§ 1. Сфера застосування Закону

Закон про Земельний Кадастр визначає підстави для ведення земельного кадастру (далі кадастр), мету ведення кадастру, порядок реєстрації кадастрових одиниць, склад кадастрових даних, процедуру їх обробки, порядок фінансування ведення кадастру.

- кадастр є загальнонаціональним реєстром.

- Положення Закону про Адміністративну Процедуру поширюються на адміністративні процедури, зазначені в цьому Законі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

§ 1-1. Мета ведення кадастру

Метою ведення кадастру є реєстрація інформації, що має міститись в кадастрі, яка відображає вартість землі, природній стан земель та умови землекористування, а також забезпечення достовірності такої інформації з метою її збереження та доступності для громадськості. Кадастрові дані мають бути основою для створення та розвитку інформаційних систем, що містять просторові дані.

§ 2. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) "земельний кадастр" ( "Кадастр") - база даних, яка складається з земельного реєстру, кадастрових карт та кадастрового архіву;

2) "земельний реєстр" - база даних стосовно кадастрової одиниці, які зареєстровані та збережені;

3) "кадастрові карти" (далі - карти) - карти в кадастрі для графічного відображення інформації, наявної в реєстрі (межі, розташування об'єктів, що є підставою для обмежень та заборон, дані про якість (боніфікацію) земель і т.д.). Кадастрові карти (§ 11), карти обмежень та заборон (§ 12) та карти якості (боніфікації) та оцінки земель (§ 14) - є картами;

4) "кадастрова територія" - адміністративна одиниця або її частина, яка визначається з урахуванням меж компетенції місцевої влади;

5) "кадастровий район" - частина кадастрової території, яка використовується при веденні кадастру, що визначається з урахуванням існуючих меж населених пунктів;

6) "кадастровий номер" - цифровий код, який використовується для ідентифікації кадастрових одиниць та співвіднесення їх з даними інших реєстрів;

7) "кадастрова одиниця" – земельна ділянка, зареєстрована в кадастрі під окремим кадастровим номером;

8) "земельна ділянка" ( "земельна одиниця") - делімітіована (з визначеними межами) частина землі або води;

9) "цільове призначення кадастрової одиниці"- дозволені законодавством способи використання кадастрової одиниці, які визначаються відповідно до законодавчо встановленої процедури;

9¹) "межова точка" – умовна точка на зовнішній межі земельної одиниці, яка має координати, що визначаються відповідно до процедури, встановленої законодавством, місцезнаходження якої на місцевості може бути визначене при потребі;

10) "межовий знак" – фізичний об'єкт, що позначає умовну межову точку;

11) "вид землекористування" – спосіб використання умовної кадастрової одиниці в залежності від її економічних та / або природних характеристик;

12) "посвідчений документ про транзакцію" - документ, який посвідчує, що відбувся правочин, внаслідок якого стався перехід права власності на нерухоме/рухоме майно або його частини;

13) "карти, на основі яких складаються кадастрові карти" - карти, що містять топографічну інформацію, які використовуються в якості основи для кадастрових карт, але не є частиною кадастру.