4. Формування творчої особистості як найвища мета процесу організації майбутнього дитини, спрямованого на її особистісне самовираження, самовизначення й самореалізацію.

Сучасна психолого-педагогічна література трактує мету виховання як формування повноцінної творчої особистості.

У роботі педагога-організатора, вихователя особистість і творчість повинні бути нероздільними поняттями. Особистість ми повинні розглядати як об'єкт і суб'єкт, результат і показник ефективності виховання.

Бажаючи створити умови, сприятливі для розвитку творчих здібностей дитини, доцільно під час табірної зміни відкрити сітку творчих майстерень (бажана саме така назва, адже очолюватиме її майстер-спеціаліст з даної галузі, професіонал).

З кожного виду творчості бажано проводити не один за зміну, а декілька конкурсів, що сприятиме прискореному розкриттю природних задатків дитини, більш повному задоволенню її пізнавальних потреб, прояву оригінальності мислення, буянню уяви, доброму духу змагання та уміння працювати спільно поряд із ровесниками, що захоплені однією справою: малюнки на асфальті, камені, ікебана, вокалісти, інструменталісти, прозаїки, виконавці репу, бальних танців, фантастичні карикатури, театрального мистецтва, перукарів, модельєрів одягу, знавців рідної та іноземної мов;

— формувати загальнолюдські моральні норми (доброту, взаєморозуміння, милосердя, віру, терпимість), культуру спілкування;

— умовою ефективної побудови виховного процесу є також забезпечення єдності цілей педагогів-організаторів, вихователів та цілей школярів.

Заувага. Пропонуємо до творчого використання сценарій бесіди “за круглим столом” “Вплив реклами на молодь” (див. додаток 1).

Діяльність людини завжди пов'язана з творчим перетворенням предмету (об'єкту). Вона починається з творчого переосмислення отриманої інформації, потім відбувається дія, що перетворює явище або предмет. Тому діяльнісний підхід в організації виховного процесу є головним; здійснюється він через колектив, оскільки останній дає важливий стимул для розвитку особистості.

Такими можуть бути: ситуація взаємодії кожного члена колективу зі школярами з позиції керівництва і підпорядкування; ситуація співпереживання ровесникам, старшого — меншому товаришеві, коли необхідна відповідальність за загальну справу, досвід, інтелект, моральне напруження; ситуація турботи. Моральний вибір допускає ситуації конфлікту, успіху, вибору.

Змагання відіграє важливу роль у формуванні емоційно-психологічної єдності, виникнення почуття “ми — колектив”. Співвідношення свого колективу з іншими спричинює єдність, подолання протиріч, конфліктів. Виникає короткочасний стрибок у розвиткові колективу. Проте змагання може нести й негативний педагогічний заряд. Психолог А.Н.Лутошкін, вивчаючи емоційний клімат дитячих колективів, висловив попередження: “Загальна активність можлива лише в колективі, що живе і діє повнокровно. Вона зникає там, де втрачений інтерес один до одного, де панує байдужість. Постійне безконтрольне включення дитячого колективу в гострі змагальні ситуації з іншими колективами приховує у собі небезпеку; в цих умовах може розвинутися груповий егоїзм, атмосфера запоруки протиставлення вузькогрупових інтересів інтересам всього колективу школи, загальній справі”.

Для детальнішого вивчення педагогом-організатором міжособистісних взаємин і можливостей щодо формування творчої особистості в рамках творчого колективу доцільно звернутися до книги “Изучение личности школьника учителем”, яка й рекомендує методику формування “Творчого колективу”.

Передусім зазначимо, що автором даної книги структура творчого колективу визначається так: Г (генератори ідей), Р (резонатори, підхоплюють і розвивають ідею), К (критики), А (активатори — керують процесом пошуку, створюючи певний емоційний настрій). Доцільно пропоновану структуру доповнити ще одним компонентом: В (виконавці).

Мета методики з формування творчого колективу полягає у роботі з вивчення й встановлення індивідуального обличчя учасників творчого спільного пошуку. Педагог-організатор (школяр, батьки, представники громадськості тощо) виконує роль шукача завдання, створює тим самим психологічний клімат, який саме і сприяє пошуку. Учням можна запропонувати, порахувавши до “4”, розбитися на команди, у яких визначаються групи з емблемами певного кольору: зелений, червоний, синій, жовтий — відповідно, генератори, резонатори, критики, активатори. Виконуючи певні завдання, педагог-організатор переміщує гравців, щоб у групах були представлені різні складові структури, необхідні для виконання творчого завдання і роботи колективу загалом, і саме ті, від яких залежить вміла інструментовка формування особи вчителями.

Таким чином, педагог-організатор має можливість скласти таблицю, в якій фіксуються індивідуальні особливості, властиві творчій діяльності учнів, а в результаті в учителя — психологічний портрет дитини.

Прізвище, ім’я	Номер завдання, роль													Види завдань, що переважають
	1		2		3		4		5		6		7
Геннадій К.	Г	А		А		Р		А		—		А		потребують інтуїтивного рішення, фантазії
Ірина Л.	А	Р		—		—		К		—		—		немає

За допомогою соціометричного дослідження педагог-організатор отримує дані не лише про індивідуальне становище кожного школяра в системі особистісних взаємостосунків у тимчасово створеному колективі дітей влітку, але й загальну картину цієї системи — статусну структуру групи. Статусна структура групи — це кількісне відношення статусних категорій з точки зору їх вираження — “зірки”, “прийняті”, “ізольовані”. Статусна структура характеризується особливим діагностичним показником — рівнем благополуччя взаємовідносин (РБВ). Якщо в першій і другій категоріях школярів більше, ніж у третій та четвертій, то РБВ групи високий.

Низький рівень РБВ спостерігається при перевазі школярів з низьким статусом.

Особливим діагностичним показником вважається відсоток учнів, яких не вибрали: “індекс ізоляції”. Експериментальні дослідження стверджують, що такі школярі дуже чутливі до особливостей організації спільної діяльності, стилю відносин вчителя і дитячого колективу.

Пропонована методика сприяє більш грамотному підходу педагога-організатора та вихователя до вирішення проблем формування творчої особистості дитини в умовах табірного літа.