Завдання

1. Опрацювати питання, рекомендовані для самостійного вивчення.

2. Дати письмову відповідь на запитання:

2.1. В чому суть інвестиційної теорії економічного зростання?

2.2. Як, на Вашу думку, можна використати інвестиційну теорію економічного зростання в Україні?

2.3. Як вплине на економічне зростання в Україні використання монетариської теорії?

Методичні вказівки для студентів-заочників:

З теми № 13 для контрольної роботи визначені такі питання:

45. Економічне зростання як мета економічної системи. Механізм економічного зростання, типи зростання.

Студенту необхідно визначити суть економічного зростання, довести, що економічне зростання є економічною метою кожної країни, з'ясувати критерії зростання, його основні фактори, зокрема, екстенсивні та інтенсивні, охарактеризувати типи зростання.

46. Неокейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання. Ефекти мультиплікації та акселерації.

Студенту необхідно розкрити суть теорій економічного зростання, з'ясувати вплив інвестицій на зростання. Чим більші інвестиції, тим більший обсяг виробництва. В цьому суть мультиплікаційного ефекту. Щоб зростання було постійним, необхідно стимулювати інвестиційний процес. Цю проблему вирішує акселератор.

47. Інвестиції та економічне зростання. Вплив науково-технічного прогресу на економічне зростання.

Студенту необхідно дати визначення інвестицій, показати фактори, які впливають на інвестиції, розкрити ефект мультиплікатора та акселератора, з'ясувати вплив науково-технічного прогресу на економічне зростання. Доцільно використати Закон України "Про інвестиційну діяльність", матеріали періодичної преси про досягнення науки і техніки, які свідчать про економічне зростання.

48. Економічні цикли, їх суть, види. Теорії економічних циклів.

Студенту необхідно дати визначення поняття "економічна рівновага" як вихідного стану економічної динаміки, визначити суть економічного циклу, розкрити основні ознаки фаз циклу: кризи, депресії, пожвавлення, піднесення, привести приклади антициклічних заходів економічної політики держави. Доцільно використати статистичні дані, які характеризують економічну ситуацію в Україні.

49. Довгі хвилі в економіці. Особливості сучасного циклічного розвитку.

Студенту потрібно охарактеризувати довгі хвилі в економіці, визначити їх суть та основні закономірності, довести, що основним наслідком довгих циклів є зміна технологічного способу виробництва, розкрити особливості циклічного розвитку економіки на сучасному етапі.

Семінарське заняття № 10. Економічне зростання і його чинники. План

1. Економічне зростання як мета економічної системи, його механізм.

2. Основні чинники економічного зростання, його типи.

3. Економічні цикли: суть, види. Економічні кризи. Етапи дослідження природи економічних циклів.

Студенти з'ясовують суть економічного зростання, визначають критерії економічного зростання, фактори, які впливають на економічне зростання, характеризують типи зростання. Основною умовою економічного зростання є інвестиції. Чим більші інвестиції, тим більший обсяг виробництва. Але економіка розвивається не лише по висхідній лінії, але й по нисхідній, тобто циклічно. Циклічність – це загальна закономірність економічного розвитку.

Економічний цикл – розвиток економіки від початку однієї кризи до початку наступної кризи. Цикл включає в себе 4 фази (на графіку).

Фази економічного циклу в їхній послідовності та взаємозв’язку.

Студенти характеризують кожну фазу циклу, зокрема встановлюють, що криза є найскладнішою і найсуперечливішою фазою економічного циклу. Криза – це рецесія, падіння. Вона характеризується такими ознаками:

• порушення макроекономічної рівноваги;

• перевиробництво з наступним падінням обсягів виробництва;

• нагромадження товарної маси в оптовій торгівлі;

• падіння товарних цін;

• зростання безробіття;

• падіння рівня реальної заробітної плати, прибутків, життєвого рівня населення;

• зниження платоспроможного попиту населення;

• порушення грошово-кредитних зв’язків;

• знецінення основного капіталу;

• наростання системи взаємних неплатежів;

• зростання рівня відсотка, падіння курсу акцій;

• нестача грошової маси, високі темпи інфляції;

• масове банкрутство підприємств;

• зростання соціальної напруженості в суспільстві.

Є два види кризи:

• криза недовиробництва – це такий стан економіки, який характеризується падінням обсягів виробництва;

• криза перевиробництва – це такий стан економіки, який характеризується затоварюванням виробництва.

Депресія (застій, стагнація) – це післяшокова ситуація. Вона характеризується:

• припиненням спаду виробництва;

• призупиненням падіння цін, вгамуванням інфляційних процесів;

• масовим безробіттям;

• нежвавим рухом капіталу, відсутністю нових інвестицій;

• високою нормою відсотка;

• низькою заробітною платою;

• стабілізацією і поступовим зменшенням товарних запасів.

В умовах депресії поступово наростають позитивні тенденції: відновлюються господарські зв’язки, зменшуюються товарні запаси. Розпочинається фаза пожвавлення.

Пожвавлення – найбільш сприятлива фаза. Економіка вперше досягає передкризового рівня. Пожвавлення характеризується такими ознаками:

• початок оновлення основного капіталу;

• модернізація виробництва;

• підвищення цін на товари;

• зростання прибутків, заробітної плати;

• скорочення безробіття;

• підвищення рівня виробництва;

• зростання позичкового відсотка.

Піднесення (економічний бум) - це такий стан економіки, коли економіка досягає найвищої точки (піку).

Характерні риси:

• перевищення передкризового рівня виробництва;

• значне підвищення цін;

• скорочення безробіття;

• масове оновлення основного капіталу;

• нарощування обсягів виробництва;

• зростання прибутків;

• повна зайнятість;

• зростання пропозиції вільного грошового капіталу, розширення попиту на кредит.

Все це призводить до перегріву капіталу, створення умов для майбутнього падіння.

Необхідно звернути увагу студентів на те, що цикли за тривалістю бувають:

1. малі – це цикли тривалістю 3 - 4 роки;

2. середні – це цикли, які тривають 7 - 10 років;

3. довгі (великі) – це цикли, які тривають 50 і більше років.

Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються в сфері грошових відносин. Їх ще називають грошовими циклами. За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту. Наслідками малих криз є кредитна заборгованість підприємств, інфляція, збільшення масштабів фіктивного капіталу, зростання банківського відсотка. Конкретними формами вияву є кризи платіжних засобів, позичкового капіталу.

Середні цикли мають матеріальною основою фізичне оновлення основних засобів виробництва, і зокрема, їх активної частини – знарядь праці. Середні цикли ще називають базисними. Це цикли відтворювального процесу, вони відображають циклічність розвитку не лише виробництва, але й обміну, розподілу і споживання.

Теорія довгих циклів викладена М. Кондратьєвим у працях “До питання про поняття економічної статистики, динаміки і кон’юнктури”, “Великі цикли економічної кон’юнктури”. Кондратьєв науково обгрунтував матеріальну основу довгих циклів. Довготривалі цикли зумовлені внутрішніми чинниками економічного зростання. Вони безпосередньо пов’язані з циклічністю в розвитку виробничих сил суспільства. Матеріальною основою довгих циклів є структурне оновлення технологічного способу виробництва, яке здійснюється двома шляхами:

еволюційно, коли поліпшуються і вдосконалюються існуючі технології та революційно, коли відбуваються якісні зміни в матеріалізації наукових знань.

Довгий цикл має таку структуру:

- нисхідна фаза – період зміни базисних технологій і технологічних структур виробничої системи суспільства;

- висхідна фаза – період тривалого піднесення економічного та науково-технічного розвитку суспільства. Кондратьєв обгрунтував інвестиційну теорію довгих хвиль, побудував односекторну модель економічного росту. Ця модель припускає нерівномірність науково-технічного прогресу.