73. Договірна підсудність як один із видів територіальної підсудності (виключена)

Договірна підсудність

Договірна підсудність є видом територіальної підсудності.

Сторони, виходячи з принципу диспозитивності, можуть самостійно за спільною згодою змінити територіальну підсуд­ність їх справи.

Але така зміна не може мати місця щодо виключної підсуд­ності, закріпленої у ст. 114 ЦПК. Оскільки ця норма має імпе­ративний характер, то зазначені у ній справи можуть розгля­датися лише у тому суді, який визначено законом. У порядку ст. 112 ЦПК не може бути змінено й родову підсудність, яка визначає компетенцію судів різних інстанцій щодо розгляду цивільних справ у першій інстанції залежно від роду (предме­та) справи, суб'єктного складу справи. Угода сторін про зміну родової підсудності є недійсною.

Зміна підсудності може мати місце до подання заяви до су­ду або після відкриття провадження у справі і до початку судо­вого розгляду, зокрема попереднього судового засідання. Цей висновок можна обґрунтувати аналогією зп. 2ч. 1ст. 116 ЦПК, де зазначено, що суд може передати справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилось, що заяву було подано з порушенням правил підсудності.

Сторони повинні письмово визначити територіальну під­судність. Це положення може бути відображено у цивільно-правовому договорі, у заявлених у суді клопотаннях, інших письмових документах. Угода про підсудність називається пророгацією, тому вона може бути висловлена у спеціальній формі - пророгаційному договорі. Така угода є обов'язковою для сторін, вона не може бути розірвана на вимогу однієї із сторін. Позовна заява повинна бути прийнята судом за прави­лами, передбаченими в угоді про зміну підсудності.

74. Виключна підсудність як один із видів територіальної підсудності

У теорії цивільного процесу виключну підсудність вважа­ють особливою, оскільки вона являє собою винятки із загаль­ного правила, які встановлені законом, та стосується певних, точно зазначених у ЦПК, категорій справ. Російські науковці виключною вважають підсудність, за якою позов підлягає розгляду у чітко визначеному суді¹.

$з- Виключна підсудність - підсудність, що передбачає виче­рпний перелік цивільних справ, які з урахуванням їх природи пред'являються до певного, передбаченого законом суду. в Щодо позовів з приводу нерухомого майна, то вони пред'яв­ляються за місцезнаходженням майна або основної його части­ни. У статті 114 ЦПК вживається термін «нерухоме майно». За статтею 181 ЦК до нерухомих речей віднесена й нерухомість. До нерухомих речей законом віднесено земельні ділянки, а та­кож об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення або зміни їх призначення. У частині 2 ст. 181 ЦК має місце положення про те, що ре­жим нерухомої речі (майна) може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. При пред'явленні позову, пов'язаного з цими об'єктами, застосовується правило виключної підсуд­ності. Доцільність виділення цієї категорії справ та поширення на неї правил виключної підсудності зумовлена процесуальни­ми особливостями розгляду таких справ, наприклад проведен­ням огляду на місці, виїздом спеціаліста, експерта, проведен­ням певних процесуальних дій, витребуванням документів, пов'язаних із цими об'єктами. У постанові Пленуму Верховно­го Суду України «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазна­чається, що правила виключної підсудності можуть поширю­ватися й на справи окремого провадження, наприклад, вста­новлення факту володіння будівлею на праві приватної влас­ності, встановлення факту прийняття спадщини (нерухомого майна). Під правила цієї норми підпадають категорії справ про визнання права власності на нерухоме майно, про визнання права користування нерухомим майном, про виділ частки та визначення порядку користування нерухомим майном тощо, тобто усі категорії справ, у яких об'єктом спору є нерухоме майно. Щодо «частин майна», то законодавцем мається на увазі не їх розмір, оскільки об'єкти можуть бути різних видів, а їх грошова оцінка. Грошова оцінка об'єктів може бути одна­кова, але господарське значення - різне, тому позов пред'яв­ляється до суду за місцем знаходження нерухомого майна, яке має більше господарське значення. Якщо нерухоме майно зна­ходиться на території юрисдикції різних судів, то сам позивач вибирає суд за місцезнаходженням частини нерухомого майна, до якого йому треба звернутися.

Позови про виключення майна з опису пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Але майно, яке було включене до акта опису, могло знаходитись на території, яка підпадає під юрисдикцію різних судів. Виникає запитання: до якого суду пред'являти позов про виключення такого майна із акта опису? Окремі позови можуть пред'являтись до різних судів за місцезнаходженням майна, яке було включе­не до актів опису, оскільки таких актів повинно бути стільки, у скількох місцях знаходилось майно, а не один акт опису на усі місця знаходження майна або якщо є зведене виконавче провад­ження, то позов подається за місцем відкриття цього проваджен­ня. Якщо ж один об'єкт, який було включено до акта опису май­на, знаходився на території, яка підпадає під юрисдикцію різних судів, то сам позивач вибирає суд, до якого йому слід звернутися за місцезнаходженням частини цього майна.

Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийнят­тя спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаход­женням спадкового майна або основної його частини, а якщо майно має рівні частини у різних місцях, то за місцезнаход­женням того майна, яке має більше господарське значення.

Позови до перевізників, що виникають з договорів переве­зення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника, тобто юридичної особи. У цій частині ст.114 ЦПК робиться акцент саме на справах, пов'язаних з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, пошти, оскільки ці справи мають свою специфіку - попе­редній претензійний порядок вирішення таких спорів.