27.Неформальний ринок позичкових капіталів

До неформального ринку позичкових капіталів (внутрішнє джерело фінансування) відноситься позика грошей у рідних і знайомих.

Це джерело за своїми розмірами і строками є далеко не основним. Такі кошти використовуються для формування стартового капіталу або в екстраординарних випадках функціонування бізнесу. Часто - це короткострокові безпроцентні позики, які не проходять через бухгалтерію, тому встановлення їх розміру є проблемою.

28.Зовнішні джерела фінансування малого бізнесу

Усім підприємствам для свого існування і розвитку необхідний капітал, який забезпечується шляхом фінансування.

Фінансування - це отримання суб'єктом господарювання необхідних грошових фондів для здійснення господарської діяльності. Джерела фінансування фірми, розмежовуючи їх на дві основні групи: позичені і власні кошти.

Позичені кошти можуть бути короткостроковими і довгостроковими.

Зовнішніми джерелами фінансування малих підприємств можуть бути комерційні банки, небанківські фінансові установи (страхові компанії, довірчі товариства, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, пенсійні фонди), приватні фірми, урядові і регіональні програми, продаж акцій, кошти родичів і друзів та ін.

В Україні фінансування малих і середніх підприємств за допомогою випуску акцій є поодиноким явищем. Це пов'язано з тим, що акціонерне товариство як організаційно-правова форма є типовою не для малих, а для великих підприємств.

Банки висувають малим фірмам деякі вимоги. По-перше, дрібний власник мусить вкласти у проект 25-50% власних коштів. По-друге, банки вимагають гарантій у формі застави під кредит. По-третє, нерідко деякі банки призначають малим фірмам проценти, вищі від базової ставки для великих корпорацій.

Короткострокові кредити банки можуть надавати в разі тимчасової фінансової скрути, яка виникає у зв'язку з витратами виробництва та обороту, що не забезпечені надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можна надавати на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капіталовкладень. Довгострокові кредити надають для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні затрати на реконструкцію, модернізацію і розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.

У практику малого бізнесу України активно впроваджується комерційний кредит - така товарна форма кредиту, об'єктом якого можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, на які продавець надає відстрочення платежу.

Іпотечний кредит - це кредит під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Предметом іпотеки в разі надання кредиту можуть бути житлові будинки, квартири, виробничі споруди, магазини, земельні ділянки, які є власністю позичальника.

29.Особливості кредитування малого бізнесу в Україні

Щодо розвитку кредитування в Україні, особистого значення набуває кредитування малого бізнесу.

До найкрупніших банків в Україні, які кредитують малий бізнес, можна віднести такі банки, як ЗАТ «ПриватБанк», ВАТ «Укрексімбанк», ВАТ «Ощадбанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ВАТ «ВТБ», ЗАТ «ПУМБ», ПАТ «Альфа-банк», ПАТ «Укрсоцбанк» та ВАТ «Укргазбанк».

В економічно розвинених країнах питома вага кредиту в структурі джерел фінансування малого бізнесу становить не менше, ніж 60%. Зовсім іншою є структура джерел фінансового забезпечення малого бізнесу в Україні, де частка кредиту дорівнює менше, ніж 20%. Вітчизняні підприємства фінансуються переважно за рахунок власних коштів, а це уповільнює розвиток малого бізнесу в Україні.

Отже, можна виділити основні проблеми,які уповільнюють розвиток кредитування малого бізнесу в Україні. Отже, до проблем з точки зору кредиторів, можна віднести такі проблеми, як

• непрозорість малого бізнесу;

• недостатня економічна та юридична грамотність малих підприємств;

• високі ризики неповернення кредитів та відсутність масштабної державної підтримки малого бізнесу.

До проблем з точки зору позичальників можна віднеси такі проблеми, як

• висока вартість кредитів;

• жорсткі умови отримання кредитів;

• великі строки розгляду заявок;

• недостатня державна підтримка малого бізнесу.

Підводячи підсумки, можна констатувати, що фінансово-кредитна допомога малому підприємництву з боку держави, може формуватися за такими напрямами:

- стимулювання комерційних банків та інших фінансових небанківських установ до надання позик і розширення послуг малим підприємствам шляхом звільнення від оподаткування коштів, що спрямовуються у фонд кредитів малому підприємництву, та надання державної гарантії повернення позик;

- переорієнтація бюджетних коштів, спрямованих на фінансово-кредитну підтримку

малого сектора економіки за рахунок прямого забезпечення фінансовими ресурсами на

формування фондів для надання послуг з метою стимулювання процесів кредитування малого підприємництва;

- активізація процесу утворення та діяльності недержавних гарантійних і страхових установ для обслуговування малого бізнесу за коштами освіти відповідальних мотиваційних механізмів зацікавленості в цій діяльності та наданням пільгових умов для їх функціонування;

- більш ефективне використання іноземної допомоги й активне визначення своєї позиції у

взаємовідносинах з міжнародними фінансовими організаціями;

- сприяння процесу самоорганізації суб'єктів малого підприємництва у розв'язанні своїх фінансово-кредитних проблем шляхом організації установ взаємного фінансування та гарантування.