34.Самофінансування малого підприємства

Розвиток малого підприємництва є важливим засобом залучення великої кількості людей до участі в економічному житті країни і в міжнародному розподілі праці, засобом прискорення технічного прогресу та зростання рівня задоволення споживчого попиту населення, зменшення соціальної напруги та збільшення надходжень до бюджету. Проте в Україні не спостерігається значне збільшення та ріст малих підприємств і їхня часта у загальному розмірі ВВП не досить значна.

Самофінансування. Перевагами є простота і доступність, збереження управління в руках первісних засновників, відсутність необхідності виплати відсотків, проте є й значний недолік: обмежений обсяг залучення.

Використання прибутку як джерела покриття потреби підприємства у капіталі (самофінансування суб'єкта господарювання) здійснюється за наступними основними напрямками,відповідно до яких і формуються основні елементи системи розподілу прибутку:

(1) забезпечення погашення податкових зобов'язань суб'єкта господарювання з податку на прибуток підприємств,

(2) обслуговування залученого у попередніх періодах власного капіталу суб'єкта господарювання.

(3) формування фондів - коштів та резервів для використання у наступних періодах. 

 Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність. Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті. У світовій економічній літературі, залежно від способу відображення прибутку в звітності, зокрема в балансі, виокремлюють: 

1) приховане самофінансування; 

2) відкрите самофінансування (тезаврація прибутку). 

Приховане самофінансування підприємства пов'язана з використанням прихованого прибутку. Приховування прибутку здійснюється (у розумінні західних фахівців) у результаті формування прихованих резервів. Оскільки приховані резерви проявляються лише при їх ліквідації, приховане самофінансування здійснюється за рахунок прибутку до оподаткування.

35.Позичковий капітал малого підприємства

Позичковий капітал - це грошовий капітал, наданий у борг на умовах зворотності і платності. На відміну від підприємницького капіталу позичковий не вкладається в підприємство, а передається йому в тимчасове користування з метою одержання відсотка.

Кредитне фінансування (наприклад, на основі позик, банківських кредитів, кредитів постачальників)

Позиковий капітал, сформований на основі доходів від продажів за мінусом відрахувань в резервні фонди (на пенсії, на відшкодування збитку природі веденням гірських розробок, на сплату податків).

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗИЧКОВОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Строковість - короткостроковий позичковий капітал (до 12 місяців) ;довгостроковий позичковий капітал (понад рік).

Капіталодавець -банки та інші фінансово-кредитні інститути;постачальники та клієнти ; власники; персонал; держава.

Умови одержання -згідно з кредитним чи іншим договором; за відсутності договору.

Цілі використання - здійснення інвестицій; поповнення оборотних активів.

Форми залучення - грошові кошти:— національна валюта;— іноземна валюта;— валютний фіксинг; товарна форма

Забезпечення - забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації); незабезпечені.

Плата за користування капіталом - виплата процентів:— фіксована процентна ставка;— плаваюча процентна ставка; без процентів.

Порядок погашення - одноразовий платіж; багаторазові платежі; з регресією платежів; у заздалегідь визначений термін чи без такого