7. Фінансові потоки малого підприємства.

Суттєвим недоліком малих і середніх підприємств як суб’єктів господарювання є обмежені фінансові можливості: власних фінансових ресурсів, як правило, не вистачає для розвитку справи. За даних умов фінансове благополуччя суб’єкта господарювання безпосередньо пов’язано з стабільністю отримання доходів. При цьому наявність певного рівня прибутковості підприємства не завжди свідчить про його сталий успішний розвиток. Відсутність достатнього обсягу оборотних коштів і ефективного управління фінансовими потоками  призводять до погіршення фінансової стійкості та зниження ділової активності підприємства, що  в свою чергу може стати передумовою фінансової кризи  господарюючого суб’єкта. Таким чином, в сучасних умовах господарювання життєздатність середніх і малих структур бізнесу безпосередньо пов’язана з отриманням ними конкретних переваг шляхом створення збалансованої системи управління фінансовими потоками.

Доцільно розглядати проблему управління фінансовими потоками господарюючого суб’єкта в трьох основних аспектах: організаційному, стратегічному (перспективному) і тактичному (оперативному).

Завдання організаційного управління фінансовими потоками направлені на досягнення головної мети управління фінансовими потоками фірми і включають: розробку і впровадження необхідної організаційної документації щодо управління фінансовими потоками та створення системи управління фінансовими потоками підприємства в цілом. Завдання стратегічного управління фінансовими потоками полягають в забезпеченні високого рівня стійкості підприємства в процесі його розвитку, розробці і впровадженні довгострокової стратегії управління фінансовими потоками підприємства, створенні ефективних схем перерозподілу фінансових потоків всередині підприємства. Тактичні завдання управління фінансовими потоками  полягають в ефективному регулюванні фінансових потоків підприємства, забезпеченні оптимального використання грошових фондів (та їх еквівалентів) підприємства, підтримання на належному рівні постійної платоспроможності підприємства, збільшенні чистого фінансового потоку підприємства.

В сучасних умовах нестабільності ринкового середовища для підприємств малого і середнього бізнесу особливого значення набуває оперативне управління фінансовими потоками, основною метою якого є підтримання необхідного для здійснення розрахунків рівня абсолютної ліквідності  і зведення до мінімуму ризику виникнення ситуації, коли зобов’язання підприємства не можуть бути своєчасно виконані внаслідок нестачі платіжних коштів.

8.Стадії процесу відтворення через розподіл та використання грошових доходів малого підприємства

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах – це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, цільових фондів. Відтак фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Тобто фінансам властива потенційна можливість контролювати фінансово-господарську діяльність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивостей фінансів для організації дійового фінансового контролю.

Стратегія формування доходу - це логічно побудована програма перспективних заходів, спираючись на яку підприємець зможе досягти поставлених цілей. Така стратегія передбачає розробку правил і прийомів, за допомогою яких досягається основна мета підприємництва - отримання прибутку.

Розподіл доходів - це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням. Реалізована на ринку продукція перетворюється на грошову виручку. Після вилучення з неї вартості спожитих засобів виробництва залишається грошовий (валовий) доход, або новостворена вартість, у процесі розподілу якого виникають вертикальні зв'язки: між державою і членом суспільства, між державою і підприємством, між підприємством і його працівником, між власником засобів виробництва і найманим робітником та ін. У цих зв'язках виявляються різноманітні форми доходів, кожна з яких має своє економічне призначення.

Спочатку здійснюється розподіл доходу між державою і підприємством будь-якої форми власності. Об'єктом такого розподілу є прибуток - різниця між ціною, за якою підприємство реалізує свою продукцію, та її собівартістю.

Прибуток підприємства розподіляється на дві частини: одна йде в розпорядження держави, друга - залишається в розпорядженні підприємства. Це особлива форма розподілу, від якої залежить існування держави, фінансування загальнодержавних програм розвитку народного господарства, соціально-культурних заходів, утримання державного апарату, забезпечення оборони країни. Разом з тим в результаті розподілу доходів підприємство повинно мати умови для відповідної господарсько-фінансової діяльності.