Тема 13. Економічне зростання і його чинники

Методична мета: студенти повинні знати суть та основні типи економічного зростання, теорії економічного росту, вміти пояснювати взаємозв’язок інвестицій та економічного зростання, ефекти мультиплікації та акселерації.

План

1. Економічне зростання як мета економічної системи.

2. Основні типи економічного зростання.

3. Інвестиції та економічне зростання.

Література

1. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1995.

2. Історія економічних вчень: Підручник / За ред. Корнійчук Л.Я. – К.: КНЕУ, 2000.

3. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект / За ред. Климка Г.Н., Нестеренка В.П. – К.: Вища школа, 1998.

4. Основи економічної теорії: в 2-х книгах / За ред. Ніколенка Ю.В. – К.: Либідь, 1998.

Питання 1

Економічне зростання – це збільшення кількості товарів і послуг, які продукує національна економіка. Економічне зростання означає регулярне розширення масштабів діяльності економічної системи, яке виявляється у збільшенні виробленого продукту. Економічне зростання є важливою економічною метою кожної країни. Збільшення обсягу продукції в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня життя в країні. Економіка, що зростає, спроможна повніше задовольняти потреби людей і ефективніше розв’язувати соціально-економічні проблеми. Збільшення зарплати у ході економічного зростання створює можливості отримувати додаткові матеріальні блага і послуги. Економічне зростання дає змогу боротися з бідністю, створює можливості для скорочення робочого часу і збільшення часу відпочинку й дозвілля, полегшує розв’язання проблеми обмеженості ресурсів, дає змогу нації зберігати державну незалежність.

Критерії економічного зростання:

- відсутність дефіциту товарів і послуг;

- спроможність механізму державного регулювання усувати негативні соціальні наслідки, що є результатом спаду виробництва;

- необхідність впровадження нових прогресивних технологій і техніки зумовлює попит на інновації, що призводить до суттєвої структурної перебудови економіки;

- спрямування інноваційної активності на соціальну орієнтацію виробництва.

Економічне зростання вимірюється річними темпами зростання за формулою:

Т= (V₁- V₀) / V₀ х 100%

Економічне зростання характеризується такими показниками, як:

- збільшення реального ВВП в абсолютних вимірниках за певний проміжок часу,

- збільшення реального ВВП в розрахунку на душу населення,

- збільшення реального ВВП в розрахунку на одного працюючого.

Отже, темпи економічного зростання визначають динаміку економічного розвитку країни, її авторитет та історичні перспективи. При розгляді економічного зростання головною є проблема кількісного та якісного розвитку виробництва та поліпшення його структури.

Питання 2

Динаміка економічного зростання визначається певними факторами, які умовно можна поділити на дві групи:

• екстенсивні фактори: збільшення чисельності зайнятих, збільшення фізичного обсягу капіталу;

• інтенсивні фактори: технологічний прогрес, рівень освіти та професійної підготовки кадрів, економія за рахунок зростання масштабів виробництва, покращення розподілу ресурсів, законодавчі фактори.

Під дією цих факторів відбувається екстенсивне та інтенсивне економічне зростання. Екстенсивне зростання – це розширення виробництва на основі кількісного збільшення його функціонуючих факторів, тобто розширення виробництва за рахунок збільшення кількості засобів праці, предметів праці і робочої сили тієї самої кваліфікації при незмінних економічних відносинах. Інтенсивне зростання - це розширення виробництва на основі якісного поліпшення його функціонуючих факторів при вдосконаленні економічних відносин виробництва. Таке зростання досягається за рахунок поліпшення кваліфікації працівників, раціонального використання виробничого потенціалу.

При цьому зростає продуктивність праці. Основними джерелами інтенсивного зростання є оновлення засобів виробництва, зниження затрат праці, науково-технічний прогрес. Економічне зростання залежить від пропорцій суспільного відтворення, зокрема, від співвідношення між виробництвом, нагромадженням і споживанням. Це співвідношення повинно бути таким, що максимізує кінцевий продукт, який визначає розміри економічного зростання. Конкретними шляхами досягнення такого співвідношення є зниження ресурсомісткості виробництва, перехід до інноваційної політики, поліпшення пропорцій між підприємствами, що виробляють предмети споживання і засоби виробництва на користь збільшення кінцевого продукту. Економічне зростання залежить від норми нагромадження.

Нормою нагромадження називається частка виробничого та невиробничого нагромадження у ВНП та національному доході.

Нагромадження є виробниче – використання частини національного доходу на реконструкцію діючих і будівництво нових підприємств матеріальної сфери, оновлення основних виробничих фондів; невиробниче – використання частини національного доходу на реконструкцію діючих і будівництво нових підприємств соціальної сфери. Нагромадження має такі протиріччя:

З однієї сторони, збільшення фонду нагромадження веде до підвищення органічної будови виробництва. Чим більша органічна будова виробництва, тим виробництво технічно краще оснащене. З іншої сторони, підвищення органічної будови виробництва веде до появи безробіття. В умовах ринкової економіки об’єктивна необхідність нагромадження випливає з необхідності зростання життєвого рівня населення. Але досягнення цього наштовхується на кожному етапі розвитку суспільства на недостатній обсяг і якість національного багатства. Існування цієї суперечності пов’язане з постійним зростанням потреб населення, необхідністю забезпечення раціональних норм споживання, новими вимогами підвищення рівня життя, що випливають із науково-технічного прогресу.