- •1. Цивільне процесуальне право в системі права України
- •2. Особливості предмету і методу цпп.
- •3. Види проваджень у цивільному процесі (в суді першої інстанції), їх особливості
- •5. Порівняльна характеристика позовного та окремого провадженн.
- •6. Принципи цпп
- •7. Конституційні принципи цпп
- •8. Принципи цпп, закріплені в законодавстві про цив. Судочинство
- •9. Принцип законності як гарантія здійснення правосуддя.
- •10. Принцип національної мови судочинства. Порядок його реалізації в судах України. Наслідки порушення цього принципу.
- •12. Принцип рівності перед законом і судом. Порядок його реалізації в судах України.
- •13. Принцип диспозитивності. Його значення при вирішенні цивільних справ.
- •14. Принцип об’єктивної істини.
- •15. Принцип рівності сторін. Порядок його реалізації в судах України. Наслідки порушення цього принципу.
- •16. Принцип раціональної процесуальної форми. Його значення при вирішенні цивільних справ.
- •17. Принцип безпосередності судового розгляду справи. Порядок його реалізації в судах України. Наслідки порушення цього принципу.
- •18. Стадії цивільного процесу.
- •19. Цивільні процесуальні правовідносини. Їх відмінність від інших правовідносин.
- •21. Об’єкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •22. Зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •23. Сторони в цивільному процесі.
- •24. Позивач як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин на всіх стадіях процесу.
- •25. Відповідач як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин на всіх стадіях процесу.
- •26. Права й обов’язки сторін у цивільному процесі.
- •27. Неналежна сторона в цивільному процесі. Порядок заміни неналежного відповідача. Юридичні наслідки.
- •28. Процесуальна співучасть: поняття, форми, значення. Відмінність співучасників від третіх осіб.
- •29. Процесуальне правонаступництво. Відмінність правонаступництва від заміни неналежної сторони.
- •30. Поняття і види третіх осіб.
- •31. Порядок вступу у справу третіх осіб із самостійними вимогами. Їх права та обов’язки. Відмінність від співучасників.
- •32. Порядок вступу у справу третіх осіб без самостійних вимог. Їх права та обов’язки. Особливості процесуального становища третіх осіб без самостійних вимог.
- •33. Участь у цивільному процесі прокурора.
- •34. Участь у цивільному процесі спеціаліста
- •35. Завдання прокуратури у цивільному процесі.
- •36. Форми участі прокурора у цивільному процесі.
- •37. Участь у цивільному процесі органів держави, місцевого самоврядування та інших осіб, які захищають права громадян у суді.
- •39. Поняття та значення представництва в цивільному процесі.
- •40. Законне представництво: підстави виникнення, обсяг повноважень,їх підтвердження в суді.
- •41. Договірне представництво: поняття, підстави виникнення
- •42. Повноваження договірних представників та їх належне оформлення
- •43. Особи, які не можуть бути представниками у суді
- •44.Процесуальні строки: поняття, значення, види
- •45. Процесуальні строки, визначені законом
- •46. Процесуальні строки, встановлені судом
- •47.Обчислення процесуальних строків
- •48. Продовження, поновлення і переривання процесуальних строків.
- •49.Поняття та види судових витрат у суді.
- •50. Державне мито( судовий збір):поняття, підстави стягнення.
- •51. Звільнення від сплати державного мита( судового збору)
- •52. Повернення державного мита( судового збору)
- •53. Витрати, пов’язані з розглядом справи
- •54. Розподіл судових витрат
- •55. Санкції цивільного процесуального права
- •56. Судові штрафи. Їх відмінність від адміністративних штрафів (відмінена)
- •57.Відшкодування майнових збитків
- •58. Поняття і види доказів у цивільному процесі
- •59.Письмові докази
- •60.Речові докази
- •61. Показання свідків, як засіб доказування
- •62. Висновки експертів як засіб доказування
- •63. Пояснення сторін і третіх осіб як засіб доказування
- •64. Забезпечення доказів
- •65. Поняття, значення та види підвідомчості цивільних справ суду.
- •66. Поняття, значення та види підсудності в цивільному процесі
- •67. Функціональна підсудність. Наслідки порушення правил Функціональної підсудністі
- •68.Родова підсудність. Наслідки порушення правил Родової підсудністі
- •69.Територіальна підсудність. Наслідки порушення правил територіальної підсудності
- •70. Загальна територіальна підсудність як один із видів територіальної підсудності
- •71. Альтернативна територіальна підсудність як один із видів територіальної підсудності
- •72. Підсудність за зв’язком справ як один із видів територіальної підсудності
- •73. Договірна підсудність як один із видів територіальної підсудності (виключена)
- •74. Виключна підсудність як один із видів територіальної підсудності
- •75. Наслідки порушення правил підсудності
- •76. Передача справ із одного суду до іншого в межах України
- •77. Поняття позову, його елементи
- •78. Предмет позову як обов’язків елемент позовної заяви
- •79. Підстава позову як обов’язків елемент позовної заяви
- •80. Зміст позову як обов’язковий елемент позовної заяви
- •81. Види позовів
- •82. Право на пред'явлення позову
- •83. Позовна заява, її форма і зміст.
- •84. Підстави відмови в прийнятті позовної заяви
- •85.Зміни в позовній заяві
- •86.Відмова від позову
- •87.Визнання позову
- •88. Мирова угода
- •89.Об`єднання і роз`єднання позовів
- •90.Захист інтересів відповідача
- •91. Заперечення проти позову: матеріально – правові, процесуально – правові.
- •92. Зустрічний позов.
- •95. Провадження у справі до судового розгляду як обов'язкова самостійна стадія цивільного процесу.
- •96. Процесуальні дії судді у попередньому судовому засіданні по підготовці справи до судового розгляду.
- •97. Особливості підготовки справи до розгляду в апеляційній та касаційній інстанціях.
- •98. Процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі, в стадії провадження у справі до судового розгляду.
- •99. Попереднє судове засідання
- •100. Поняття та значення стадії досудового розгляду справи.
- •101. Підготовча частина судового засідання.
- •102. Розгляд цивільної справи по суті
- •103. Судові дебати
- •104. Наслідки неявки особи, яка бере участь у справі.
- •105. Постановлення та оголошення судового рішення.
- •106. Негайне виконання судового рішення.
- •107. Відкладення судом розгляду справи: підстави, строки, порядок оформлення.
- •108. Зупинення провадження в справі: підстави та правові наслідки.
- •109. Закриття провадження у справі.
- •110. Залишення заяви без розгляду: підстави та правові наслідки.
- •111. Журнал судового засідання: зміст, значення, порядок ведення
- •112. Протокол окремої процесуальної дії: зміст, значення, порядок ведення
- •113. Поняття і види судових рішень.
- •114. Суть і значення рішення суду.
- •115. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення
- •116. Умови набрання чинності рішення суду.
- •117. Законність та обґрунтованість судового рішення судом та інші вимоги досудового рішення.
- •118. Усунення недоліків судового рішення судом, який його постановив.
- •119. Ухвали суду першої інстанції.
- •120.Поняття і суть окремого провадження.
- •121. Поняття і суть наказного провадження.
- •122. Порядок порушення в суді справ окремого провадження.
- •123. Обмеження та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •124. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •125. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •126. Усиновлення
- •127. Встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •128. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •129. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •130. Визнання спадщини відумерлою.
- •131. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •132. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу.
- •133. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.
- •134. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •135. Рішення та ухвали, на які може бути подана апеляційна скарга чи подання.
- •136. Строки апеляційного оскарження.
- •137. Форма і зміст апеляційної скарги.
- •138. Підготовка апеляційного розгляду справи.
- •139. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •140.Повноваження суду апеляційної інстанції. – 141. 142.
- •143. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції.
- •144. Право касаційного оскарження. Порядок його реалізації. – 145.
- •146. Підготовка касаційного розгляду справи.
- •147. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •148. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •149. Порядок постановлення рішень та ухвал судом касаційної інстанції. (див. 148, 150)
- •150. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції.
- •151. Підстави для перегляду справ у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- •152. Підстави для перегляду справ всу.
- •153. Форма і зміст заяви про перегляд рішення чи ухвали в зв'язку з нововиявленими чи винятковими обставинами. Строки її подачі.
- •154. Право на порушення провадження в справі в зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
- •155. Поняття та значення виконавчого провадження. Органи примусового виконання.
- •156. Рішення, які звертаються до примусового виконання і виконавчі документи.
- •157. Повноваження суду, пов'язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень.
73. Договірна підсудність як один із видів територіальної підсудності (виключена)
Договірна підсудність
Договірна підсудність є видом територіальної підсудності.
Сторони, виходячи з принципу диспозитивності, можуть самостійно за спільною згодою змінити територіальну підсудність їх справи.
Але така зміна не може мати місця щодо виключної підсудності, закріпленої у ст. 114 ЦПК. Оскільки ця норма має імперативний характер, то зазначені у ній справи можуть розглядатися лише у тому суді, який визначено законом. У порядку ст. 112 ЦПК не може бути змінено й родову підсудність, яка визначає компетенцію судів різних інстанцій щодо розгляду цивільних справ у першій інстанції залежно від роду (предмета) справи, суб'єктного складу справи. Угода сторін про зміну родової підсудності є недійсною.
Зміна підсудності може мати місце до подання заяви до суду або після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду, зокрема попереднього судового засідання. Цей висновок можна обґрунтувати аналогією зп. 2ч. 1ст. 116 ЦПК, де зазначено, що суд може передати справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилось, що заяву було подано з порушенням правил підсудності.
Сторони повинні письмово визначити територіальну підсудність. Це положення може бути відображено у цивільно-правовому договорі, у заявлених у суді клопотаннях, інших письмових документах. Угода про підсудність називається пророгацією, тому вона може бути висловлена у спеціальній формі - пророгаційному договорі. Така угода є обов'язковою для сторін, вона не може бути розірвана на вимогу однієї із сторін. Позовна заява повинна бути прийнята судом за правилами, передбаченими в угоді про зміну підсудності.
74. Виключна підсудність як один із видів територіальної підсудності
У теорії цивільного процесу виключну підсудність вважають особливою, оскільки вона являє собою винятки із загального правила, які встановлені законом, та стосується певних, точно зазначених у ЦПК, категорій справ. Російські науковці виключною вважають підсудність, за якою позов підлягає розгляду у чітко визначеному суді1.
$з- Виключна підсудність - підсудність, що передбачає вичерпний перелік цивільних справ, які з урахуванням їх природи пред'являються до певного, передбаченого законом суду. в Щодо позовів з приводу нерухомого майна, то вони пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. У статті 114 ЦПК вживається термін «нерухоме майно». За статтею 181 ЦК до нерухомих речей віднесена й нерухомість. До нерухомих речей законом віднесено земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення або зміни їх призначення. У частині 2 ст. 181 ЦК має місце положення про те, що режим нерухомої речі (майна) може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. При пред'явленні позову, пов'язаного з цими об'єктами, застосовується правило виключної підсудності. Доцільність виділення цієї категорії справ та поширення на неї правил виключної підсудності зумовлена процесуальними особливостями розгляду таких справ, наприклад проведенням огляду на місці, виїздом спеціаліста, експерта, проведенням певних процесуальних дій, витребуванням документів, пов'язаних із цими об'єктами. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначається, що правила виключної підсудності можуть поширюватися й на справи окремого провадження, наприклад, встановлення факту володіння будівлею на праві приватної власності, встановлення факту прийняття спадщини (нерухомого майна). Під правила цієї норми підпадають категорії справ про визнання права власності на нерухоме майно, про визнання права користування нерухомим майном, про виділ частки та визначення порядку користування нерухомим майном тощо, тобто усі категорії справ, у яких об'єктом спору є нерухоме майно. Щодо «частин майна», то законодавцем мається на увазі не їх розмір, оскільки об'єкти можуть бути різних видів, а їх грошова оцінка. Грошова оцінка об'єктів може бути однакова, але господарське значення - різне, тому позов пред'являється до суду за місцем знаходження нерухомого майна, яке має більше господарське значення. Якщо нерухоме майно знаходиться на території юрисдикції різних судів, то сам позивач вибирає суд за місцезнаходженням частини нерухомого майна, до якого йому треба звернутися.
Позови про виключення майна з опису пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Але майно, яке було включене до акта опису, могло знаходитись на території, яка підпадає під юрисдикцію різних судів. Виникає запитання: до якого суду пред'являти позов про виключення такого майна із акта опису? Окремі позови можуть пред'являтись до різних судів за місцезнаходженням майна, яке було включене до актів опису, оскільки таких актів повинно бути стільки, у скількох місцях знаходилось майно, а не один акт опису на усі місця знаходження майна або якщо є зведене виконавче провадження, то позов подається за місцем відкриття цього провадження. Якщо ж один об'єкт, який було включено до акта опису майна, знаходився на території, яка підпадає під юрисдикцію різних судів, то сам позивач вибирає суд, до якого йому слід звернутися за місцезнаходженням частини цього майна.
Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини, а якщо майно має рівні частини у різних місцях, то за місцезнаходженням того майна, яке має більше господарське значення.
Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника, тобто юридичної особи. У цій частині ст.114 ЦПК робиться акцент саме на справах, пов'язаних з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, пошти, оскільки ці справи мають свою специфіку - попередній претензійний порядок вирішення таких спорів.