Самостійна робота

Етапи розвитку потреб. Закон зростання потреб. Механізм дії закону зростаючих потреб.

Безперервний економічний та духовний розвиток суспільства зумовлює кількісне та якісне зростання потреб, тобто зумовлює дію закону зростання потреб. Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхідні, суттєві зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до закону зростання потреб безперервний розвиток потреб стимулює появу нових потреб. Закон зростання потреб характеризує не просто зростання потреб, а зміну їх структури, що відбиває просування людини від біологічного до різнобічного багатого життя. У розвитку потреб можна виділити такі етапи:

• домінування біологічних потреб, тобто потреб, що зумовлені існуванням та розвитком людини як біологічної істоти;

• домінування фізіологічних потреб, тобто потреб у захищеності та безпеці;

• домінування соціальних потреб, тобто потреб, що зумовлені соціальною природою людини;

• домінування духовних потреб, тобто потреб у творчості, самовдосконаленні, самовираженні.

Динамічне зростання потреб і зміна їх структури пов’язані з високими темпами розвитку продуктивних сил. Розвиваючись, продуктивні сили вдосконалюють інтелектуальну силу людини. Постійний процес удосконалення людської особистості, людська фантазія, сучасні комунікації стимулюють перехід від масового виробництва до індивідуалізації потреб та засобів їхнього задоволення, від прагнення безперервного нарощування обсягів виробництва до розумного самообмеження, від речової структури споживання до переважання у споживанні послуг, розвитку потреб, пов’язаних з творчістю і самовдосконаленням.

Завдання

1. Опрацювати питання, рекомендовані для самостійного вивчення.

2. Дати письмову відповідь на запитання:

2.1 В чому суть закону зростання потреб?

2.2. Як видозмінюються потреби з розвитком суспільства?

3. Які чинники впливають на розвиток потреб?

4. . Як діє закон зростання потреб в ринкових умовах?

Методичні вказівки для студентів- заочників:

З теми № 2 визначено для контрольної роботи наступні питання:

4. Економічні потреби, їх роль у розвитку виробництва. Закон зростання потреб, механізм його дії.

Студенту необхідно розкрити суть потреб, їх види, показати механізм дії закону зростаючих потреб, розкрити протиріччя між зростаючими потребами та обмеженими можливостями їх задоволення.

5. Економічні інтереси, їх класифікація, взаємозв’язок з потребами.

Необхідно розкрити суть економічних інтересів, їх види, показати вплив інтересів на розвиток виробництва.

6. Корисність продукту, чинники її визначення. Гранична корисність. Закон спадної корисності.

Студенту необхідно дати визначення корисності, визначити чинники впливу на корисність, пояснити значення терміну “гранична корисність”, розкрити механізм дії закону спадної користності.

Семінарське заняття № 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні.

План

1. Матеріальне виробництво – основа життя людського суспільства. Продуктивні сили і виробничі вілносини.

2. Предмет дисципліни “Політична економія”, її місце в системі економічних знань. Методи дослідження соціально-економічних явищ.

3. Зародження і розвиток політичної економії, її напрями та школи.

4. Корисність продукту та її види. Закон спадної корисності. Чинники визначення корисності.

Методичні вказівки до семінарського заняття:

При підготовці до семінарського заняття студентам необхідно звернути увагу на те, що в основі розвитку людського суспільства лежить матеріальне виробництво. Адже для того, щоб жити, людина повинна мати матеріальні блага, які вона повинна виробити. В процесі створення благ людина взаємодіє з природою, видозмінює природу, пристосовує природу до задоволення своїх потреб. Така взаємодія означає процес праці, який включає такі моменти:

- праця людини;

- предмети праці;

- засоби праці.

Праця - це свідома, цілеспрямована діяльність людей, в процесі якої видозмінюється природа і досягається певна мета. В процесі еволюції економічної системи, зокрема переходу до автоматизованого виробництва, категорії "предмети праці" і "засоби праці" наповнюються новим змістом. Предметом праці стає інформація, а засобом - способи її зберігання і передачі. Процес праці є органічною єдністю трьох моментів, але вирішальна роль в ньому належить людині. Праця - це процес виробництва. Праця можлива при наявності продуктивних сил і виробничих відносин. Продуктивні сили в цій єдності є визначальними, складають речовий зміст виробництва, виробничі відносини виражають його суспільну форму. Розвиваючись більш динамічно, продуктивні сили поступово вступають в протиріччя з виробничими відносинами. Виробничі відносини менш активні, вони в рамках певного суспільного способу виробництва пристосовуються до рівня і характеру розвитку продуктивних сил, що знаходить своє вираження в еволюції форм власності. Предметом вивчення політекономії є вивчення економічних відносин в їх взаємодії з продуктивними силами. Кожна нова форма власності тимчасово і частково вирішує протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами.

Студенти повинні зрозуміти, що вся господарська діяльність людина направлена на створення благ, які задовольняють потреби людини. Блага мають різну корисність. Корисність - це ступінь задоволення, яке отримує людина від споживання певного блага. Це чисто суб’єктивне поняття, індивідуальне для кожної людини. Одне і теж благо з однаковою споживчою вартістю має різний ступінь корисності для різних споживачів. Купуючи ті чи інші блага, люди оцінюють ступінь їхньої корисності конкретно для себе. Оцінка ступеня корисності блага індивідом називається цінністю. Цінність має лише те благо, що є цінним в очах покупця, чиї суб’єктивні оцінки є основою для визначення виробленого блага як вартості. Люди оцінюють блага лише тому, що вони мають корисність. Цінність є функцією корисності і рушійним мотивом для споживача. Цінність благ залежить і від їхньої рідкості, тобто від кількості благ, які здатні задовольнити безмежні потреби споживача. Рідкість – це характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Наприклад, вода має більшу корисність для людини, ніж діаманти, але води достатньо, а діамантів мало. Тому діаманти, корисність яких менша для задоволення життєвих потреб, оцінюються людьми дорожче, ніж вода. Цінність блага вимірюється величиною граничної корисності. Гранична корисність – це додаткова корисність, яку отримає споживач від додаткової одиниці товару чи послуги. В міру задоволення потреб в тому чи іншому товарі корисність його для людини зменшується, вона його менше цінує і купуватиме за умови зниження ціни на цей товар. Чим більшу кількість блага споживає людина, тим меншу цінність має для неї кожна додаткова одиниця даного блага. В цьому суть закону спадної корисності. Ціна блага для споживача визначається граничною корисністю цього блага, тобто корисністю останнього екземпляра блага, що задовольняє найменш значущу потребу. При виборі найбільш корисних благ споживач враховує свої смаки і уподобання та свої можливості. Кращий вибір має задовольняти вимоги рівності вартості альтернативи і зростання корисності. Оптимальним буде таке рішення споживача, коли при обмежених можливостях споживач зуміє придбати такий набір благ і послуг, який принесе йому найбільше задоволення, враховуючи його смаки, уподобання, обмежені можливості.

При підготовці до семінарського заняття необхідно опрацювати матеріал посібника та літературу, що визначена в переліку.