Питання 3

В процесі виробництва створюються життєві блага. Але суспільство не здатне виробити такий обсяг товарів і послуг, який воно хотіло б мати. Це пояснюється тим, що потреби безмежні, а ресурси кількісно обмежені. Виробництво не спроможне задовольнити всі матеріальні потреби суспільства. Суспільство може впливати на ступінь невідповідності між потребами і ресурсами, домагатися підвищення задоволення потреб з наявних ресурсів шляхом підвищення ефективності функціонування економіки. Ефективність економіки характеризує зв’язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва і кількістю товарів і послуг, отриманих в результаті використання цих ресурсів. Ефективне використання ресурсів передбачає повну зайнятість ресурсів і повний обсяг виробництва. Повна зайнятість означає використання всіх наявних ресурсів для виробництва. У суспільстві не повинно бути підприємств, які простоюють, землі, яка не обробляється, працівників, які вимушено залишаються без роботи. Повна зайнятість всіх придатних ресурсів забезпечить повний обсяг виробництва. Це означає, що ресурси використовуються в такий спосіб, який дає змогу найповніше задовольнити потреби суспільства. Поскільки ресурси рідкісні, перед суспільством постає проблема вибору, тобто проблема пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів. Для ілюстрації проблеми вибору припускають, що економіка функціонує за умов повної зайнятості і досягає повного обсягу виробництва, наявні ресурси і технології постійні, економіка виготовляє споживчі блага і блага виробничого призначення. За цих припущень постає альтернатива. Обмеженість ресурсів означає, що економіка здатна виробляти обмежений обсяг продукції: будь-яке збільшення виробництва одного продукту потребуватиме переміщення частини ресурсів із виробництва іншого. Суспільство не може одночасно досягати двох взаємопротилежних цілей. Якщо суспільство відмовляється від деякої кількості споживчих благ, то має додаткову кількість благ виробничого призначення. Повне використання обмежених ресурсів означає, що суспільство мусить вибирати між виробництвом споживчих благ і благ виробничого призначення. Суспільство повніше задовольняє щоденні потреби, але така поведінка суспільства недалекоглядна. Переміщення ресурсів завдасть удару по самому суспільству, оскільки запас його капітальних благ зменшиться, в результаті чого потенціал майбутнього виробництва знижуватиметься. В будь-який момент часу економіка за повної зайнятості і повного обсягу виробництва мусить жертвувати частиною одного продукту, щоб отримати більше іншого продукту. Обмеженість ресурсів не дає змоги одночасно збільшувати виробництво і споживчих благ і благ виробничого призначення. Для наочності варіанти виробництва двох альтернативних продуктів можна зобразити графічно у вигляді межі виробничих можливостей або кривої трансформації.

Альтернативні можливості виробництва споживчих благ та благ виробничого призначення

Альтернативи	Споживчі блага, тис. шт.	Блага виробничого призначення, млн. кг
А	15	0
В	14	1
С	12	2
D	9	3
E	5	4
F	0	5

Споживчі блага

Крива виробничих можливостей

По горизонталі відкладають кількість вироблених споживчих благ, по вертикалі – кількість капітальних благ (блага виробничого призначення). Кожна нанесена точка є графічним вираженням певного максимального обсягу виробництва обох благ. Крива виробничих можливостей зображає певну межу економіки за наявних ресурсів. Точки, що лежать на кривій виробничих можливостей і всі точки всередині кривої досяжні, а точки поза кривою виробничих можливостей за наявної кількості ресурсів і незмінної технології є недосяжними. Щоб збільшити обсяг виробництва, необхідно збільшити кількість ресурсів і використовувати досягнення науково-технічного прогресу. В реальному житті кількість використовуваних ресурсів збільшується завдяки використанню нових джерел ресурсів, появі нових машин і устаткування, нових матеріалів, удосконаленню способів виробництва благ кращої якості. Збільшенняя кількості ресурсів і технічний прогрес розширює виробничі можливості і створює умови для нарощування обсягів виробництва.