Концепція «Кадастру 2014».

Історія, мета розроблення та основні принципи концепції «Кадастру 2014». Переваги світових кадастрових систем та недоліки. Основні визначення кадастрових систем за Хенссеном Зв’язок кадастру та концепції сталого розвитку. Кадастрові системи як один з чинників політичної стабільності. Соціальна спрямованість кадастрових систем. Богорська декларація ООН про кадастрові системи

Отже, оскільки сучасна кадастрова система визнається більшістю спеціалістів як багатоцільова система, яка за допомогою найсучасніших інформаційних технологій поєднує в собі всі функції раніше окремих систем реєстрації прав на нерухомість та кадастру, то саме функції багатоцільової системи відповідає концепція “Кадастр 2014”, розробку якої було розпочато в 1994 році спеціальною робочою групою при Міжнародній федерації геодезистів. На XX конгресі Міжнародної ассоціації землемірів (FIG) в Мельбурні рабочі групи отримали завдання вивчити різні аспекти аспекти кадастру и землевпорядкування.

Два елемента мали дістати детальне вивчення: автоматизація кадастру та поширюване значення кадастру як частини земельно-інформаційної системи. Робоча група розробила бачення кадастрових систем, який би вони мали вигляд через 20 років. Місія робочої групи дістала назву «Бачення кадастру 2014». Очолив цю комісію Юрг Кауфманн, до складу групи увійшло понад 40 представників різних держав.

Першим кроком групи в дослідженні бачення кадастрової системи стало вивчення вже існуючих кадастрових систем, для цього було узгоджено анкети для опитування, мета якого полягала в виробленні єдиного у світі розуміння кадастрової системи та розвитку кадастру. Анкета містила 4 групи питань: сильні сторони, недоліки, необхідність реформування та тенденції розвитку. 31 держава прийняла участь в опитуванні. Так 23 з 31 держави відповіли, що їх кадастрова система заснована на реєстрації прав, тобто кожна земельна ділянка наноситься на карту, а права відповідають записам в реєстрі. Земельна ділянка є основним елементом регістрації в 26 державах. Цивільне право є правовою основою в 23 країнах, а реєстрація прав власності на землю є обовязковою в 24 випадках.

Серед завдань створення кадастрової системи було визначено: правові (27), фіскальні(19), управління комунікаціями(26), базове картографування(17), визначення вартості (16), землеустрій(14), оцінка впливу на навколишнє середовище(10). До головних принципів “Кадастру 2014” відносяться наступні: 1. “Кадастр 2014” є інституцією, яка фіксує та реєструє всі види прав та обмежень, що впливають на визначений контур земної поверхні відповідно до чотирьох принципів традиційної кадастрової системи, а саме:

1. принципу реєстрації,

2. принципу дозволу,

3. принципу відкритості

4. принципу спеціалізації.

2. “Кадастр 2014” максимально використовує інформаційну технологію. 3. Ця інституція повинна співробітничати як приватним так і публічним секторами суспільства. 4. “Кадастр 2014” повинен мати таку економічну структуру, яка б дозволила йому бути самоокупним.

Отже, було визначено сильні сторони світових кадастрових систем:

1. Державна гарантія прав, правовий захист

2. Швидкий сервіс для користувачів

3. Повне покриття території держави

4. Всебічна та обовязкова захищеність системи

5. Автиматизована та компютеризвана система, цифрові виміри

6. система обслуговування для інших завдань

7. Інтегрування в різні системи

8. Реєстрація землі та кадастрові карти в одній організації

9. правова підтримка та правова основа

10. добра картографічна основа

11. забезпечення місцевих потреб

12. гнучкість до ринкових змін

13. система не дорога в користуванні, адже є частиною економіки

14. наявність децентралізованої структури, коли задіяний приватний сектор

15. централізоване управління

До недоліків світових кадастрових систем віднесено:

1. обмежена компютеризація

2. зв’язок реєстрації прав на нерухомість та кадастрових карт не достатньо ефективний або несумісний

3. Повноваження державного контролю в різних відомствах

4. фінансування лише за бюджетний кошт

5. недостатність законодавства

6. низька точність карт

7. повільне оновлення, повільний сервіс для замовника

8. неефективна фінансова модель

9. коштовність, дубляж інформації

10. не достатньо ефективна система, низький ступінь покриття території

11. висока інвестиційна ціна, негнучкість системи

12. низький законодавчий рівень щодо інтеграції з іншими завданнями