134. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України право на апеляційного оскарження мають:

1) особи, які беруть участь у справі:

- сторони, незалежно від їх особистої участі під час розгляду справи судом першої інстанції;

- треті особи, як ті, які заявляли самостійні вимоги щодо предмета спору, так і ті, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору;

- представники сторін і третіх осіб за умови, що право апеляційного оскарження не обмежується правовою природою здійснюваного ними представництва (змістом довіреності, строком дії тору доручення тощо);

- заявники, інші заінтересовані особи, їх представники у справах окремого провадження;

- заявники і боржники у справах наказного провадження;

- органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи);

2) особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питан­ня про їх права та обов'язки.

До цієї категорії суб'єктів, яким належить право апеляційного оскарження, можна віднести, зокрема, осіб, які не брали участі у справі через відмову суду залучити їх до судового розгляду як суб'єктів з певним процесуальним статусом (потенційні треті особи, співвідповідачі та ін.), проте за умови, що в судовому рішенні визначено їх права та обов'язки.

Право апеляційного оскарження реалізується шляхом подання у встановлені законом процесуальні строки апеляційної скарги на рішення (ухвалу) суду першої інстанції - процесуального документа, в якому апелянт, як правило, вимагає скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції як незаконного та необґрунтованого, викладаючи підстави для цього і свої доводи з цього приводу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Проте, якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв’язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави.

Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду

Ухвала про залишення апеляційної скарги без розгляду може бути оскаржена у касаційному порядку.

Вимоги до змісту апеляційної скарги викладені в ст. 295 ЦПК України, відповідно до якої в апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

Воно може бути як матеріально-правового, так і процесуального характеру.

Матеріально-правове клопотання – це вимоги апелянта про касування або зміну судового рішення суду першої інстанції, зміст матеріально-правових клопотань має обмежуватися повноваженнями апеляційного суду, визначеними у ст. 307 ЦПК України.

Клопотання процесуального характеру пов'язані із вирішенням поточних, процесуальних питань, як-от: забезпечення позову, витребування доказів, призначення експертизи тощо.

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.

До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

За подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції оплачується судовий збір у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті у разі подання позовної заяви, іншої заяви і скарги, а з майнових спорів - ставки, обчислюваної з оспорюваної суми ( пункт «з» п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 p.).

Також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянт має оплатити витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі, передбаченому за позовну заяву, заяву, клопотання до суду першої інстанції (Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрі в | раїни від 21 грудня 2005 р. № 1258).

За подання апеляційних скарг на ухвалу суду першої інстанції сплата судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи процесуальним законом не передбачено.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвали оскаржуване судове рішення (ч. 1 ст. 296 ЦПК України).

Встановлення законодавцем такого порядку подання скарги них документів зумовлено його намаганням розвантажити, звільнити апеляційну ланку судової системи України від виконання технічної, допоміжної роботи та інших організаційних функцій як-от: прийняття апеляційних скарг, витребування матеріалів відповідної цивільної справи.

Проте усі питання, пов'язані з прийняттям апеляційної скарги до розгляду та її розглядом по суті, вирішуються виключно судом апеляційної інстанції.

Одержавши апеляційні скарги у справі, суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання скарг надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду. Це положення може стосуватися апеляційних скарг, які були відіслані поштою або іншими відповідними засобами зв'язку, адже згідно з ч. 6 ст. 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга, інші документи чи матеріали грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.