Питання 5

Новим етапом інтернаціоналізації виробництва є економічна інтеграція.

Економічна інтеграція - це зближення національних економік, проведення узгодженої економічної політики. Між учасниками економічної інтеграції здійснюється більш глибокий поділ праці, утворюється єдиний спільний ринок. Матеріальною основою інтеграції є високий рівень усуспільнення виробництва.

Основні риси економічної інтеграції:

1) міждержавне регулювання економічних процесів;

2. усунення економічних і адміністративних бар’єрів, які перешкоджають вільному руху товарів, робочої сили, фінансових ресурсів;

3) зближення внутрішніх економічних умов в державах, які беруть участь в інтеграційних об’єднаннях.

Види інтеграційних об’єднань:

1) зона вільної торгівлі - зникають митні бар’єри у взаємній торгівлі;

2) митний союз - вільне переміщення товарів і послуг;

3) загальний ринок - ліквідовані бар’єри для переміщення товару, капіталу, робочої сили;

4) економічний союз - проводиться єдина економічна політика, створюється система міждержавного регулювання соціально-економічних процесів.

Основним наслідком економічної інтеграції є створення економічних організацій - інтеграційних об’єднань.

Найбільшого поширення інтеграційні процеси отримали в Західній Європі. Тут вперше був створений митний і економічний союз, а в березні 1957р. в Римі підписана угода про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), яке отримало назву Спільного ринку.

ЄЕС на сьогодні об’єднує 15 держав Західної Європи (ФРН, Великобританія, Італія, Іспанія, Данія, і ін.). В 2004р. до ЄЕС приєдналися ще 10 країн.

За часів свого існування ЄЕС здійснено такі заходи:

1) скасовані митні тарифи і кількісні обмеження на всі товари у взаємній торгівлі;

2) встановлено єдиний митний тариф і єдину торговельну політику проти “третіх країн”;

3) знято обмеження для вільного переміщення робочої сили, послуг і капіталу;

4) вироблено єдину політику в галузі сільського господарства і узгоджено загальну економічну політику;

5) скоординовано соціально-економічне законодавство країн-учасниць;

6) здійснюються спільні науково-технічні програми;

7) створено загальний бюджет;

8) створено наднаціональні адміністративні органи – Раду Міністрів, Європейський парламент, комісію Європейського товариства;

9) введено єдину колективну грошову одиницю – євро.

Регіональні інтеграційні об’єднання створені в інших регіонах, зокрема в Азії:

1) АСЕАН - асоціація країн Південно-Східної Азії (Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Філіпіни, В’єтнам);

2) СМАС - Спільний ринок Арабських країн (Єгипет, Іорданія, Ірак, Лівія, ОАЕ, Сомалі, Судан);

в Африці:

ОСАМ - Спільна афро-маврикійська організація (Нігерія, Руанда, Сенегал, Маврикій);

OMVS - організація з освоєння басейну р.Сенегал (Малі, Мавританія, Сенегал);

в Латинській Америці:

КАРИКОМ - Країни Карибського басейну (Гайана, Гренада, Домініка, Ямайка, Невіс);

SELA - Латиноамериканська економічна система (Аргентина, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Колумбія, Коста-Ріка і ін.). Крім вищезгаданих міжнародних економічних організацій є ще й товарні організації:

• ОПЕК- об’єднує країни-експортери нафти (Іран, Ірак, Кувейт…);

• Альянс виробників какао і бобів;

• Міжурядова рада країн-експортерів міді.

Провідні капіталістичні країни - США, Франція, Японія, Канада, Німеччина, Італія, Англія - створили “Велику сімку”. Створення міжнародних економічних організацій сприяє подальшому розвитку світового господарства, збереженню миру на планеті.