- •Розділ ііі. Китай у хvііі – на початку хх ст.……………………………………49
- •Передмова
- •Розділ і. Стародавній китай
- •Історичні умови виникнення та розвитку цивілізації Стародавнього Китаю. Періодизація
- •Джерела
- •Географічне розташування і природні умови
- •Найдавніші китайські держави: Ся, Шань-Інь, Жоу
- •Східне (Пізнє) Чжоу (VII – III ст. До н. Е.)
- •Поява філософських учень та шкіл
- •Перша централізована держава в Китаї – імперія Цінь
- •Імперія Хань
- •Загальне й особливе в історії Стародавнього Китаю
- •Питання та завдання для узагальнюючого контролю
- •Доба Троєцарства й спроба об’єднання держави у Західній Цзінь.
- •Початковий етап піднесення Китаю за династії Суй
- •Розквіт середньовічного Китаю: від династії Тан до династії Сун
- •Монгольське завоювання і правління династії Юань
- •Остання китайська імперія Мін і її падіння
- •Релігійна ситуація у середньовічному Китаї.
- •Питання та завдання узагальнювального контролю:
- •Розділ ііі
- •Соціально-економічний розвиток Китаю за часів маньчжурської династії
- •Проникнення іноземного капіталу в країну
- •Перша опіумна війна (1840-1842)
- •Тайпінське повстання
- •Друга опіумна війна (1856–1860). Початок перетворення Китаю на напівколонію
- •Китай у системі міжнародних відносин кінця хіх ст.
- •Етапи реформування Китаю і їх результати
- •Повстання іхетуанів
- •Криза маньчжурського режиму на початку хх ст. Виникнення лівої ліберальної опозиції
- •Сіньхайська революція
- •Китай у роки Першої світової війни
- •Питання та завдання для узагальнювального контролю
- •Розділ іv китай у новітній час
- •Китай у міжвоєнний період
- •Проголошення кнр
- •Початок будівництва соціалізму
- •Курс «трьох червоних знамен»
- •Внутрішня боротьба у Комуністичній партії Китаю. «Велика культурна революція» (1965–1976)
- •Економічні реформи
- •Зовнішня політика
- •Сучасний Китай
- •Питання та завдання для узагальнювального контролю
- •Список рекомендованих джерел та літератури Джерела
- •Література
Сучасний Китай
На сучасному етапі у житті Китаю є як позитивні, так і негативні тенденції. До перших належить той факт, що сучасне керівництво країни, остаточно відійшовши від маоістської концепції будівництва нового Китаю, заснованій на «колективістських» і «антиринкових засадах», успішно виконує програму перетворення КНР на багату і міцну державу. ВНП країни становить 1 трлн 100 млрд дол., тобто з цього показника він посідає 7-ме місце у світі. Тільки у 2000 р. у країні налічувалось 29,26 млн науково-технічних кадрів, було здійснено експериментальне виробництво 280 нових видів продукції і упроваджено 1 329 нових технологій. КНР упевнено розвиває космічні технології: лише за 2000 р. було успішно запущено 6 супутників, а у 2003 р. космонавт Ян Лівей здійснив перший політ на кораблі «Шеньчжоу-5». Загін китайських космонавтів налічує 14 осіб і наступним кроком на шляху освоєння космосу КНР вважає побудову космічної станції на Місяці. Водночас країна має значну кількість проблем. Високі темпи економічного розвитку (майже 10% приросту ВВП на рік) призвели до дефіциту деяких природних ресурсів: води, нафти, залізної руди, добрива тощо. З 800 млн осіб, які проживають на селі, у сільському господарстві зайнято лише 700 млн, у міста щорічно мігрує близько 10 млн осіб, що сприяє росту офіційного (3%) та прихованого (15‑20%) безробіття. За прогнозами у перший половині ХХІ ст. населення країни збільшиться до 1,3 млрд осіб, що поставить на порядку денному проблему виробництва достатньої кількості продуктів харчування. Дуже серйозною є проблема навколишнього середовища: підвищення середньорічної температури, яке спостерігається з початку ХХІ ст., викличе підвищення рівня світового океану і до середини століття значна частина території Китаю може бути повністю затоплена.
Вирішення цих та інших проблем китайські урядовці вбачають у створенні на базі економічної, геополітичної інтеграції країн, що входять до Азіатсько-тихоокеанського регіону, так званого «Великого Китаю» (КНР, Тайвань, Сянган та інші країни АТР). За прогнозом Світового банку на початку ХХІ ст. імпорт Китаю разом із Сянганом і Тайванем досягне близько 650 млрд дол. проти 530 млрд Японії. ВВП «Великого Китаю» становитиме майже 10 трлн доларів ( США – 9,7 трлн). Виконання так званого «плану Пудун», який передбачає створення у районі Шанхаю одного з найкрупніших у світі (у 100 млн осіб) міжнародного промислового, фінансового, транспортного та культурного центру, сприяє економічному посиленню Китаю, виконанню його намагання зайняти провідну роль у АТР. У разі об’єднання КНР і Тайваню новий Китай перетвориться на наймогутнішу фінансово-економічну імперію.
Аналізуючи перспективи розвитку від КНР до «Великого Китаю», слід зазначити, що економіка Китаю, Тайваню, Малайзії, Філіппін, Таїланду в 90‑х рр. ХХ ст. зростала найбільшими темпами у світі. Значну роль у цьому відіграло створення Азіатсько-тихоокеанського економічного товариства. Сьогодні є багато ознак, які свідчать про створення своєрідної основи «Великого Китаю», або Китайського загального ринку, до якого за прогнозами увійдуть Китай, Тайвань, Сянган, Аоминь (Макао), Сінгапур. За макроекономічними показниками це об’єднання вже зараз значною мірою перевищує разом узяті Німеччину, Францію, Велику Британію та Італію.