52.Опишіть зміни в органах імунної системи, які виникають за V інфекцій.

Органи імунної системи селезінка лімфатичні вузли кістковий мозок.тимус.

Зміни-Лімфатичні вузли при інф захворюваннях можуть бути-гіперплазія,анемія, гіперемія венозна та артеріальна, крововиливи, а також Лімфаденіт-щапалення.Слезінка-анемія гостра гіперемія венозна та хронічна,крововиливи, інфаркти селезінок,а також запалення селезінки_Спленіит. А також спленомагаліяя-збільшення слзінки,.Кістковий мозок-гіперплазія.

53.Пат-анат та гістологічна хар-ка різних форм сечокислого діатезу.

Па­то­ло­го­а­на­томічно на розрізі суг­ло­ба за суглубової форми ви­яв­ля­ють крей­до­подібні на­ша­ру­ван­ня.

За па­то­ло­го­а­на­томічно­го роз­ти­ну вісце­раль­на фор­ма се­чо­кис­ло­го діате­зу ха­рак­те­ри­зується відкла­дан­ням білої аморф­ної крей­до­подібної ма­си на се­роз­них обо­лон­ках гру­до­че­рев­ної по­рож­ни­ни: се­роз­ний по­крив груд­ної кістки, ре­бер, епікард, у зовнішньої і внутрішньої по­верхо­нь сер­це­вої со­роч­ки, повітро­носних мішків, кап­су­ли печінки та се­лезінки, рідше — се­роз­ний по­крив ки­шеч­ни­ка. За інтен­сив­но ви­ра­же­но­го вісце­раль­но­го се­чо­кис­ло­го діате­зу ура­ти по­чи­на­ють відкла­да­ти­ся у па­ренхімі печінки, се­лезінки, міокарді у ви­гляді об­ме­же­них осе­редків біло­го ко­ль­о­ру розміром 0,5–1,5 м

За локальної форми па­то­логічний про­цес роз­ви­вається в ре­зуль­таті ме­ханічно­го ут­руд­нен­ня се­чо­виділен­ня. Під впли­вом сечі, епітелію і нир­ко­вих ка­менів, які на­ко­пи­чи­ли­ся в се­чо­про­во­дах, ос­танні роз­тя­гу­ють­ся, ся­га­ю­чи в діаметрі 20 мм, за фізіологічної нор­ми 1–2 мм

54.Дайте визначення пухлин і назвіть відмінності від інших форм патологічного розростання.

Пухлини –це патологічне розростання тканин, що характерезується неконтрольованим ростом за рахунок розмноження атипових клітинних елементів, різноманітністю будови і відносною автономністю в організмі.

Зовнішній вигляд пухлин дуже різноманітний. Вони можуть бути у вигляді одиничних і множинних вузлів. За формою можуть бути овальними, соскоподібними, грибо-або –деревоподібними. Поверхня пухлин буває гладенькою, горбистою, кострубатою. Розташовуються пухлини на поверхні органа або в його товщі. Рисунок розрізу пухлин також не однаковий-одні пухлини мають однорідний біло-сірий або сіро-рожевий вигляд, який нагадує собою рибяче мясо (саркоми), інші –волокнисту структуру (фіброми), треті мають різної форми і велечини порожнини (аденоми). Розмір пухлин може варіювати від мікроскопічних величин до значних. Колір пухлини залежить від виду тканини, розвитку судин і вторинних змін які виникають у них. Консистенція пухлини залежить від співідношення в ній паренхіми і строми, ступеня прозвитку в пухлині і вторинних змін. Паранхіма пухлин це власні пухлинні клітини які утворилися в результаті злоякісної трансформації з клітин попередниць і їх клональної проліферації. Строма пухлин утворюється сполучною тканиною органа в якому вона виникла.

Основні ознаки пухлинного росту:1автономний ріст - непідпорядкованість2регуляторних механізмів;3атипізм його клітин;

4здатність до прогресії - набуття злоякісних властивостей;5метастазування.

55.Опишіть особливості пухлин з м’язової тканини.

Пухлини м’язової тканини ділять на пухлини гладких м’язів – лейоміоми і поперечно-смугастих – рабдоміоми з їх злоякісними аналогами злоякісними лейоміома і злоякісними рабдоміома. Мікроскопічно пухлина складається з кількох збільшених м'язових клітин з більш щільним ядром, що утворюють завихрення і пучки, що йдуть у різних напрямках. Строму складають аргірофільних і колагенові волокна, також розташовані безладно. В цитоплазмі можна виявити міофібрили. На поперечних розрізах ядра округлі, лежать в центрі клітинного тіла. На кордоні пухлини з навколишніми тканинами реактивні зміни виражені слабо, і пухлина буває нечітко відмежовані, що створює помилкове враження інфільтруючого росту. З плином часу кількість строми збільшується, м’язові клітини атрофуються, внаслідок чого пухлина поступово набуває будову фіброміоми і перетворюється в чітко відокремлений вузол, що закінчуються гіалінозом. Все це служить проявом тканинного атипізму пухлини.