112. Протокол окремої процесуальної дії: зміст, значення, порядок ведення

Протокол про окрему процесуальну дію це процесуальний документ, в якому відображено порядок і результат вчинення окре­мої процесуальної дії поза судовим засіданням.

Таким протоколом фіксується вчинення процесуальних дій Шодо забезпечення доказів, наприклад, допит свідків, витребуван­ня та (або) огляд доказів (ч. 5 ст. 135 ЦПК України); щодо огляду в інших випадках речових та письмових доказів, які не можна доставити до суду, за їх місцезнаходженням (ч. 4 ст. 140 ЦПК України) тощо.

При складанні протоколу про окремі процесуальні дії можуть використовуватися технічні засоби.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України протокол має містити: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та іні­ціали судді, секретаря судового засідання; 4) справу, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експер­тів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представ­ників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи,- но­мер, дату та зміст письмових доказів, опис доказів; 11) час закінчення вчинення процесуальної дії; 12) інші відомості, визначені ЦПК України.

Протокол про вчинення окремої процесуальної дії підписується всіма особами, які беруть в ній участь. Вони мають право робити зауваження з його приводу.

Відповідний протокол має бути оформлений не пізніше наступ­ного дня після вчинення окремої процесуальної дії і приєднаний до справи. До нього додаються усі складені або звірені під час цієї процесуальної дії плани, креслення, копії документів, а також зроблені фотознімки, відеозаписи і т. п.

Протоколи про окремі процесуальні дії оголошуються в судо вому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеці алістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давані щодо таких протоколів свої пояснення (ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 187 ЦПК України).

113. Поняття і види судових рішень.

Судові рішення — акти правосуддя у справі грунтуються на встановлених в судовому засіданні фактах і застосуванні норм матеріального і процесуального права. Залежно від способу захисту права і правових наслідків, які вони викликають, судові рішення (як і позови) поділяються на види: про присудження — до виконання (або утримання від виконання) певних дій; про визнання — наявності (або відсутності) правовідносин (або юридичних фактів); конститутивні — про перетворення правовідносин.

Рішеннями про присудження будуть постанови суду, якими підтверджуються права, обов'язки та законні інтереси сторін, і одна сторона присуджується виконати на користь другої певні дії або утриматися від їх виконайня (про стягнення завданої шкоди, авторської винагороди, виселення з жилого приміщення).

Рішення про визнання — постанови суду, якими підтверджується наявність або відсутність між сторонами певних юридичних відносин, певних обставин чи юридичних фактів (визнання права власності, визнання факту родинних відносин громадян тощо).

Конститутивні рішення — постанови суду, спрямовані на зміну чи припинення правовідносин (ст. 6 Цивільного кодексу). Ними будуть рішення про виділ частки зі спільного майна, припинення договору найму жилого приміщення, розірвання шлюбу та ін.

В теорії цивільного процесу їх поділяють на: перетворювальні — виконують перетворювальні повноваження, тягнуть за собою правові зміни в сфері правового становища, зокрема, майні іншої особи незалежно від її згоди; рішення, що замінюють волевиявлення обох сторін в спорі або тільки боржника; рішення, в яких конститутивні дії виступають елементом рішення.