- •Хмельницький, 2005
- •Тематичний план
- •Питання контрольної роботи
- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 2. Економічні потреби суспільства і роль виробництва у їх задоволенні
- •Література
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 3. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства
- •Література
- •Самостійна робота
- •У скороченому вигляді ця формула має вираз
- •Завдання
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини
- •Література
- •Питання 1
- •Рiзниця мiж натуральним I товарним виробництвом
- •Еволюцiя товарного виробництва
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Різниця між золотими і паперовими грошима
- •Різниця між паперовими і кредитними грошима
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття №4. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
- •Тема 7. Загальні основи ринку
- •Література
- •Функції ринку:
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки. Підприємництво
- •Література
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 9. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття №7. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки
- •Тема 10. Перехідна економіка та її закономірності
- •Література
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Тема 11. Роль держави в ринковій економіці
- •Література
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття № 8. Роль держави в ринковій економіці.
- •Тема 12. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід
- •Література
- •Самостійна робота
- •Розширене відтворення
- •Завдання
- •Тема 13. Економічне зростання і його чинники
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття № 10. Економічне зростання і його чинники. План
- •Тема 14. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 3
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття № 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини.
- •Тема 15. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу
- •Література
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Питання 5
- •Самостійна робота
- •Завдання
- •Семінарське заняття 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
Питання 3
Економічне зростання здійснюється за рахунок інвестицій. Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті яких створюється прибуток або досягається соціальний ефект.
Такими цінностями є:
- грошові засоби;
- цільові банківські вклади;
- паї;
- цінні папери;
- рухоме і нерухоме майно;
- майнові права;
- ноу-хау;
- інтелектуальні цінності.
Інвестиції залежать від таких факторів як :
- очікувана норма прибутку;
- рівень процентної ставки,
- податкові ставки,
- технічний прогрес,
- сподівання,
- внутрішньополітичний клімат,
- міжнародне становище,
- динаміка населення,
- ситуація на фондовому ринку.
В економічному зростанні важливу роль відіграють іноземні інвестиції. Це довгострокові вклади капіталу зарубіжними власниками в об’єкти вітчизняної економіки. Вони бувають :
- прямі – це інвестиції в різні галузі вітчизняної економіки, що дають вкладнику право контролю над підприємством, у яке вкладено капітал;
- портфельні – це інвестиції в іноземні займи, акції і облігації іноземних підприємств.
Інвестиційну діяльність необхідно підтримувати на державному рівні. Держава повинна не тільки створити сприятливі умови для інвестиційної діяльності підприємців, а й взяти на себе функції безпосереднього інвестора. Збільшення інвестицій веде до збільшення обсягів виробництва. В кінцевому підсумку приріст національного доходу через певний час буде більшим, ніж приріст початкових інвестицій, тобто він стає помноженою величиною початкових інвестицій. В цьому суть мультиплікаційного ефекту. Мультиплікатор залежить від того, яку частку доходів суспільство витрачає на споживання: чим вища схильність до споживання, тим більший мультиплікатор, тим суттєвішим є економічне зростання. Щоб економічне зростання було постійним, необхідно стимулювати інвестиційний процес. Цю проблему вирішує акселератор. Ефект акселератора – це прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій, тобто інвестицій, що породжені зростанням реального ВВП. Акселератор як і мультиплікатор діє двояко: з одного боку, приріст споживчого попиту стимулює інвестиційні витрати, а з іншого – падіння темпів зростання попиту призводить до зменшення інвестицій.
Отже, економічне зростання неможливе без інвестицій, бо чим більші інвестиції, тим більший обсяг виробництва.
Самостійна робота
Неокейсіанські та неокласичні теорії економічного росту.
В економічній літературі є різні теорії економічного росту. Зокрема, представник неокейнсіанського напрямку А. Хансен створив інвестиційну теорію, згідно з якою нерівномірність капітальних вкладень у товарно-матеріальні запаси, основний капітал, будівництво житла, породжує циклічні коливання. Інвестиційна нерівномірність пояснюється тим, що якщо один з взаємозв’язаних факторів відхиляється від рівноважного стану, то інші фактори реагують на це не відразу. Поєднання відставання і випередження породжує явище “никання” – це механізм циклічного пристосування пропозиції до попиту. Хансен використовує поняття “автономні інвестиції” – це інвестиції, що не залежать від поточної господарської кон’юнктури. Їх головною причиною є науково-технічний прогрес. Автономні інвестиції запускають у хід механізм мультиплікатора – співвідношення доходу, отриманого від автономних інвестицій і величини цих інвестицій. Прирощення інвестицій викликає приріст доходу і не лише в одній галузі, а в інших, пов’язаних з нею галузях. В результаті загальне прирощення доходу може виявитися більшим, ніж первинне прирощення автономних інвестицій.
Протилежною за змістом є монетариська теорія.
Монетаристи на чолі з Фрідменом висунули ідею забезпечення стабільності економіки і довели, що циклічність економічного розвитку має грошову природу. Саме зростання грошової маси в обігу провокує інфляцію. Тому грошова сфера має бути основним об’єктом державного контролю. Фрідмен сформулював грошове правило збалансованої довгострокової монетарної політики, згідно з яким збільшення грошової маси має бути систематичним, стабільним, плановим процесом, незалежним від циклічних коливань. Фрідмен пропонував визначити оптимально необхідну кількість грошей, яка б не впливала на вартість і ціну. Таку кількість грошей можна визначити за допомогою рівняння обміну, відповідно до якого загальна ціна створеного в межах країни продукту дорівнює розмірам грошової маси, помноженої на швидкість обороту. Між динамікою грошової маси і динамікою національного продукту існує зв’язок, тому грошова емісія має бути орієнтованою на приріст валового національного продукту. Фрідмен пропонує підтримувати темп приросту грошової маси на рівні 3 - 5 % на рік.
Теорію раціональних очікувань створив Р. Лукас. Теорія раціональних очікувань заперечує політику державного регулювання економіки. На думку прихильників цієї теорії, економічні агенти, виходячи з знання закономірностей функціонування економіки, прогнозують її розвиток. Очікування від прогнозів будуть тоді раціональними, коли оптимальною є економічна поведінка суб’єкта.
В кінці XX ст. виникають теорії економічного зростання, що розкривають зв’язок між темпами розвитку економіки і економічною свободою. Економічна свобода передбачає недоторканність приватної власності, свободу вибору економічних дій. Економічна свобода обмежується з боку держави такими інструментами, як конфіскація приватної власності, створення нерівних змін умов господарської діяльності. Для забезпечення економічного зростання необхідне проведення урядом індустріальної політики, формування високоефективної структури виробництва за рахунок розвитку наукомістких галузей.