77. Рух капіталу. Вартісний цикл обороту капіталу.

Будь-яке мале підприємство формує свої грошові фонди за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Проте співвідношення між ними визначається економічними і фінансовими завданнями кожного конкретного підприємства в кожний конкретний момент. Усі грошові фонди, що мобілізуються, повинні бути використані, тобто сума джерел має дорівнювати сумі витрат. Не може бути витрат, що не покриті джерелами, так само як не може бути вільних, «незайнятих» фондів. Рух фондів відображується у фінансовому документі, який називається «Зміна фінансової позиції».

Оборот капіталу має циклічний характер, тому вводиться поняття вартісний цикл. Точкою опори вартісного циклу є конкурентна позиція компанії – це місце її на ринку даного товару. Вона визначається цінами, за якими підприємство реалізує свою продукцію, географічними межами збуту, якістю вироблених товарів та послуг, які нею надаються, вартісною структурою продукції, що виробляється. Друга стадія вартісного циклу – прибутковість. Третя стадія циклу – формування внутрішнього грошового потоку. Він складається з суми прибутку після сплати податку та нарахованої амортизації на основні фонди. Четверта стадія – ринкова вартість ЦП, які випускає мале підприємство. Чим вище прибутковість підприємства, тим більша сума внутрішнього грошового потоку, а це у свою чергу визначає високий рівень дивідендів на випущені акції та їхню ринкову вартість. 5-та стадія – доступ підприємства до фондів фінансового ринку, тобто можливість розміщення нових акцій або облігацій. Вільний доступ до ринків капіталу дає змогу підприємству використовувати зовнішні джерела фінансування для розширення або поновлення його основних фондів. 6-та стадія – формування загальної суми інвестиційних фондів, що утворюються із зовнішніх та внутрішніх джерел. Внутрішні джерела забезпечуються за рахунок нерозподіленого прибутку та фонду амортизації. 7-ма стадія - формування ресурсів підприємства для зміцнення конкурентної позиції. На цьому вартісний цикл закінчується й усе починається спочатку на новій конкурентній позиції.

78. Визначення загальної потреби в капіталі.

Для визначення загальної потреби в капіталі з метою створення нового підприємства використовують, як правило, два основних методи:

• прямий метод розрахунку;

• непрямий метод розрахунку.

Прямий метод розрахунку загальної потреби в капіталі базується на визначенні необхідної суми активів, які дозволяють новому підприємству розпочати господарську діяльність. Даний метод розрахунку виходить з алгоритму: загальна сума активів дорівнює загальній сумі капіталу, що інвестується. Розрахунок потреби в активах для підприємства, що створюється, здійснюється в трьох варіантах:

• мінімально необхідна сума активів;

• необхідна сума активів, що забезпечує достатні розміри страхових запасів з окремих його видів;

• максимально необхідна сума активів.

Такий розрахунок дозволяє диференціювати загальну потребу в капіталі від мінімальної до максимальної меж.

Непрямий метод розрахунку загальної потреби в капіталі базується на використанні показника “капіталоємність продукції”. Даний показник дає уявлення щодо розміру капіталу, який використовується, із розрахунку на одиницю виробленої (реалізованої) продукції. Він розраховується в розрізі галузей економіки шляхом ділення загальної суми капіталу, що використовується (власного і залученого), на загальний обсяг виробленої (реалізованої) продукції. При цьому загальна сума капіталу, що використовується, визначається як середня в даному періоді.

Даний метод дає лише приблизну оцінку потреби в капіталі, оскільки показник середньогалузевої капіталомісткості продукції суттєво коливається в розрізі підприємств під впливом окремих факторів. Основними із таких факторів є:

• розмір підприємства;

• прогресивність технології, яка використовується;

• прогресивність устаткування, що використовується;

• ступінь фізичного зносу устаткування;

• рівень використання виробничої потужності на підприємстві та інші.

Таким чином, враховуючи ці фактори, розрахунок загальної потреби в капіталі для створення нового підприємства на основі показника капіталомісткості продукції здійснюється за такою формулою: ОР + ПРк, де

Пк – загальна потреба в капіталі для створення нового підприємства;

Кп – показник капіталомісткості продукції (середньогалузевий або

аналоговий);

ОР – запланований середньорічний обсяг виробництва продукції;

ПРк – передстартові витрати та інші одноразові витрати капіталу, які пов’язані зі створенням нового підприємства