Питання 3

Усвідомлення потреб і прагнення задовольнити їх зумовлюють мотивацію поведінки людей, спонукаючи їх до дії. Потреби набувають форми інтересів. Інтереси формуються тоді, коли задоволення потре­би усвідомлюється як конкретна мета діяльності людей — во­лодіння певним благом, максимізація прибутку, підтримання високих і стабільних темпів зростання національної економіки тощо. Економічні інтереси — це усвідомлені потреби, для задоволення яких люди вибирають певну економічну поведінку. Суб'єктами економічних інтересів є індивіди, домогосподарства, трудові колективи, фірми або групи фірм, люди, що проживають у певному регіоні, суспільство в цілому. Економічні інтереси поділяються на такі види:

- за суб’єктами: особисті, групові та національні (суспільні). Особисті економічні інтереси охоплюють потреби індивіда, що пов’язані з реалізацією приватної власності, трудовою діяльністю тощо. Кожен індивід є носієм різних економічних інтересів. По-перше, він є власником ресурсів — праці, землі, капіталу. По-друге, він належить до певного трудового колективу. По-третє, кожен індивід займає певне місце в суспільстві, тобто є представником певної його соціальної групи. Внаслідок цього відбувається взаємодія різних груп інтересів. Групові економічні інтереси — це однорідні приватні інтереси, носіями яких є певні групи людей, наприклад, споживачі, акціонери, трудові колективи, населення, що проживає в певному регіоні. Цей вид інтересів формують і виражають уповноважені відповідних груп — трудові спілки, союзи підприємців, спілки споживачів, політичні виборні особи. Національні економічні інтереси — це інтереси всіх резидентів країни загалом, що спрямовані на підтримання високих стабільних темпів економічного зростан­ня, високого рівня зайнятості, стабільних цін, збалансованості платіжного балан­су й т.д. Реалізація цього виду інтересів залежить від стану справ у світовій економіці. Інтереси класифікуються і за іншими ознаками:

• за об’єктами: майнові, фінансові, інтелектуальні та ін.;

• за часовою ознакою: поточні, перспективні;

• за важливістю: головні, другорядні;

• за ступенем усвідомлення: дійсні, уявні.

У національній економіці всі види інтересів переплітаються і взаємодіють. При цьому вони не лише не збігаються, а й суперечать одні одним. Важливу роль у погодженні інтересів відіграє держава. Віддаючи пе­ревагу у своїй економічній політиці певній групі чи групам інтересів, уряд може забезпечувати внутрішню узгодженість інтересів суспільства. Держава має у своєму розпорядженні різні засоби впливу на інтереси людей, зокрема, через ухва­лення відповідних законодавчих актів, різні адміністративні заходи (штрафи, за­борони, дозволи, ліцензії й т.д.) та економічні засоби (процентні ставки, номінальну заробітну плату та ін.).

У ринковій економіці особливе місце належить інтересам споживачів. Саме ці інтереси визначають, що виробляти, окреслюють орієнтири дій для вироб­ників. Для задоволення інтересів споживачів виробники змушені запроваджувати нові технології, знижувати витрати виробництва. Така поведінка виробників дає змогу задовольнити не лише інтереси споживачів, а й інтереси ви­робників і суспільства загалом. В умовах перехідної економіки України створюються передумови для зростан­ня інтересів споживачів та активізації економічних інтересів особи. Проте еко­номічний монополізм і невідпрацьованість законодавства нерідко дають змогу не­значній частині суспільства задовольняти свої економічні інтереси методами, що суперечать інтересам більшості. Прискорення економічних реформ усуває можливості збагачення окремих осіб за рахунок суспільства.

Взаємозв’язок потреб та інтересів проявляється в тому, що інтереси є формою вияву потреб, відображають рівень та динаміку задоволення потреб, спонукають до дії для задоволення потреб.