66.Енцефаліт. Класифікація енцефалітів за характером запальної реакції та локалізацією в тканині мозку.

Енцефаліт - запалення головного мозку. В даний час енцефалітом називають запальні захворювання головного мозку інфекційного, інфекційно алергічного, алергічного і токсичного характеру.

Енцефаліти підрозділяють на первинні та вторинні. Первинні енцефаліти викликаються нейротропними вірусами, які проникають безпосередньо в клітини нервової системи і руйнують їх. До таких енцефаліту відносять епідемічний, кліщовий, комариний і крім того енцефаліти, викликані Поліоміелітоподобние вірусами, вірусом простого герпесу. Однак не завжди можна виявити викликав енцефаліт вірус. Ці форми патології найбільш часто зустрічаються у дітей раннього віку. Вторинні енцефаліти, як правило, є ускладненням таких інфекційних захворювань, як кір, вітряна віспа, токсоплазмоз. Рідше вторинні енцефаліти розвиваються після профілактичних щеплень. При всіх формах енцефалітів в гострий період наступають запальні зміни мозку. Ці зміни виражаються в набряку, підвищеному кровонаповненні судин, мелкоточечних крокоізліяніях, руйнуванні нервових клітин та їх відростків. Надалі в зміненої тканини мозку можуть формуватися стійкі порушення у вигляді розростання елементів сполучної тканини, освіти порожнин, рубців, кіст (кіста - запальна порожнина, обмежена оболонкою і заповнена рідиною), спайок. Залежно від переважного ураження клітин або провідників головного мозку енцефаліти підрозділяють на поліоенцефаліти ("повно" - сірий, тобто ураження клітин головного мозку), лейкоенцефаліти ("лейко" - білий, тобто ураження білої речовини). Прикладами поліоенцефаліта є гострий епідемічний (летаргічний) енцефаліт та енцефалітіческая форма поліомієліту. Більшість форм енцефалітів протікають з одночасним ураженням як клітин, так і провідних шляхів головного мозку, тому їх називають паненцефаліта. До первинних вірусним паненцефаліта відносять кліщовий, комариний і інші форми.

67.Що таке енцефалопатія. Причини виник та різновиди енцефалопатій.

Енцефалопатія головного мозку – це важко протікає патологічний синдром, який характеризується розлитим (дифузним) ураженням головного мозку. Відбувається кількісне зменшення нервової тканини.

В залежності від того, що спровокувало дану хворобу, енцефалопатія головного мозку буває спадковою (вроджену) і набутою.

Вроджена енцефалопатія

Даний вид недуги з’являється в період внутрішньоутробного розвитку. Сюди відносяться і всілякі спадкові вади, і травми, отримані в перинатальний період або під час пологів, і інші фактори. З’явитися захворювання може починаючи з 28-го тижня виношування плоду, а може виникнути і протягом першого місяця після пологів.

Причини, що зумовлюють виникнення вродженої енцефалопатії можна розділити на кілька основних:

 Недоношений плід, пологи раніше терміну;

 Інфекції, серйозні інвазії у матері в період вагітності;

 Надмірна вага плоду;

 Травматизм під час пологів;

 Патології родових шляхів;

 Порушення функціонування і формування певних систем плода, що призводить до гіпоксії;

 Порушення, які відбуваються в самих дітородних органах (обвиття плода пуповиною, позаматкова вагітність і ін).

Придбана енцефалопатія

Для даного виду енцефалопатії характерним є те, що з’являється вона в постнатальний проміжок життя людини. За етіологією розрізняють дані види набутої енцефалопатії: 1. Судинна енцефалопатія головного мозку. Для даної різновиду енцефалопатії характерним є те, що мозок уражається органічно. Це виникає через недорозвинення або патології судинного русла в головному мозку при перенесених невдалих операціях на мозку, при пухлинах і травмах.

2. Посттравматична енцефалопатія головного мозку. Ця патологія з’являється внаслідок різноманітних травм голови: ударів, струсів, пролому черепа та ін. Для посттравматичної енцефалопатії характерні розлади психічного і фізичного характеру.

3.Токсична енцефалопатія головного мозку. З’являється при попаданні в організм певних доз нейротоксичних отрут, таких як марганець, ртуть, свинець і ін Потрапивши в людський організм, саме негативний вплив вони надають на мозкову діяльність. Проникаючи по судинах з кров’ю в мозок, отрути призводять до пошкоджень оболонок мозку, порушення функцій мозочка та інших відділів. Можливий повний параліч.

4. Променева енцефалопатія головного мозку. З’являється при отриманні організмом критичних доз іонізуючого випромінювання (альфа, бета, гамма-випромінювання). Виникають сильні психологічні порушення.

68.Дистрофічні енцефалопатії. Причини виникнення, патогенез і гістологічна х-ка змін в нервових клітинах. ЕНЦЕФАЛОПАТІЯ {ЕпсерпаІорпаіМа) — збірне клініко-анатомічне поняття,яке об'єднує різноманітні за етіологією і патогенезом захворювання та процеси у головному й спинному мозку незапального характеру, тобто ті, що не пов'язані із запальною реакцією. можуть бути як природженими, так і набутими.

Дистрофічні енцефалопатії. До цієї групи відносять цілий ряд патологічних процесів у центральній нервовій системі, що клінічно проявляються нервовими розладами. Морфологічно вони характеризуються дистрофічними, атрофічними та некробіотичними змінами елементів мозкової паренхіми. Реактивні явища при них слабо виражені, незначні або й взагалі відсутні. Дистрофічні енцефалопатії спостерігають при ряді інфекційних хвороб (ботулізм, ІЕМ коней, скрейпі овець, губчаста енцефалопатія худоби, трансмісивна енцефалопатія норок та ін.),

отруєннях (аспергілотоксикоз, Т-2 токсикоз, охратоксикоз, деякі фосфорорганічні, хлорорганічні і ртутьорганічні сполуки, арсен, кухонна сіль, зміїна отрута, синильна кислота та ін), дефіциті деяких мікроелементів, вітамінів, аліментарному виснаженні тощо.Певні утруднення при визначенні і характеристиці таких уражень мозку виникають, коли картина затушовується вираженим набряком мозкової речовини. Етіологічний чинник може діяти безпосередньо на нервові клітини, пошкоджуючи чи руйнуючи їх органели, мембрани, ферменти. З іншого боку, дія спрямована на судини, викликаючи спазми, дистонії, паралізуючи окислювальні ферменти, тощо. Причиною дистрофічних енцефалопатій часто є циркуляторні порушення (ішемія, стаз, тромбоз). В умовах кисневого голодування (аноксія, гіпоксія) швидко гинуть нервові клітини. При цьому в корі головного мозку часто утворюються ділянки, позбавлені нервових клітин (поля спустошення). Під впливом деяких отрут (напр., синильна кислота) чи інших патогенних чинників у корі головного мозку можуть виникати білатеральні, симетричні вогнища некрозу.