62.Дайте поняття доброякісних і злоякісних пухлин, їх відмінності.

Доброякісні пухлини без характерної локалізації з покривного епітелію- папіломи зустрічаються в шкірі, гортані, сечовому міхурі тощо: із залозистого епітелію– аденоми зустрічаються у всіх залозистих органах. Розрізняють такі морфологічні варіанти аденом: ацинозна (альвеолярна), тубулярна, трабекулярна, солідна, сосочкова цистаденома, ворсинчаста аденома, фіброаденома.

Злоякісні епітеліальні пухлини називають раком, або карциномами. Розрізняють наступні форми раку без специфічної локалізації: плоскоклітинний рак, який розвивається з багатошарового плоского епітелію і зустрічається у відповідних тканинах або у слизових, де відбулася плоскоклітинна метаплазія. Рак може бути високо-, помірно- та низькодиференційованим.

63.Дайте характеристику експансивного та інфільтративного росту пухлин.Класифікація пухлин.

При експансивному рості пухлина росте, відсуваючи навколишні тканини. Тканини, які оточують пухлину, атрофуються, заміщаються сполучною тканиною, і пухлина обростає немов би капсулою (псевдокапсула).Експансивний ріст пухлини здебільшого повільний, характерний для зрілих доброякісних пухлин. Однак деякі злоякісні пухлини, наприклад, фібросаркома, рак нирки, можуть рости експансивно.

При інфільтративному рості клітини пух­лини вростають у навколишні тканини і їх руйнують. Межі пухлини при інфільтративному рості чітко не визначаються. Інфільтративний ріст пухлини в основному швидкий і характерний для незрілих, злоякісних пухлин. Злоякісні новоутворення проникають у нормальну тканину і формують вирости з неопластичних клітин, які поширюються у всі боки. Злоякісні новоутворення в основному не формують капсулу. Раки і саркоми мають подібний характер інвазії, незважаючи на відмінності в їхньому гістогенезі. Інвазивний рак від внутрішньоепітеліального (або insitu) раку відрізняється проростанням базальної мембрани. Після проникнення через базальну мембрану злоякісні клітини можуть проростати лімфатичні і кровоносні судини, що є першим кроком до системного поширення. Інфільтруючі неопластичні клітини мають тенденцію поширюватися по шляху найменшого опору; пізніше відбувається руйнування тканини. Механізми, які беруть участь в інвазії, ще недостатньо вивчені. До них, як припускають, відносяться синтез протеаз, втрата контактної інгібіції і зменшення адгезивних властивостей клітин. Розмір поля інфільтрації значно варіює; наприклад, при раку шлунка проводиться резекція більшого об’єму тканин, ніж при лейоміосаркомі, так як епітеліальні ракові клітини володіють більшим інфільтруючим потенціалом, ніж пухлинні гладкі міоцити.

По гістогенезу пухлини поділяються на наступні групи: I - епітеліальні пухлини; II - пухлини м'яких тканин; III - пухлини кісток і хрящів; IV - пухлини лімфоїдної і кровотворної системи; V - пухлини змішаного генезу; VI - вторинні пухлини; VII - пухлини, що не класифікуються; VIII - пухлиноподібні стани.

Також є класифікація: доброякісні, проміжні (місцево-деструктивні) і злоякісні.