44. Інвестиційна діяльність малого підприємства

Аналіз інвестиційної діяльності у малому підприємництві засвідчив чітко окреслені такі тенденції: на тлі уповільненого зростання сектору малих підприємств значними темпами збільшується кількість підприємств, які нарощують масштаби капіталовкладень, і цим можна пояснити від'ємні фінансові результати діяльності малого бізнесу; основну питому вагу приросту інвестицій забезпечили капіталовкладення у раніше наявні основні засоби, будівництво, у нематеріальні активи; істотно зросли масштаби використання інвестиційних резервів у зазвичай слабких регіонах України, водночас у сильних регіонах спостерігається уповільнення інвестиційної активності малого бізнесу; майже в усіх галузях зафіксовано підвищення обсягів інвестування, а найбільшими темпами зростали інвестиційні витрати у сфері операцій з не рухомістю, здаванням у найми й послуг користувачам, а також оптової та роздрібної торгівлі.

Значну активізацію інвестиційної діяльності малого підприємництва зумовлює низка чинників, що безпосередньо впливають на розширення фінансових джерел малого бізнесу та поліпшення доступу до них. Назвемо головні чинники. По-перше, останніми роками в Україні спостерігається загальна стабілізація макроекономічних показників: стале зростання ВВП і національного доходу, зменшення інфляційних коливань, підвищення показників зайнятості та середньої заробітної плати тощо. Немає сумнівів, що мале підприємництво, якому властива надзвичайна чутливість до змін економічної кон'юнктури, нарешті відчуло грунт під ногами.

По-друге, в Україні почали діяти механізми, які безпосередню стосуються реального сприяння розвитку малого підприємництва. Серед них особливо треба відзначити: активізацію участі у кредитуванні малого бізнесу банківських установ, успішне кредитування малих підприємств зарубіжними фондами підтримки, започаткування механізму розміщення державних замовлень серед малих підприємств, поліпшення умов амортизаційних відрахувань для малого підприємництва.

Аналіз інвестиційної діяльності малого підприємництва виявив тенденцію до істотного поліпшення інвестиційного стану малих підприємств. Слід очікувати у найближчому майбутньому ще більшу інвестиційну активність сектору малого бізнесу, адже зовнішнє середовище постійно змінюється у напрямі створення реальних сприятливих умов для поширення обсягів інвестування. Головне на цьому етапі — зберегти досягнуту стабільність, а також створити ще сприятливіші умови інвестиційного клімату, аби малі підприємства не лише збільшували масштаби капіталовкладень, а й спромоглися отримати позитивний фінансовий результат.

44. Фінансова діяльність малого підприємства

Згідно Закону України "Про підприємства в Україні" до категорії малих підприємств належать підприємства з чисельністю працюючих від 15 до 200 чоловік (залежно від галузі) різних організаційно-правових форм. Фінансові відношення при здійсненні малими підприємствами виробничої та інвестиційної діяльності виникають, коли на грошовій основі відбувається формування власних коштів, їх доходів, залучення кредитних джерел фінансування, розподіл доходів, їх використання на цілі накопичення і споживання. Джерелами формування фінансових ресурсів малого підприємства є прибуток, амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, пайові та інші внески членів трудового колективу, а також кредити й інші надходження, які не суперечать чинному законодавству. Найбільший вплив на діяльність малих підприємств мають: податок на прибуток, нарахування на фонд заробітної плати і ПДВ. За цих умов малі підприємства можуть застосовувати метод уніфікованого (спрощеного) оподаткування , який отримав назву "єдиного податку". У Законі України про ПДВ не згадуються платники єдиного податку і специфіка їх оподаткування, тому основним нормативним актом, який регулює ці питання є Указ Президента від 28.06.1999р. №476\99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", згідно з яким платниками ПДВ при єдиному податку залишаються підприємства зі ставкою оподаткування у 6%. Підпадаючи під такий спосіб оподаткування, підприємства здійснюють паралельно облік як із ПДВ, так і з єдиного податку. До того ж моменти виникнення податкових зобов’язань не збігаються: за єдиним податком - це надходження виручки від реалізації на рахунок або в касу підприємства, а за ПДВ - за звичайною для нього схемою. На відміну від 6% ставки єдиного податку, підприємства, що працюють за ставкою 10% не мають права на податковий кредит. При цьому суми ПДВ, що сплачеш при придбанні товарів, вони відносять до витрат. Але якщо для підприємств зі звичайною системою оподаткування це дало б змогу зменшити податкові платежі, то для підприємств - платників єдиного податку включення цієї суми до витрат нічого не дає, оскільки на величину єдиного податку не впливає.

Крім того, такі підприємства позбавлені можливості виписувати податкові накладні, що не дає права на податковий кредит для їхніх покупців і є стримуючим фактором. Малі підприємства можуть формувати тісні коопераційні зв’язки з великими підприємствами. При цьому стійкість стану, доходи, фінансові та інвестиційні можливості малих підприємств безпосередньо залежать від їхніх відносин із великими підприємствами. Основними організаційними формами кооперації великих і малих фірм щодо фінансового забезпечення суб’єктів малого підприємництва є лізинг і венчурне фінансування. Лізинг є ефективним способом стимулювання інвестиційної активності, залучення додаткових вкладень, в тому числі іноземних, у розвиток виробничої сфери.