6. Педагогічний стиль спілкування. Стилі спілкування педагога-організатора; їх основні ознаки.

В американських навчальних закладах популярними є методи соціальної взаємодії — групові дискусії, юриспруденційне обгрунтування, соціальне дослідження, груповий тренінг, рольові ігри, — спрямовані на вирішення проблем формування культури спілкування, політичної громадської культури.

Як показують дослідження, в наших школах, літніх оздоровчих таборах, різного спрямування літніх об'єднаннях раніше активно використовувалися дискусійні клуби, рольові ігри, але невміння педагогічного активу зорієнтуватись в політичній ситуації призвело до їх “згортання”. У кращому випадку окремі вчителі, вихователі, педагоги-організатори намагаються формувати установку соціальної терпимості, толерантності, але цього замало для справжнього громадянського суспільства.

Особливості спілкування однієї особи з іншими, сукупність важливих функціонально значимих рис діяльності людини складають поняття “стиль”.

Під педагогічним стилем спілкування розуміємо ви­бір таких вербальних і невербальних засобів зв'язку, котрі засвідчують високу культуру тих, хто спілкується або одного з них, де проявляються такт, витримка, бажання піднести людину, її вірність, значимість.

Стиль спілкування суттєво впливає на міжособистісні стосунки.

Таблиця 1 допомагає з'ясувати характерні ознаки двох протилежних стилів спілкування; демократичного і авторитарного (за характером міжособистісних стосунків, за ступенем орієнтації на особу, за способом стимулювання, за інтенсивністю контролю, за формою подання вимог).

Таблиця 1

Таблиця характерних ознак стилю спілкування

Стиль спілкування		Основні ознаки стилю спілкування
		за характером міжособистісних стосунків		за ступенем орієнтації на особу		за інтенсивністю контролю		за способом стимулювання	за формою подання вимог
ДЕМОКРАТИЧНИЙ
ДЕМОКРАТИЧНИЙ Педагог-організатор демократ	Підтримує довір­ливі, близькі, до­брозичливі сто­сунки з людьми, поводить себе з ними на рівних, що сприяє вільному обміну думок, стимулює спільну організа­цію діяльності.		Враховує особи­сті уподобання, інтереси, нахили, здібності учнів, доручаючи їм певну справу.		Здійснює конт­роль за викона­нням доручень, але при цьому не прискіпується; заохочує самоконтролем і взаємоконтро-лем.		Активізує учнів через позитивні стимули, створю­ючи для всіх перспективи, “зав­трашню радість”, в основі якої —при­родні нахили ди­тини, її можливо­сті.		Вимоги виражає у м'якій дружелюбній, консультатив-ній формі, як пораду, побажання, рекомендацію.
АВТОРИ­ТАРНИЙ
АВТОРИТАРНИЙ Педагог-організатор автократ	Завжди тримає дистанцію, хо­лодний, офі­цій­ний тон спілку­вання. Вся його екс­пресія — вираз обличчя, постава, рухи, інтонація, мова і навіть одяг—підкреслю­ють зверхність. Це засіб посиле­ння особистого впливу на коле­ктив.		Стандартний од­наковий під­хід до всіх. Інтереси ди­тини безапеля­ційно підко­ряє інтересам справи.		Намагається вни­кнути в усі про­блеми самостій­но, контролює точність викона­ння, добивається вирішення своїх вимог, ставлячи таким чином клас у залежність.		У роботі опирається на догани, погро­зи, попереджен­ня, заляку­вання, ви­клика­ючи таким чи­ном страх, по­чуття тривоги, неспокою.		Вимоги вира­жа­є в ди­рек­тивній фор­мі, як наказ, розпоряджен­ня, попере­джен­ня.

7. Оптимальні умови налагодження педагогом-організатором максимально безконфліктного процесу спілкування з дітьми різного віку в умовах табірного літа.

В успішній діяльності педагога-організатора при налагодженні процесу спілкування з дітьми різного віку слід виділити основні моменти:

I. Знання психології підлітка, його вікових та індивідуальних особливостей.

II. Розуміння закономірностей розвитку підлітка, процесу формування суспільної спрямованості його особистості в таборі.

III. Вміння створити необхідні умови для творчої діяльності тимчасових дитячих об'єднань, де головною умовою успішної діяльності є здорова, дружня атмосфера, нормальні, без конфліктів і зривів стосунки дітей між собою, а також зі старшими товаришами.

Зупинимось на всіх цих моментах детальніше.

7.1. Знання психології дітей; їх вікових та індивідуальних особливостей.

Практика свідчить, що педагогог-організатор працює в таборі з дітьми різного віку. Якщо малюкам більш імпонує ігрова форма діяльності, то старшим до душі більш серйозні справи, які вимагають більшої віддачі сил. Ці підлітки тягнуться до відвертої розмови, до пошуків власного “Я”. На перше місце вони ставлять спілкування. Важливо знати вікові й фізіологічні зміни організму дитини, щоб з урахуванням цього визначити педагогові-організаторові виховні завдання.