Завдання

1. Опрацювати питання, рекомендовані для самостійного вивчення.

2. Дати письмову відповідь на запитання:

1. В чому заслуга меркантелістів?

2. В чому суть вчення фізіократів?

3. Які проблеми економічного життя розв”язали представники класичної економічної школи?

4. Що нового в економічну науку внесли марксисти?

5. В чому суть вчення маржиналізму?

6. В чому суть вчення Маршалла?

7. До чого зводиться теорія макроекономічного аналізу Кейнса?

8. Що, на Вашу думку, можна взяти з кожного напрямку економічної теорії для стабілізації економіки України?

Методичні вказівки студентам заочного відділення.

З теми № 1 визначено для контрольної роботи наступні питання:

1. Економіка – основа життя людського суспільства. Економічна структура суспільства. Продуктивні сили і виробничі відносини.

Необхідно дати визначення економіки, показати її роль у житті суспільства, розкрити складові елементи економічної структури суспільства, пояснити значення термінів “продуктивні сили” і “виробничі відносини”.

2. Предмет дисципліни “Політична економія”. Економічні закони і категорії. Методи і функції політекономії.

Потрібно дати визначення предмета політичної економії, показати відмінність політекономії від економічної теорії, її роль в системі економічних знань, охарактеризувати методи, що використовуються при дослідженні економічних явищ.

3. Зародження і розвиток політекономії, її напрями і школи.

Необхідно розкрити суть основних економічних напрямків, зокрема:

• вчення меркантелістів;

• основні положення фізіократів;

• вчення класиків;

• суть марксизму;

• вчення Кейнса;

• основні положення теорії граничної корисності;

• суть положень представників неоконсервативного і інституціонально-соціального напрямків.

Тема 2. Економічні потреби суспільства і роль виробництва у їх задоволенні

Методична мета: студенти повинні знати суть економічних потреб; їх структуру; класифікацію економічних потреб; етапи розвитку потреб; вміти визначати роль економічних потреб у розвитку виробництва; пояснювати дію закону зростання потреб.

План

1. Економічні потреби, їх суть і роль у розвитку виробництва.

2. Класифікація економічних потреб. Безмежність потреб.

2. Економічні інтереси, їх взаємозв’язок з потребами.

Література

1. Економічна теорія: Політекономія / За ред. Базилевича В.Д. – К.: Знання – Прес, 2001.

2. Основи економічної теорії / За ред. Чухна А.А. – К.: Вища школа, 2001.

Питання 1

Побудувати ефективну економіку можна лише, орієнтуючись на задоволення потреб та інтересів суб’єктів економічної системи. Потреба – це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, нації, суспільства в цілому. Засобом задоволення потреб є блага. Розрізняють такі види благ:

- неуречевлені – це здоров’я, спілкування, знання;

- уречевлені - це дари природи і продукти праці;

- неекономічні – це необмежені блага, їхні обсяги перевищують наявні людські потреби;

- економічні – це обмежені блага, обсяги яких менші за існуючі потреби;

- споживчі – це товари і послуги, які призначені для задоволення людських потреб;

- виробничі – це товари і послуги, призначені для виробництва споживчих благ;

- матеріальні – це товари і послуги матеріального виробництва;

- нематеріальні – це блага, які створюються в сфері нематеріального виробництва;

- теперішні – це блага, які перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб’єктів;

- майбутні – це товари і послуги, якими економічні суб’єкти можуть скористатися в майбутньому.

Потреби мають мінливий, динамічний характер. Вони впливають на розвиток виробництва. Вплив потреб на розвиток виробництва полягає в тому, що задоволення потреб характеризує природну спрямованість виробництва в будь-якому суспільстві. Потреби стимулюють розвиток виробництва. Саме поява нових потреб приводить до появи нових галузей, будівництва нових підприємств, реконструкції існуючих підприємств. Рівень розвитку потреб, різноманітність потреб у структурі людських цінностей характеризують рівень розвитку суспільства в цілому. Прагнення задовольнити потреби є спонукальним мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва економічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик. Але виробництво і потреби перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Механізм взаємодії потреб та виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення виробництва.