Глава 4

Прикінцеві положення

§ 20. Ведення кадастру в ході земельної реформи

(1) Муніципалітети міст та сіл повинні надати кадастровому реєстратору дані стосовно використання землі, що перебуває в державній власності, яка знаходиться в межах їх адміністративних границь, з метою занесення їх в кадастр.

(2) Базова карта Естонії, ортофотокарти та існуючі плани населених пунктів в масштабі 1:2000 та інші відповідні плани і карти можуть бути використані в якості основи для кадастрової карти в ході земельної реформи. Порядок використання зазначених карт, планів і ортофотокарт, та плата за їх використання визначається Міністром з охорони навколишнього середовища.

(4) У ході земельної реформи формування кадастрових одиниць для повернення незаконно експропрійованной землі або для приватизації землі повинні проводитися особою, що має відповідну ліцензію. У випадках, передбачених у підпунктах (5) та (5-1) цього розділу, кадастрові одиниці також можуть бути створені уповноваженими представниками місцевих урядів. Відповідне розпорядження дається губернатором або його уповноваженим представником в тому випадку, якщо незаконно експропрійовані землі повинні бути повернуті за рахунок держави, або органом приватизації, якщо землю, що підлягає поверненню, було приватизовано; за згодою сторін, замість приватизованої землі, що підлягає поверненню, особі, що претендує на повернення незаконно експроприйованої землі, може бути надано іншу землю. Після повернення незаконно експропрійованої землі та приватизації землі з правом переважної купівлі, кадастрова одиниця реєструється на підставі письмової заяви уповноваженого представника сільського або міського муніципального управління; у випадках приватизації землі кадастрова одиниця реєструється на підставі письмової заяви з боку органу приватизації або особ, уповноваженої нею.

5) Після повернення незаконно експропрійованной землі, приватизації, передачі в муніципальну власність або збереження землі в державній власності, файли таких кадастрових одиниць можуть формуватись за наявними документами, без проведення кадастрової зйомки.

Після приватизації з правом переважної купівлі можуть бути використані вже існуючі плани та карти, якщо вони відповідають вимогам, встановленим Урядом Республіки.

Якщо файли кадастрових одиниць, які були сформовані за наявними документами (плани земельних ділянок, дані аерофорозйомки, космічної зйомки, і т.д.) без кадастрової зйомки, про це зазначається в кадастровому записі та, в разі необхідності, схвалюється місцевими органами влади.

Кадастровий реєстратор повинен надати для цього місцевим органам влади відповідні дані.

Після повернення незаконно експропрійованной землі або приватизації землі, місцеві органи влади повинні визначити межі та площу кадастрової одиниці без кадастрової зйомки, а уповноважені представники органів місцевої влади – вказати ці межі заявнику, а в випадках, передбачених законом - підготувати межовий звіт.

При збереженні землі в державній власності, план кадастрової одиниці повинен бути підготовлений заявником або його уповноваженим представником.

Якщо землі під лісами, водоймами, під автомобільними та залізними дорогами залишаються в державній власності, межовий звіт не готується.

При передачі земель в державну власність план кадастрової одиниці готується заявником.

(5-1) Якщо межі кадастрової одиниці, яка використовується особою, змінюються, або її межі визначаються у відповідності з підрозділами 7 (5), 9 (9), 10 (3) або 221 (6) Закону про Земельну реформу , уповноважений представник органу місцевої влади, земельний інспектор або особа з відповідною ліцензією повинен підготувати межовий звіт, який має бути підписаний заявником та власниками суміжних кадастрових одиниць.

Підписи власників суміжних кадастрових одиниць мають бути завірені особою, яка складає межовий звіт. Орган місцевої влади повідомляє заявника та власників суміжних кадастрових одиниць про час та місце складання межового звіту.

Межа, межові точки, їх розташування на місцевості з прив'язкою до постійних об'єктів мають бути описані в межовому звіті. Заявник повинен додати до межового звіту перелік споруд, розташованих на кадастровій одиниці, разом з письмовим підтвердженням, що усі споруди, розташовані на кадастровій одиниці, належать заявнику, або надати договір про суперфіцій.

Якщо заявник надає неправильну інформацію щодо споруд або права власності на них, на нього покладаються витрати, пов'язані з внесенням необхідних виправлень.

Межовий звіт оплачується особою, на вимогу якої він складений, якщо немає іншої домовленості. У тих випадках, коли вимога підготувати доповідь кордону випливає з закону, витрати на підготовку межового звіту покладаються на власника кадастрової одиниці; в інших випадках межовий звіт готується за рахунок особи, яка його замовила, якщо немає іншої домовленості.

Якщо особа, яка замовила підготовку межового звіту, не з'явилася на його с кладання або відмовляється його підписати, кадастрова одиниця вважається сформується у межах, визначених місцевими органами влади.

(5-2) Якщо кадастрова одиниця, яка повинна бути сформована, межує з землями, з яких ще не сформовано кадастрові одиниці, суміжним землевласником вважається орган, в компетенції якого є повернення незаконно експропрійованої землі або її приватизація, а в разі відсутності такого органу - орган місцевої влади.

(5-3) Зовнішні межі садових або дачних товариств повинні бути прив'язані до національної чи місцевої геодезичної мережі. Кадастрові одиниці повинні бути зареєстровані у відповідності з кадастровими планами, затвердженими цими товариствами. Межовий звіт складається на прохання заявника, або власника суміжної кадастрової одиниці у відповідності до підпункту (5-1) цього розділу.

(5-4) Обстеження кадастрової одиниці повинно базуватись на наявних даних файлу цієї кадастрової одиниці, що зазначені у підрозділі (5) цього розділу, та на даних межового звіту, зазначеного в пункті (5-1) цього розділу. Якщо в ході обстеження кадастрової одиниці стає очевидним, що дані фійлу кадастрової одиниці та межового звііту не співпадають, кадастрова одиниця повинна бути сформована на підставі даних межового звіту.

(5-5) Формування кадастрових одиниць на підставі наявних даних повинно проводитися у відповідності до процедури, встановленої Урядом Республіки. Така процедура повинна бути встановлена Урядом Республіки протягом трьох тижнів після набуття чинності цим Законом. При реєстрації таких кадастрових одиниць в земельний кадастр та земельний реєстр, робиться запис про те, що "Кадастрова одиниця сформована на основі плану[без кадастрового огляду]".

(6) Після повернення незаконно експропрійованої землі або занесення державних і муніципальних земель в кадастр, цільове призначення та типи землекористування повинні бути визначені на основі карт і планів, зазначених у підрозділі (2) цього розділу і, в разі необхідності, виправлені у відповідності до фактичних змін, що відбулися.

(7) У випадку відсутності планів, зазначених у підрозділі 18 (2) цього Закону, для вирішення питання про повернення незаконно експропрійованої землі, або приватизації землі з правом переважної купівлі застосовується попереднє цільове призначення кадастрової одиниці чи її частин.

(8) Місцезнаходження охоронюваних меж, які є підставою для обмежень та заборон, повинні бути нанесені на плани кадастрових одиниць, зазначених у підрозділі (5) цієї статті.

(9) Дії, передбачені у підрозділі (1) цього розділу, фінансуються з державного бюджету.

(10) Після розмежування кадастрових одиниць, які знаходяться у державній власності, сформовані на підставі наявних даних та розташованих на територіях з низькою щільністю меж, кадастрове обстеження має провдитись тільки у випадку виділення нових кадастрових одиниць з вже існуючих.

(11) Замість плану кадастрової одиниці, сформованої на підставі наявних даних, кадастровий реєстратор має право направити земельному реєстратору витяг з кадастрової карти, завірений печаткою та підписом кадастрового реєстратора. Витяг повинен містити інформацію, аналогічну тій, що міститься в кадастровій карті.

(12) Якщо після реєстрації в кадастрі кадастрової одиниці, сформованої на підставі кадастрової зйомки, стає очевидним, що межі суміжної кадастрової одиниці, яка була сформована та зареєстрована в кадастрі на підставі наявних даних без кадастрового огляду, не збігаються даними кадастрової карти, або навпаки, кадастровий реєстратор повинен визначити розмір допустимої похибки у відповідності з картою, на підставі якої було складено кадастрову карту, але помилка не повинна бути більше, ніж 50 метрів при порівнянні даних карти, на підставі якої було складено кадастрову карту, та даних геодезичної мережі; при цьому розташування встановлекних межових знаків не повинно змінюватись.

(13) Якщо після реєстрації в кадастрі кадастрової одиниці, сформованої на підставі кадастрової зйомки, стає очевидним, що межі суміжної кадастрової одиниці, яка була сформована на підставі наявних даних та зареєстрована в кадастрі, не збігаються на місцевості, або навпаки, і якщо буде встановлено, що помилку було зроблено при визначенні меж кадастрової одиниці, сформовані на підставі наявних даних, то кадастрова одиниця повинна бути сформована на підставі даних кадастрової зйомки.

Зміна кордонів кадастрової одиниці, сформованої на підставі наявних даних, повинна відбуватись на підставі даних кадастрового обстеження, даних кадастрової карти; існуючі кадастрові плані не повинні змінюватись, а витяг з кадастрового плану, затверджений кадастровим реєстратором, з цього часу є офіційним документом, що підтверджує розташування меж кадастрової одиниці.

(14) Кордони кадастрової одиниці, сформованої на підставі наявних даних, повинні бути позначені в натурі межовими знаками, а межа, визначена межовими знаками в натурі, повинна бути відновлена під час кадастрової зйомки на підставі кадастрового плану або межового звіту.

Після демаркації меж кадастрової одиниці, сформованої на підставі наявних даних, у відповідності з витягом з кадастрової карти, завіреного кадастровим реєстратором, або після відновлення меж, позначених межовими знаками в натурі, має бути прийнята до уваги похибка, передбачена у підрозділі (12) цього розділу.

§ 20-1. Посвідчений документ про транзакцію

(1) Нотаріус зобов'язаний надати посвідчений документ про транзакцію кадастровому реєстратору протягом десяти днів з дня посвідчення ним угоди про транзакцію споруди або її частини.

(2) Посвідчений документ про транзакцію повинен містити наступну інформацію:

1) номер в реєстрі нотаріальних дій;

2) вид угоди (купівля-продаж, обмін, дарування або ін.);

3) місце розташування об'єкта угоди;

4) тип об'єкта угоди (споруда, частка споруди);

5) частка у власності на об'єкт угоди;

6) район об'єкт угоди;

7) перелік спору та спосіб їх використання;

8) інформація, що стосується наявності обтяжень та заборон;

9) дата набуття угодою чинності;

10) ціна угоди або, за відсутності такої, вартість угоди;

11) інформація, що стосується сторін угоди (тип особи, число сторін угоди).

(3) Якщо дані, зазначені в підрозділі (2) цього розділу, відсутні в посвідченому нотаріусом документі про транзакцію, або якщо ці дані містять помилки, кадастровий реєстратор має право запитати відсутні дані або прохати нотаріуса про коригування даних.

(4) формат посвідченого документу про транзакцію, зазначений в цьому розділі, процедура його підготовки та подання встановлюються Міністром Юстиції.