- •1. Цивільне процесуальне право в системі права України
- •2. Особливості предмету і методу цпп.
- •3. Види проваджень у цивільному процесі (в суді першої інстанції), їх особливості
- •5. Порівняльна характеристика позовного та окремого провадженн.
- •6. Принципи цпп
- •7. Конституційні принципи цпп
- •8. Принципи цпп, закріплені в законодавстві про цив. Судочинство
- •9. Принцип законності як гарантія здійснення правосуддя.
- •10. Принцип національної мови судочинства. Порядок його реалізації в судах України. Наслідки порушення цього принципу.
- •12. Принцип рівності перед законом і судом. Порядок його реалізації в судах України.
- •13. Принцип диспозитивності. Його значення при вирішенні цивільних справ.
- •14. Принцип об’єктивної істини.
- •15. Принцип рівності сторін. Порядок його реалізації в судах України. Наслідки порушення цього принципу.
- •16. Принцип раціональної процесуальної форми. Його значення при вирішенні цивільних справ.
- •17. Принцип безпосередності судового розгляду справи. Порядок його реалізації в судах України. Наслідки порушення цього принципу.
- •18. Стадії цивільного процесу.
- •19. Цивільні процесуальні правовідносини. Їх відмінність від інших правовідносин.
- •21. Об’єкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •22. Зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •23. Сторони в цивільному процесі.
- •24. Позивач як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин на всіх стадіях процесу.
- •25. Відповідач як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин на всіх стадіях процесу.
- •26. Права й обов’язки сторін у цивільному процесі.
- •27. Неналежна сторона в цивільному процесі. Порядок заміни неналежного відповідача. Юридичні наслідки.
- •28. Процесуальна співучасть: поняття, форми, значення. Відмінність співучасників від третіх осіб.
- •29. Процесуальне правонаступництво. Відмінність правонаступництва від заміни неналежної сторони.
- •30. Поняття і види третіх осіб.
- •31. Порядок вступу у справу третіх осіб із самостійними вимогами. Їх права та обов’язки. Відмінність від співучасників.
- •32. Порядок вступу у справу третіх осіб без самостійних вимог. Їх права та обов’язки. Особливості процесуального становища третіх осіб без самостійних вимог.
- •33. Участь у цивільному процесі прокурора.
- •34. Участь у цивільному процесі спеціаліста
- •35. Завдання прокуратури у цивільному процесі.
- •36. Форми участі прокурора у цивільному процесі.
- •37. Участь у цивільному процесі органів держави, місцевого самоврядування та інших осіб, які захищають права громадян у суді.
- •39. Поняття та значення представництва в цивільному процесі.
- •40. Законне представництво: підстави виникнення, обсяг повноважень,їх підтвердження в суді.
- •41. Договірне представництво: поняття, підстави виникнення
- •42. Повноваження договірних представників та їх належне оформлення
- •43. Особи, які не можуть бути представниками у суді
- •44.Процесуальні строки: поняття, значення, види
- •45. Процесуальні строки, визначені законом
- •46. Процесуальні строки, встановлені судом
- •47.Обчислення процесуальних строків
- •48. Продовження, поновлення і переривання процесуальних строків.
- •49.Поняття та види судових витрат у суді.
- •50. Державне мито( судовий збір):поняття, підстави стягнення.
- •51. Звільнення від сплати державного мита( судового збору)
- •52. Повернення державного мита( судового збору)
- •53. Витрати, пов’язані з розглядом справи
- •54. Розподіл судових витрат
- •55. Санкції цивільного процесуального права
- •56. Судові штрафи. Їх відмінність від адміністративних штрафів (відмінена)
- •57.Відшкодування майнових збитків
- •58. Поняття і види доказів у цивільному процесі
- •59.Письмові докази
- •60.Речові докази
- •61. Показання свідків, як засіб доказування
- •62. Висновки експертів як засіб доказування
- •63. Пояснення сторін і третіх осіб як засіб доказування
- •64. Забезпечення доказів
- •65. Поняття, значення та види підвідомчості цивільних справ суду.
- •66. Поняття, значення та види підсудності в цивільному процесі
- •67. Функціональна підсудність. Наслідки порушення правил Функціональної підсудністі
- •68.Родова підсудність. Наслідки порушення правил Родової підсудністі
- •69.Територіальна підсудність. Наслідки порушення правил територіальної підсудності
- •70. Загальна територіальна підсудність як один із видів територіальної підсудності
- •71. Альтернативна територіальна підсудність як один із видів територіальної підсудності
- •72. Підсудність за зв’язком справ як один із видів територіальної підсудності
- •73. Договірна підсудність як один із видів територіальної підсудності (виключена)
- •74. Виключна підсудність як один із видів територіальної підсудності
- •75. Наслідки порушення правил підсудності
- •76. Передача справ із одного суду до іншого в межах України
- •77. Поняття позову, його елементи
- •78. Предмет позову як обов’язків елемент позовної заяви
- •79. Підстава позову як обов’язків елемент позовної заяви
- •80. Зміст позову як обов’язковий елемент позовної заяви
- •81. Види позовів
- •82. Право на пред'явлення позову
- •83. Позовна заява, її форма і зміст.
- •84. Підстави відмови в прийнятті позовної заяви
- •85.Зміни в позовній заяві
- •86.Відмова від позову
- •87.Визнання позову
- •88. Мирова угода
- •89.Об`єднання і роз`єднання позовів
- •90.Захист інтересів відповідача
- •91. Заперечення проти позову: матеріально – правові, процесуально – правові.
- •92. Зустрічний позов.
- •95. Провадження у справі до судового розгляду як обов'язкова самостійна стадія цивільного процесу.
- •96. Процесуальні дії судді у попередньому судовому засіданні по підготовці справи до судового розгляду.
- •97. Особливості підготовки справи до розгляду в апеляційній та касаційній інстанціях.
- •98. Процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі, в стадії провадження у справі до судового розгляду.
- •99. Попереднє судове засідання
- •100. Поняття та значення стадії досудового розгляду справи.
- •101. Підготовча частина судового засідання.
- •102. Розгляд цивільної справи по суті
- •103. Судові дебати
- •104. Наслідки неявки особи, яка бере участь у справі.
- •105. Постановлення та оголошення судового рішення.
- •106. Негайне виконання судового рішення.
- •107. Відкладення судом розгляду справи: підстави, строки, порядок оформлення.
- •108. Зупинення провадження в справі: підстави та правові наслідки.
- •109. Закриття провадження у справі.
- •110. Залишення заяви без розгляду: підстави та правові наслідки.
- •111. Журнал судового засідання: зміст, значення, порядок ведення
- •112. Протокол окремої процесуальної дії: зміст, значення, порядок ведення
- •113. Поняття і види судових рішень.
- •114. Суть і значення рішення суду.
- •115. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення
- •116. Умови набрання чинності рішення суду.
- •117. Законність та обґрунтованість судового рішення судом та інші вимоги досудового рішення.
- •118. Усунення недоліків судового рішення судом, який його постановив.
- •119. Ухвали суду першої інстанції.
- •120.Поняття і суть окремого провадження.
- •121. Поняття і суть наказного провадження.
- •122. Порядок порушення в суді справ окремого провадження.
- •123. Обмеження та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •124. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •125. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •126. Усиновлення
- •127. Встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •128. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •129. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •130. Визнання спадщини відумерлою.
- •131. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •132. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу.
- •133. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.
- •134. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •135. Рішення та ухвали, на які може бути подана апеляційна скарга чи подання.
- •136. Строки апеляційного оскарження.
- •137. Форма і зміст апеляційної скарги.
- •138. Підготовка апеляційного розгляду справи.
- •139. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •140.Повноваження суду апеляційної інстанції. – 141. 142.
- •143. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції.
- •144. Право касаційного оскарження. Порядок його реалізації. – 145.
- •146. Підготовка касаційного розгляду справи.
- •147. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •148. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •149. Порядок постановлення рішень та ухвал судом касаційної інстанції. (див. 148, 150)
- •150. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції.
- •151. Підстави для перегляду справ у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- •152. Підстави для перегляду справ всу.
- •153. Форма і зміст заяви про перегляд рішення чи ухвали в зв'язку з нововиявленими чи винятковими обставинами. Строки її подачі.
- •154. Право на порушення провадження в справі в зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
- •155. Поняття та значення виконавчого провадження. Органи примусового виконання.
- •156. Рішення, які звертаються до примусового виконання і виконавчі документи.
- •157. Повноваження суду, пов'язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень.
44.Процесуальні строки: поняття, значення, види
Процесуальний спірок - це проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені ЦПК, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Класифікація процесуальних строків:
1) за способом (порядком) встановлення строки поділяються на: " - встановлені законом;
- встановлені судом.
До строків, встановлених законом, належать строки вручення судової повістки - ч. 4 ст.74 ЦПК, відкриття провадження у справі - ч. З ст. 122 ЦПК, строк проведення попереднього судового засідання - ст. 129 ЦПК тощо.
Щодо строків, які встановлюються судом, то ці строки мають важливе процесуальне значення, оскільки від них може залежати можливість своєчасного захисту прав громадян. До них слід віднести такі строки, як залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви (ст. 121 ЦПК), подання доказів (ч. 1 ст. 131 ЦПК), виконання окремого доручення (ст. 132 ЦПК) тощо;
2) за суб'єктним складом осіб, для яких строки встановлюються законом, а для яких - судом.
Законом встановлюються процесуальні строки для здійснення процесуальних дій судом, особами, які беруть участь у справі, та особами, які сприяють суду у здійсненні правосуддя (або особами, які не беруть участі у справі). Строки для вчинення процесуальних дій судом встановлюються тільки законом.
Судом встановлюються процесуальні строки, які передбачені для здійснення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі, та особами, які не беруть участі у справі; 3) за чіткістю визначення строки поділяються на:
- абсолютно визначені - ті, тривалість яких чітко визначена законом або судом (один день, три дні);
- відносно визначені - ті, тривалість яких пов'язана з настанням якоїсь події (ч. 2 ст. 221, ст. 381 ЦПК);
- невизначені - строки, які не мають ознак чіткої визначеності (скасування заходів щодо забезпечення позову - ст.154 ЦПК, завчасно, розумний строк).
На практиці та у ЦПК мають місце строки, у які повинні бути вчинені певні процесуальні дії, які вчиняються у проміжок часу менше одного дня. Наприклад, у разі необхідності забезпечення позову у ч. 1 ст. 153 ЦПК зазначається, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У частині 1 ст. 104 ЦПК має місце положення про те, що після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові.
Щодо днів, то строки можуть обчислюватись із вказівкою на точний день (точно або абсолютно визначені - статті 371, 373 ЦПК), відносно визначені строки (ч. 4 ст. 74 ЦПК, визначаються вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати -ст. 199 ЦПК, ч. 2 ст. 220 ЦПК) чи невизначеними.
У частині 4 ст. 74 ЦПК йдеться про те, що судова повістка -повідомлення направляється завчасно, тобто вона повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд. У частині 1 ст. 131 ЦПК зазначається, що докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів, тобто у розумний строк.
У статті 157 ЦПК вжито термін «розумний строк», у який мають розглядатися справи судом. Тобто строки, передбачені ч. 4 ст. 74 та ст. 157 ЦПК, є невизначеними та суд сам на свій розсуд їх вирішує. Проте водночас законодавець для таких строків встановлює певні обмеження, які своєю чергою дисциплінуватимуть суд. У статті 157 ЦПК, крім терміна «розумний строк» зазначається, що цей строк, не повинен бути
більшим двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а щодо справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів- одного місяця.
У частині 2 ст. 302 ЦПК йдеться про призначення справи до розгляду у апеляційному суді - у розумний строк, але не пізніше 15 днів після закінчення підготовки справи до розгляду;
4) за тривалістю.
У ЦПК передбачено строки, які також визначаються місяцями (ч. 2 ст. 265, ст. 129 ЦПК), роками (ст. 325 ЦПК, п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону «Про виконавче провадження»), днями, можуть бути меншими одного дня, визначатися в два дні (ч. 2 ст. 153, ст. 200 ЦПК), три дні (ч. 1 ст. 102, статті 105, 106 ЦПК), п'ять днів (ч. З ст. 209, ч. 2 ст. 222 ЦПК), сім днів (ч. 4 ст. 74, ч. 1 ст. 199 ЦПК), десять днів (ч. З ст. 221 ЦПК), п'ятнадцять днів (ч. 2 ст. 156 ЦПК), двадцять днів (ст. 294 ЦПК). Аналогічне положення має місце щодо строків, які обчислюються місяцями - місячний (ст.129 ЦПК), двомісячний (ч. 1 ст. 325 ЦПК), тримісячний (ст.362 ЦПК), роками - річний (ст. 325 ЦПК), трирічний (ст.391 ЦПК).
Значення процесуальних строків
Як суд, так і інші учасники цивільного процесу повинні дотримуватись процесуальних строків, оскільки їх порушення призводить до негативних наслідків як для осіб, які беруть участь у справі, так і для суду. Якщо суд не дотримується процесуальних строків, це може призвести до затягування розгляду справи. Такі дії судді можуть викликати застосування до останнього дисциплінарної відповідальності. Якщо суд не може розглянути справу своєчасно з поважних причин, у ЦПК передбачено інститут зупинення провадження у справі. Підстави обов'язкового зупинення провадження у справі судом передбачено у ст. 201 ЦПК, а факультативні - у ст. 202 ЦПК. Як у першому, так і у другому випадках важливим є те, що на момент зупинення провадження у справі зупиняється перебіг процесуальних строків, тобто час, на який було зупинено провадження у справі не входить до загального процесуального строку. Процесуальні строки забезпечують своєчасний розгляд справи, тим самим є процесуальною гарантією реалізації особами права на судовий захист, тобто їх встановлення законом або судом сприяє захисту прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, у розумні строки, тобто з мінімальною втратою часу.