який припускає використання наукових методів й досліджень задля вивчення поведінки людей в організаційному середовищі. Заснований на концепціях соціології, психології, антропології, економіки та інших наукових дисциплінах.

Основні представники	Ключові положення	Внесок
Дуглас Макгрегор (1906-1964) (автор теорії "Х" і теорії "У" Фредерік Герцберг (1923) (автор двохфакторної теорії мотивування)	Використання наукових методів й досліджень задля вивчення поведінки людей. Ідентифікація й аналіз рушійних мотивів поведінки людини і її взаємодій з іншими людьми.	Використання наук про людську поведінку до управління й формування організації таким чином, щоб кожний працівник міг бути повністю використаний відповідно до його потенціалу.