Питання та завдання для узагальнювального контролю

1. Доведіть, що становище Китаю у системі міжнародних відносин після закінчення Першої світової війни не змінилось.

2. Назвіть особливості соціально-політичного становища у Китаї у 20–30‑ті рр. ХХ ст.

3. Дайте характеристику стосунків Гоміньдану та КПК протягом 20–30-х рр. ХХ ст.

4. Висвітліть китайсько-японські відносини у 20-ті – першій половині 30-х рр. ХХ ст.

5. Доведіть, що створення держави Маньчжоу-Го було актом агресії Японії проти Китаю.

6. Назвіть причини громадянської війни в Китаї у 1945–1949 рр.

7. Яку позицію стосовно Китаю займали у 1945–1949 рр. СРСР і США?

8. Чому у громадянській війні перемогли комуністичні сили?

9. Дайте характеристику китайсько-радянських стосунків у 40–50-х рр. ХХ ст.

10. Які зміни відбулися в народному господарстві Китаю у 1949–1955 рр.?

11. Дайте характеристику позиції Китаю щодо Корейської війни.

12. Визначте причини, які зумовили початок «великого стрибка».

13. Чому «великий стрибок» не дав очікуваного результату?

14. Назвіть причини погіршення стосунків між СРСР та КНР наприкінці 50-х – у 60-ті рр. ХХ ст.

5. Доведіть, що головною метою «Великої культурної революції» була боротьба Мао Цзедуна проти опозиції.

6. Дайте стислу характеристику подій періоду «культурної революції».

7. Визначте зміст та основні напрямки економічних реформ у 80-90-ті рр. ХХ ст. у Китаї.

8. Охарактеризуйте роль Ден Сяопіна у політичному житті КНР.

9. Визначте економічний та політичний зміст терміна «Великий Китай».

20. Що ви знаєте про стан китайсько-українських стосунків на сучасному етапі?

Тести

1. Політика «культурної революції» відповідала намірам:

а) побудувати соціалістичну систему освіти, подолати вплив старої ідеології та утвердити нову, марксистську ідеологію, створити соціалістичну культуру в КНР;

б) укріпити особисту владу «Великого стернового», яка дещо похитнулась після ХХ з’їзду КПРС, шляхом усунення політичних противників;

в) утвердити прогресивні культурні традиції та нові здобутки у сфері культури китайського народу;

г) використати радянський досвід державного будівництва та ідеологічної роботи.

2. «Чотири політичні принципи» Ден Сяопіна:

а) скасування пільг партійній номенклатурі, боротьба з інфляцією, керівництво КПК, марксизм-ленінізм та ідеї Мао Цзедуна;

б) соціалістичний шлях розвитку, диктатура пролетаріату, керівництво КПК, марксизм-ленінізм та ідеї Мао Цзедуна;

в) соціалістичний шлях розвитку, економічні реформи, омолодження кадрів, зростання чисельності КПК;

г) соціалістичний шлях розвитку, посилення ідеологічної роботи; економічні реформи, співробітництво з соціалістичними країнами.

2. Економічні реформи в Китаї почалися:

а) у 1958 р.; б) 1969 р.;

в) 1976 р.; г) 1978 р.

2. «Генеральна лінія» Мао Цзедуна – це курс:

а) на економічний і політичний розвиток Китаю помірними темпами;

б) форсовану побудову комунізму в Китаї;

в) зміцнення китайсько-радянського співробітництва;

г) побудову соціалізму, спираючись на свої сили.

2. Китайці, що проживають в еміграції (хуацяо) такі стосунки з Батьківщиною:

а) приїздять у Китай до родичів, для отримання освіти, для підтвердження китайського громадянства;

б) здійснюють туристичні поїздки, відвідують місця паломництва;

в) займаються благодійною діяльністю, споглядають за розвитком економічних реформ;

г) інвестують економічні реформи, допомагають у науково-технічній сфері, у створенні спеціальних економічних зон.

2. Наведеним періодам відповідає такий зміст радянсько-китайських відносин:

І ) 1949 – 1956 рр.;

ІІ) 1956 – 1961 рр.;

ІІІ) 1961 – 1989 рр.;

ІV) 1989 –1991 рр.

а) згортання економічних зв’язків, територіальні претензії, воєнні приготування, збройні інциденти;

б) підписання Договору про дружбу, союз та взаємну допомогу, розвиток економічних, політичних і культурних зв’язків, допомога Китаю з боку СРСР;

в) візит президента М. С. Горбачова в Китай, підписання Комюніке з урегулювання комплексу міждержавних питань, розширення культурних і спортивних зв’язків, економічне і торговельне співробітництво;

г) полеміка з теоретичних та політичних питань, зріст напруги у міждержавних стосунках.

2. Головні складники «комун» періоду Мао Цзедуна:

а) загальна воєнізація, система жорсткого контролю, загальне зрівняння, бідність;

б) методи соціалістичного змагання, боротьба за підвищення продуктивності праці, опора на машинно-тракторні станції;

в) поширення народних промислів, кооперування селян, створення на селі системи соціального захисту;

г) розподіл землі між селянами, підвищення цін на сільськогосподарські товари, стимулювання ринкових відносин.

2. Складники інтегрування держав АТР до «китайського спільного ринку»:

а) фінансові ресурси Тайваню, управлінський досвід і розгалужені зв’язки Гонконгу, збутова мережа та сфера послуг Сінгапуру, робоча сила, сировина, ринок збуту Китаю;

б) культурно-історичні традиції Японії, конфуціанські ідеї та робоча сила Китаю, зовнішньоекономічні зв’язки Республіки Корея;

в) робоча сила Китаю, досвід комуністичного режиму у В’єтнамі, ідеологія «Панча Шила»;

г) фінансові ресурси Тайваню; управлінський досвід і розгалужені зв’язки Гонконгу, економічний потенціал Макао.

9. «Три народні принципи» Сунь Ятсена:

а) націоналізм, союз із СРСР, підтримка селян і робітників;

б) націоналізм, народовладдя, народний добробут;

в) Союз із КПК, народовладдя, боротьба проти феодалізму та імперіалізму;

г) народний добробут, боротьба за об’єднання країни, націоналізм.

10. Курс «чотирьох модернізацій» в Китаї передбачав:

а) модернізацію будівництва, медицини, науково-технічну і освіти;

б) промислову, в сфері культури, військову і державного апарату;

в) промислову, сільскогосподарську, науково-технічну і військову;

г) сільського господарства, державного апарату, освіти.

10. Гоміньдан напередодні революції 1925-1927 рр. в Китаї – це:

а) профспілкова організація;

б) національно-демократична партія, створена Сунь Ятсеном;

в) таємна молодіжна організація;

г) монархічна партія, яка боролась за збереження династії Цін.

10. Наслідком Сінхайської революції стало:

а) повалення маньчжурської династії та проголошення республіки;

б) створення Маньчжоу-Го;

в) проголошення Китайської Народної Республіки;

г) створення китайської держави на о-ві Тайвань.

10. Спільна китайсько-португальська заява від 1987 р. передбачала відновлення суверенітету КНР над останнім португальським колоніальним володінням – Аоминем (Макао). Це відбулося:

а) 20. ХІІ – 1999 р.; б) 20. ХІІ – 1996 р.;

в) 20. ХІІ – 1993 р.; г) 20. ХІІ – 2000 р.

10. За китайсько-британською Спільною Декларацією 1984 р. була досягнута домовленість про повернення Гонконгу під суверенітет Китаю як особливий адміністративний район. Це відбулося:

а) у 1995 р. б) 1997 р.

в) 1999 р. г) 2000 р.

5. «Культурна революція» відбувалась у період:

а) 1965 – 1969 рр.; б) 1966 –1969 рр.

в) 1965 – 1976 рр. г) 1966 – 1976 рр.

5. Створення Китайської Республіки (Тайвань) проголошено:

а) у 1945 р. ; б) 1949 р.

в) 1953 р.; г) 1955 р.

5. Першим виступив проти авантюристичного курсу «великого стрибка» Мао Цзедуна:

а) Лю Шаоці; б) Пен Дехуей;

в) Чжоу Еньлай; г) Ден Сяопін.

5. Зі Сходу Китай омивають:

а) Жовте море, Східнокитайське море, Південнокитайське море;

б) Південнокитайське море, Бенгальська затока, Аравійське море;

в) Японське море, Жовте море, Східнокитайське море ;

г) Східнокитайське море, Жовте море, Аравійська затока.

5. Перший президент Китайської Республіки (Тайвань):

а) Лі Денхуей; б) Цзян Цзинго;

в) Чан Кайші; г) Лю Шаоці.

20. Кордони Китаю відповідають таким сторонам світу:

І) Росія, Монголія –

ІІ) Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Афганістан, Індія –

ІІІ) Індія, Непал, Бутан, М’янма, Лаос, В’єтнам –

ІV) Росія, КНДР, Жовте море, Східнокитайське море –

а) Північ; в) Південь;

б) Захід; г) Схід.