- •Хмельницький, 2005
- •Тематичний план
- •Питання контрольної роботи
- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 2. Економічні потреби суспільства і роль виробництва у їх задоволенні
- •Література
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 3. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства
- •Література
- •Самостійна робота
- •У скороченому вигляді ця формула має вираз
- •Завдання
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини
- •Література
- •Питання 1
- •Рiзниця мiж натуральним I товарним виробництвом
- •Еволюцiя товарного виробництва
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Різниця між золотими і паперовими грошима
- •Різниця між паперовими і кредитними грошима
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття №4. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
- •Тема 7. Загальні основи ринку
- •Література
- •Функції ринку:
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки. Підприємництво
- •Література
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 9. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття №7. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •Тема 10. Перехідна економіка та її закономірності
- •Література
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 11. Роль держави в ринковій економіці
- •Література
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття № 8. Роль держави в ринковій економіці.
- •Тема 12. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід
- •Література
- •Самостійна робота
- •Розширене відтворення
- •Завдання
- •Тема 13. Економічне зростання і його чинники
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття № 10. Економічне зростання і його чинники. План
- •Тема 14. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття № 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини.
- •Тема 15. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Питання 5
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
Питання 2
Суспільство може впливати на ступінь невідповідності між потребами і ресурсами, домагатися підвищення задоволення потреб з наявних ресурсів шляхом підвищення ефективності функціонування національної економіки. Ефективність економіки характеризує зв’язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів. Збільшення кількості товарів і послуг за даного обсягу залучених ресурсів означає підвищення ефективності. І навпаки, зменшення обсягу продукції, який одержують із даної величини залучених ресурсів, свідчить про зниження ефективності використання ресурсів. Тому нерідко кажуть, що аналітична економія — це наука про ефективність використання обмежених ресурсів.
Ефективне використання ресурсів передбачає:
а) повну зайнятість ресурсів,
б) повний обсяг виробництва.
Повна зайнятість означає використання всіх наявних ресурсів для виробництва. У суспільстві не повинно бути підприємств або капітального устаткування, що простоюють, землі, яка не обробляється, працівників, які вимушено залишаються без роботи. Зауважимо, що йдеться тільки про придатні для виробництва ресурси. У кожному суспільстві усталені практика і звичаї визначають, які ресурси є придатними для використання. Наприклад, законодавство і звичаї можуть передбачати, що працю дітей використовувати не слід; що для збереження родючості орні землі потрібно залишати під паром тощо.
Використання всіх наявних ресурсів недостатньо для ефективного функціонування економіки. Слід ще забезпечити повний обсяг виробництва. Повний обсяг виробництва означає, що ресурси використовують у такий спосіб, який дає змогу найповніше задовольнити потреби суспільства. Якщо економіка не досягає повного обсягу виробництва, то кажуть, що ресурси недовикористовуються. Повний обсяг виробництва потребує наявності двох видів ефективності — розподільної та виробничої.
Перед кожним суспільством стоїть проблема розподілу обмежених ресурсів між виробництвом найрізноманітніших продуктів. Скільки землі слід відвести під пшеницю, а скільки під пасовища? Скільки кваліфікованої робочої сили варто залучити у виробництво тракторів, телевізорів, а скільки в перукарні і т.п.? Розподільна ефективність означає, що ресурси залучаються до виробництва саме тих товарів і послуг, які найпотрібніші для суспільства. Повний обсяг виробництва передбачає досягнення виробничої ефективності, тобто використання найсучаснішої технології, яка забезпечує максимальну віддачу від залучених ресурсів. Інакше кажучи, товари й послуги виробляють із найнижчими витратами. Справді, пшеницю можна жати серпом, а землю копати лопатою, але чи можна при цьому забезпечити високу ефективність?
Оскільки ресурси рідкісні, економіка за повної зайнятості й повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів і послуг. Саме тому люди мають вибирати, які продукти виробляти, а від яких відмовитися. Отже, перед суспільством виникає проблема вибору, пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів. Для економічного вибору необхідно встановити:
-
які блага потрібно виробляти і в якій кількості;
-
які ресурси і технології використовувати;
-
кому дістануться вироблені блага.
При вирішенні питання вибору користуються принципом граничного аналізу. Граничний аналіз – це технічний прийом, який використовується при прийнятті рішень стосовно максимізації чистого виграшу від певної економічної дії. Рішення приймається таке, щоб віддача від виробництва додаткової одиниці блага була еквівалентною відносній вартості її виробництва.