136. Строки апеляційного оскарження.

Право апеляційного оскарження реалізується шляхом подання у встановлені законом процесуальні строки апеляційної скарги на рішення (ухвалу) суду першої інстанції - процесуального документа, в якому апелянт, як правило, вимагає скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції як незаконного та необґрунтованого, викладаючи підстави для цього і свої доводи з цього приводу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Проте, якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв’язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави.

Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду

Ухвала про залишення апеляційної скарги без розгляду може бути оскаржена у касаційному порядку.

137. Форма і зміст апеляційної скарги.

Вимоги до змісту апеляційної скарги викладені в ст. 295 ЦПК України, відповідно до якої в апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

Воно може бути як матеріально-правового, так і процесуального характеру.

Матеріально-правове клопотання – це вимоги апелянта про касування або зміну судового рішення суду першої інстанції, зміст матеріально-правових клопотань має обмежуватися повноваженнями апеляційного суду, визначеними у ст. 307 ЦПК України.

Клопотання процесуального характеру пов'язані із вирішенням поточних, процесуальних питань, як-от: забезпечення позову, витребування доказів, призначення експертизи тощо.

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.

До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.