71. Альтернативна територіальна підсудність як один із видів територіальної підсудності

Альтернативна підсудність (підсудність справ за вибором позивача)

У статті 110 ЦПК йдеться про підсудність цивільних справ суду за вибором позивача, тобто зазначено вичерпний перелік певних категорій справ, за якими сам позивач вибирає тери-торіально суд, але лише той, який передбачений цією нормою, до якого він може подати свою позовну заяву. Таку підсуд­ність називають альтернативною, оскільки у позивача є аль­тернатива вибрати суд, до якого він хоче звернутись, проте ли­ше по тих категоріях справ, які передбачені у ст. 110 ЦПК.

На практиці цю підсудність називають пільговою, тому що вона встановлена для певних категорій справ, які мають особ­ливу значимість. Наприклад, позивач вибирає суд, до якого йому найзручніше звернутися, чи з інших підстав, приміром про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, тощо. Але така підсудність іменується пільговою ще й тому, що право вибору суду належить лише позивачеві у тих категоріях справ, які пе­редбачені у ст.110 ЦПК:

ч.І - позови про стягнення аліментів, про визнання бать­ківства відповідача, позови, що виникають з трудових пра­вовідносин, можуть пред'являтися також за місцем прожи­вання позивача;

ч. 2 - позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у разі, якщо на його ут­риманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не мо­же за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них;

ч. З - позови про відшкодування шкоди, завданої каліц­твом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної осо­би, чи шкоди, завданої внаслідок злочину, можуть пред'явля­тися також за місцем проживання позивача чи за місцем зав­дання шкоди;

ч. 4 - позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача, пози­вач може застосувати, по-перше, правила загальної тери­торіальної підсудності, тобто за місцем проживання чи місцез­находженням відповідача, або звернутися у суд, який перед­бачено для даної категорії справ.

Деякі випадки альтернативної підсудності викликають певні труднощі на практиці, тому слід зупинитися на їх аналі­зі.

Згідно зч. 5 ст. 110 ЦПК позови про захист прав спожива­чів можуть пред'являтися також за місцем проживання спо­живача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання догово­ру. При вирішенні питання про підсудність таких справ слід звернутись до Закону «Про захист прав споживачів». У части­ні 5 ст. 110 ЦПК йдеться про місце проживання споживача, тобто таким може бути тільки фізична особа. Місце виконання договору у кожному конкретному випадку та залежно від ви­ду договору може бути різним, його можуть визначити самі сторони договору, що впливає на визначення підсудності.

Згідно з ч.7 ст.110 ЦПК позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'явля­тися також за їх місцезнаходженням. Щодо підсудності цих позовів, то потрібно враховувати ст. 95 ЦК і насамперед виз­начитись із поняттями «філія» і «представництво» та їх пра­вовим становищем. Філією є відокремлений підрозділ юри­дичної особи, який розташований за її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст. 95 ЦК). Представ­ництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що роз­ташований поза її місцезнаходженням та здійснює представ­ництво і захист інтересів юридичної особи (ч. 2 ст. 95 ЦК). Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наді­ляються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Це положення і є ус­тановчим документом для філії та представництва, у ньому має зазначатися їх місцезнаходження. Оскільки за ч. 5 ст. 95

ЦК відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру, то їх місцезна­ходження може бути підтверджено витягом із цього Реєстру.

Згідно з ч.8 ст.110 ЦПК позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'явля­тися також за місцем виконання цих договорів. Місце вико­нання такого договору має бути зазначено сторонами у самому договорі.

Позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, згідно з ч. 9 ст. 110 ЦПК пред'являються за місцезнаходжен­ням майна відповідача чи за місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постій­ного його заняття (роботи). Положення ч. 10 ст.110 ЦПК що­до надання суду достовірних доказів місцезнаходження майна відповідача чи місця його перебування, останнього відомого місця проживання відповідача чи постійного його заняття (ро­боти) також поширюється і на даний випадок.

Позови до відповідача, який не має в Україні місця прожи­вання, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи пе­ребування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє ві­доме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені. На позивача покладається обов'язок підтвердити достовірними доказами місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача. До таких доказів належать: до­відки офіційних органів, які мають подаватись суду при пред'явленні заяви, а саме: довідки ЖЕУ, ЖБК, адресного бюро, довідки з місця роботи, органу опіки та піклування, но­таріуса тощо.

Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, про стягнення сум винагороди за рятування на морі мо­жуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна від­повідача або порту реєстрації судна. Місцезнаходженням суд­на відповідача слід вважати порт реєстрації. Так, згідно зі ст. 27 Кодексу торгового мореплавства судно може бути зареєстровано у Державному судновому реєстрі або Судновій книзі України тільки в одному морському порту України.

У частині 12 ст. 110 ЦПК передбачається альтернативна підсудність за вибором позивача:

1) за місцем проживання або знаходження стягувача;

2) за місцем виконання виконавчого напису, якщо питання стоїть про повернення стягненого за виконавчим написом но­таріуса або виконавчий напис передано до державної виконав­чої служби. Якщо виконавчий напис ще не подано до держав­ної виконавчої служби, то застосовуватиметься загальне пра­вило, коли підсудність справи визначатиметься за місцезна­ходженням відповідача.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно зі ст.110 ЦПК підсудна справа, за винятком виключної підсудно­сті, встановленої ст. 114 ЦПК. Пільга позивача щодо вибору суду має місце на момент подання заяви, та не має зворотної сили.

Якщо позивач звернувся у один із передбачених законом судів на свій вибір та справу відкрито, то він може пред'явити справу до іншого суду у тому разі, коли заяву буде залишено без розгляду згідно з п. З ч. 1 ст. 207 ЦПК.