Традиційні визначення в сфері кадастрових систем (Визначення Хенссена):

Кадастр - це системно впорядкований опис публічних даних, що стосуються власності всередині району (округу) країни, засновані на знімках їх меж. Такі ділянки впорядковано ідентифікуються шляхом присвоєння кожній унікального імені чи номеру.Загальний вигляд таких ділянок, що знаходяться в чиїй небудь власності та ідентифікація номера ділянок зазвичай показані на великомасштабних картах, які разом з журналами реєстрації вказують для кожної окремої ділянки її тип, вид, ціну і права володіння, тобто ми знаходимо відповідь на запитання «де ?» та «як багато? »

Земельна реєстрація – це процес офіційного фіксування прав на землю шляхом укладання угод куплі-продажі, передачі, дарування і т.п. або реєстрації прав власності на землю. Це означає, що існує офіційний запис – земельний реєстр прав на землю або ж реєстрації угод-договорів, що стосуються зміни юридичного власника при продажі ділянки. Це визначення дає відповідь на питання «хто?» і «як?».

Таким чином, нова кадастрова система буде направлена на :

1. Необхідність підтримки сталого розвитку.

Кожна організована спільнота має належну увагу приділяти питанням планування земельних ресурсів, що гарантувати їх сталий розвиток, а тому в цьому розрізі необхідно визначити основні аспекти, які потребують втілення:

1.Гарантії та захист прав власності на землю;

2. Забезпечення гарантій прав для кредитування;

3.Спостереження(моніторинг) за земельними ресурсами та їх подальшим розвитком;

4.Підтримка в стягненні податків на землю та нерухомість;

5. Захист державних земель;

6.Зменшення кількості земельних спорів;

7. Сприяння земельним реформам;

8. Покращення планування використання землі;

9. Підтримка в управлінні земельними ресурсами;

10 . Виробництво статистичних даних

Отже, надійна та повна інформація про правове та фізичне становище земельних ділянок допомагає забезпечити сталий розвиток.

2. Сприяння політичній стабільності.

Оскільки права на землю залишаються найвагомішими соціальними та політичними аргументами, які використовують як окремі індивідууми так і соціальні групи, вони значно впливають на емоційний стан суспільства. Особливо це характерно для країн з перехідною економікою, в яких інвестор (іноземний) не поспішає вкладати гроші допоки земля не може бути ним придбана у приватну власність і допоки захист цього права не буде гарантована державною установою реєстрації. Тому необхідна сильна правова система та політична база, щоб гарантувати необхідну надійність. В більшості країн традиційні кадастрові системи є інструментом, який закріплю надійність ринку землі. Інакше кажучи – немає кадастрової системи – немає законно функціонуючого ринку землі. 3. Запобігання конфліктам приватних та суспільних інтересів.

Оскільки земельні ресурси вичерпуються, суспільство має регулювати використання землі. Закони, що регулюють землекористування, визначають які саме види землекористування бажані та дозволені, а які заборонені. Планування землекористування визначає правові земельні обєкти, на які можуть бути встановлені обмеження по їх передачі у власність. У звязку зі зростанням ризиків екологічної кризи, викликаною неможливістю утилізації промислових відходів, суспільство створює закони з посилення захисту навколишнього середовища. Ці правила також можуть обмежувати сободу землекористування, надану законним власникам. Критична форма обмежень утворюється тоді коли суспільство має захистити своїх громадян від загроз в ситуаціях екологічної катастрофи (приклад аваріяЧАЕС).

4. Підтримка економіки. Економіка на сьогодня як відомо знаходиться у стані глобалізації. Часто виробничі, маркетингові, сервісні, научно-дослідні структури міжнародних кампаній розміщені в різноманітних частинах світу, що призводить до збільшення витрат на придбання та продажу землі. Тому для міжнародних компаній зручніше мати справу з земельними питаннями, коли національні кадастрові ситеми схожі або не значно відрізняються одна від одної.

Кадастрова система, прозора та публічна в питанннях правового становища земель, зменшує ризики фінансових втрат. Простим запитом зацікавлені особи можуть отримати повну інформацію щодо любої земельної ділянки, а стандартизація кадастрової системи допомагає господарюючим субєктам швидше та простіше вирішувати питання щодо землі, а це означає економити гроші та час. В свою ж чергу економія передається замовникам, тим самим здешевлюючи послугу та продукцію. Для того щоб забезпечити такі послуги, необхідно з одного боку мати просту структуру розподілу інформації, а з іншого ефективні процедури зберігання, пошуку та супроводу даних.

У Богорській декларації Організації Об’єднаних Наційй, 1996 стверджується, що, для того, щоб справитися з великим об’ємом завдань та вимог кадастрова система повинна бути:

• простою та ефективною;

• бути адаптованою до рівня зростання чисельності населення та розмаїття етнічних груп;

• забезпечувати вільний доступ до землі, захист прав власності на землю

• містити великий масив інформації;

• включати всі державні та приватні землі;

• бути частиною національної інфраструктури просторових даних.